21 травня в Україні вперше відзначають День міжнаціональної злагоди й культурного розмаїття, що став частиною Міжнародного дня культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку, який щороку відзначається в усьому світі.
Суспільне Мовлення є єдиним медіа в Україні, яке системно створює контент для національних спільнот і про них — як українською, так і їхніми рідними мовами. У складі компанії працюють мультикультурні редакції в Києві, Ужгороді, Чернівцях і Одесі, які виготовляють програми угорською, румунською, ромською, болгарською, гагаузькою, словацькою, німецькою мовами.
Редакції Суспільного об’єднують досвід людей різного походження, професійного шляху та національностей. Така командна робота посилює змістову глибину матеріалів, сприяє міжкультурному діалогу й формує довіру до контенту серед різних аудиторій.
Щодня творча команда Суспільного розповідає про життя національних спільнот їхніми рідними мовами. Ці історії — не лише про культуру чи традиції. Це про рівний доступ до освіти, зайнятості, медичних послуг, участі в ухваленні рішень. Про людей, які працюють у громадах, відкривають бізнес, навчаються, волонтерять, захищають Україну в лавах ЗСУ — і водночас зберігають свою ідентичність.
Усе це можливо завдяки роботі журналістів, які самі належать до цих спільнот. Вони краще розуміють контексти, як побудувати довірчі стосунки та мовну специфіку — а отже, здатні побачити більше, поставити точніші запитання й розповісти історії так, щоб це звучало не про когось, а разом із ними. Такий підхід не лише підвищує якість контенту, а й сприяє подоланню упереджень і посиленню присутності національних спільнот у публічному просторі.
Редактори з команд національних спільнот, які є частиною департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, поділилися своїми думками про зміст цієї роботи, виклики, цінності та вплив контенту на громади.
Найбільша серед редакцій — команда з Ужгорода. Вона створює контент п’ятьма мовами національних спільнот — угорською, словацькою, румунською, ромською та німецькою — для телебачення, радіо та цифрових платформ. Команда активно комунікує з аудиторією в соцмережах і підтримує постійний зв’язок із громадами, які компактно проживають по всій Закарпатській області. Присутність у громадах є принциповою: це дає змогу краще розуміти реальність людей, про яких розповідають, і створювати контент, який відповідає їхнім очікуванням та потребам.
Тетяна Шімон, займається контентом про життя національних спільнот на Закарпатті:
«У більшості журналісти, редактори, які створюють наші програми, і самі є представниками національних спільнот. Це допомагає в роботі, бо для кожного з наших колег це не просто професія, це місія: розповідати про свої традиції, культуру та популяризувати ці теми, знайомити глядачів і слухачів зі своїм народом. Вони мають довіру й авторитет у своїх громадах, і це дуже важливо.
Щодо тем, то їх нам диктує саме життя. На жаль, останнім часом, більшість інформаційних приводів пов’язані з війною. Але таким є життя кожного з нас сьогодні. Важливо говорити, що представники національних спільнот разом з усіма українцями борються за незалежність і свободу України, бо кожен з них є громадянином України, тут їхній дім і родини».
Сільвія Логойда, редакторка програми румунською мовою «У румунів вдома»:
«Для мене, як для етнічної румунки, це не просто робота — це внутрішня потреба говорити про життя румунської спільноти на Закарпатті. Бо хто, як не ми, розкаже про наші свята, нашу мову, наші будні в горах чи на рівнинах, про наші радощі й турботи, проблеми? Ми — частина цієї землі, її жива пам’ять і кольорова нитка у вишивці Закарпаття. Розповідаючи про себе, ми ділимося тим, що робить нас унікальними, і тим самим зміцнюємо спільний український дім. Ми живемо в Україні, але з теплим зв’язком із Румунією. І цей баланс — не роздвоєність, а багатство. Як і наша духовність, яка допомагає триматися разом. У всьому цьому — жива румунська громада, яка має що сказати й показати сьогодні».
Камілла Дебрецені, редакторка програм угорською мовою «Слово угорською»:
«У такій багатонаціональній країні, як Україна, надзвичайно важливо, щоб медіа транслювали не лише голос більшості, а й голос кожного громадянина. Пряме й достовірне інформування про нацспільноти — у тому числі з їхніх власних вуст — допомагає руйнувати стереотипи. Якщо український глядач знайомиться з угорською громадою не лише через новини, а й через її власний голос, то вона стає зрозумілішою і ближчою, а не залишається чимось далеким і незнайомим. Такі матеріали демонструють, що Україна не лише велика територіально, а й культурно різноманітна — і це є ресурсом, а не проблемою».
Сімона Нестеренко-Шатро, редакторка ромської програми «Романо Джівіпен»:
«Для мене важливо розповідати про життя ромської спільноти, бо я, як етнічна ромка, зсередини бачу, як багато про нас не знають і не розуміють. Ми різні, і в кожній родині — своя історія, свій шлях. Коли ми розповідаємо ці історії, суспільство починає бачити не збірний образ, а конкретних людей».
Олена Дей, редакторка програми німецькою мовою «На власні очі»:
«Далеко не всім відомо, що саме німецькі архітектори спроєктували такі знакові споруди української столиці, як дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври та будівля Національного академічного театру опери та балету України. Німецького походження були головний садівник Одеси й засновник заповідника Асканія-Нова. Велика кількість знаменитих учених, винахідників, медиків і письменників України мали німецьке коріння. Щодо німців Закарпаття, їх історія — це окрема, надзвичайно цікава частина минулого та сьогодення нашого краю. Вона складається з родинних фотоальбомів, дивом збережених документів і переданих з покоління у покоління спогадів. Еміграційна хвиля перших десятиліть незалежності України значно зменшила кількість етнічних німців, але ті, хто залишився, налагодили дружні відносини з німецькими й австрійськими партнерами, що дає додаткові можливості в реалізації цікавих ідей. Саме ці люди стають героями наших програм».
Ельвіра Кілару, перекладачка, редакторка випусків новин румунською мовою на радіо:
«Для національних спільнот новини румунською мовою — це не просто переклад українського інфопростору, а адаптоване джерело достовірної інформації, що враховує мовні та культурні особливості аудиторії. Це інструмент, що допомагає людям залишатися поінформованими, зберігати зв’язок з державою, розуміти виклики воєнного часу та підтримувати єдність із рештою суспільства. У міжнародному вимірі такі новини — “живий голос України”, який розповідає про реалії війни для румуномовного світу. Це важлива складова інформаційної дипломатії, що сприяє підтримці України з боку громадськості Румунії, Австрії та ширше — Європи».
Анжеліка Дан, редакторка випусків новин румунською мовою на радіо:
«Для десятків тисяч румуномовних громадян України румунська — це не просто мова побуту. Це мова, якою вони сприймають світ. Тому наші щоденні випуски новин — двічі на день, з понеділка до п’ятниці — є джерелом перевіреної та оперативної інформації. Тим паче, що це — єдине румуномовне радіо в області. Ми розповідаємо про все, що відбувається на Закарпатті та в країні: гуманітарну допомогу, мобілізацію, культуру, безпеку та інше. Такі новини мають і освітню, й інтеграційну функцію — вони залучають громаду до суспільних процесів, формують критичне мислення і зміцнюють інформаційний фронт держави».
Едіта Поторій, редакторка випусків новин словацькою мовою на радіо:
«Найбільша спільнота словаків України проживає на Закарпатті. На жаль, упродовж радянського періоду тут не було жодних медіа та навчальних закладів зі словацькою мовою навчання. Словаки почали асимілюватися й забувати свою мову. Мова в регіоні збереглася переважно у формі діалектів. Думаю, що для представників словацької спільноти важливо чути літературну мову та слухати новини саме рідною для себе мовою. Для мене ж важливо, щоб словаки як в Україні, так і за кордоном дізнавалися актуальну й достовірну інформацію про те, що відбувається в Україні, на Закарпатті та у словацькій спільноті краю».
Поруч з Ужгородською працює команда Суспільного з Чернівців, яка багато років висвітлює багатонаціональне життя Буковини. Вона створює радійні програми румунською мовою для закордонної аудиторії, а також готує диджитал-матеріали українською й румунською — від новин до культурних історій. Важливою частиною роботи є спілкування з громадою у соцмережах, що дозволяє команді швидко реагувати на запити та бути ближчими до своєї аудиторії.
Віталій Зигря, керівник групи аудіального контенту Суспільне Чернівці, розповів про важливість збереження та підтримки міжкультурного розмаїття:
«Буковина населена кількома етнічними спільнотами, які зберігають свою традицію, рідну мову, тисячолітню віру і культуру предків. Пульс багатонаціонального життя Буковини відчувається в радіопрограмах румунською мовою, що транслюються для слухачів з України і Європи та готуються співробітниками єдиної редакції національних спільнот Суспільного Мовлення. Мета цих програм залишилася незмінною — подавати оперативну, правдиву та актуальну інформацію про рідну Україну для закордонної аудиторії румунського походження навіть у часи війни. Це місія, яку ми, колектив цієї редакції, прагнемо виконати з відданістю і відповідальністю».
Мар’яна Струц, редакторка програми румунською мовою «Спільна мета»:
«Існування такої редакції дозволило зберегти румунську мову й культуру на Буковині. До стрімкого розвитку технологій саме радіо та телебачення були головними джерелами інформації для етнічних румунів Чернівецької області. Вважаю, надзвичайно важливо говорити про румунську громаду області, не лише про її виклики та проблеми, а й про культуру та традиції. Завдячуючи суспільному мовнику, етнічні румуни області мають змогу дивитись і слухати рідною мовою телевізійні й радіопрограми, а також мають доступ до достовірних новин румунською мовою щодня».
Контент мовами національних спільнот виготовляє також команда Суспільного Мовлення в Одесі. Результатом їхньої роботи є програми болгарською мовою з українськими субтитрами, які розповідають про життя українських болгар, що компактно населяють південну частину найбільшої області в Україні. А на хвилях Українського Радіо можна слухати короткі випуски гагаузькою — рідною мовою українських гагаузів. Команда складається з чотирьох людей, які так само є представниками різних національностей.
Ганна Терзівець, головна випускова редакторка національних спільнот в Одеській області, розповідає про роботу в редакції:
«Я щаслива, що можу розповідати країні та світу про національне різноманіття нашої країни. Про людей, які люблять землю, на якій народилися і з трепетом з покоління в покоління передають материнську мову, традиції, спогади. Я сама є представницею українських болгар, і зберігаю в серці любов до двох мов, двох країн, особливостей культури двох народів. Таких людей багато й у них цікаві історії, особливі свята й цінності. Вони не часто потрапляють в об’єктиви камер і зберігають свій етнічний скарб у родинах і спільнотах. Але Суспільне Мовлення дає можливість говорити про національні спільноти, про їхні родові зв’язки, про відданість Україні, про їхні потреби та досягнення. Я працюю в тематиці національних спільнот з 1999 року, а як ведуча програми “Голос болгар” — з 2013-го, і вважаю, що контент мовами нацспільнот та про нацспільноти має постійно бути в інформаційному медійному полі, тому що розмаїтість — це наша особливість, культурна спадщина і гордість нашої країни».
Надія Діновська, відеографка проєкту «Голос болгар»:
«Для мене висвітлювати теми національних спільнот це про пошук справжньої людяності через об’єктив камери. Моє завдання — не просто знімати красиву картинку, а будувати толерантне суспільство, де кожен має право бути почутим і визнаним. Я мрію про світ, в якому немає дискримінації, тому беру за мету показувати реальні історії, що розкривають багатогранність культури, боротьбу за права і водночас силу та гідність національних спільнот.
Окрім соціального значення, зйомка таких тем збагачує мене як творця — я вчуся новим підходам, відкриваю унікальні світи, традиції й погляди. Це джерело натхнення, що дозволяє створювати глибокі, емоційно сильні відео».
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
