Понад шість тисяч матеріалів про російські воєнні злочини, переданих правоохоронцям, 37 пошкоджених об’єктів нерухомості Суспільного та щоденна робота під загрозою дронів і повторних ударів. Про те, як Суспільне документує наслідки війни, представники мовника розповіли народним депутатам у Харкові на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Засідання відбулося 15–17 жовтня. Депутати також відвідали Суспільне Харків і поспілкувалися з командою, яка повернулася зі зйомок наслідків чергової російської атаки.
Матеріали Суспільного — докази воєнних злочинів
Відкриваючи засідання, народна депутатка Євгенія Кравчук, голова ТСК, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, подякувала харківським журналістам за роботу в умовах постійної небезпеки. Вона зазначила, що досвід місцевих редакцій важливий для розуміння того, як медіа продовжують працювати поблизу фронту.
Євгенія Кравчук
«На Харківщині, на жаль, можна зібрати фактично всі типи злочинів з боку російської федерації проти журналістів, проти прагнення свободи слова. З 2022 року проти медійників, не тільки українських, загалом було скоєно 977 воєнних злочинів. Росіяни не дивляться на паспорт. І ми бачимо, що ці злочини, не лише про фізичне знищення. Ми розуміємо, що професія репортера, яка була до російсько-української війни, і яка є зараз, навіть в прифронтовому районі, не зовсім на лінії бойового зіткнення, — докорінно змінилася. Українські журналісти працюють постійно в дуже критичних умовах і вже є психологічне виснаження», — зазначила народна депутатка Євгенія Кравчук.
Євгенія Кравчук і Олег Синєгубов
Богдан Яременко
«Злочини проти медіа і журналістів є частиною геноцидальної політики російської федерації проти України. І один із методів стирання історичної пам’яті, розтирання або зміни наших цінностей, і спроби змінювати нашу свідомість», — переконаний член ТСК, народний депутат України, Богдан Яременко.
Ярослав Юрчишин, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, зазначив: «Журналісти важливі. Велика подяка всім тим, хто працює на фронті та інформує прифронтові громади. Бо якщо там не буде наших медіа — туди точно буде добивати російська пропаганда».
Ярослав Юрчишин
«Доступ до достовірних новин і можливість чути українське мовлення — важлива складова стійкості суспільства, — зазначив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. І додав: — Важливо, щоб журналісти могли безпечно виконувати свою роботу, редакції — стабільно працювати навіть в умовах війни, а українська книга й українське слово залишалися доступними для людей. Спільно робимо все можливе, щоб підтримати український інформаційний простір і забезпечити його стійкість».
Олег Синєгубов
За словами голови наглядової ради Суспільного Світлани Остапи, за час повномасштбаного вторгнення внаслідок російських обстрілів постраждало житло 53 працівників компанії, а за фактами обстрілів майна Суспільного відкрито 30 кримінальних проваджень. Попри це, команди Суспільного виконують свою журналістську роботу, важлива складова якої — задокументувати злочини рф.
Світлана Остапа
«У нас збільшилася кількість матеріалів, які ми передали генпрокуратурі, як докази злочинів війни. Це вже 6 тисяч таких матеріалів. І це не тільки відео, яке потім побачить світ, це і відео, яке потім, ми сподіваємося, буде використано на суді над агресором», — сказала Світлана Остапа.
Нові загрози — нова підготовка команд
Однією з головних небезпек для журналістів на Харківщині стали російські FPV-дрони. За словами шеф-редактора східного хабу Суспільного та Суспільне Харків В’ячеслава Мавричева, загроза поширилася з районів поблизу фронту на все місто.
«Це новий тип загроз, з яким працюють наші репортери. Ми прогнозували такий розвиток подій, спостерігаючи за тим, як це було у Херсоні, і на сході почали готувати людей заздалегідь. У нас, наприклад, за останні пів року всі польові кореспонденти, оператори і водії пройшли курси такмеду посилені, і більша частина команди пройшла курси роботи в умовах загроз FPV», — зазначив В’ячеслав Мавричев.
Окремою темою стала небезпека негайного поширення фото й відео з місць ударів. Поки журналісти, рятувальники та інші служби працюють на місці, оприлюднення локації може наражати їх на загрозу повторної атаки.
«Ми не почуваємося в безпеці, так само, як і працівники екстрених служб, через те, що немає покарання для тих, хто шерить, публікує, викриває локацію ударів, коли там ще перебувають екстрені служби і велика кількість людей», — сказав В’ячеслав Мавричев.
Представники медіа на засіданні ТСК у Харкові
Редакція Суспільне Харків працює децентралізовано
Під час візиту на філію Суспільне Харків народні депутати побачили, як редакція організувала роботу в умовах постійних обстрілів: облаштоване укриття, де працівники можуть перебувати й працювати під час перебоїв зі світлом і зв’язком, як організована дистанційна робота кореспондентів, які живуть у різних районах міста, та як діють протоколи безпеки під час роботи на місцях влучань і загрозу повторних та потрійних ударів.
«Ми намагаємося диверсифікувати ризики і переважно використовуємо наш ньюзрум як бек-офіс. Тобто ми там не збираємося і не перебуваємо постійно. Але у нас там є готове укриття для того, щоб люди, коли повертаються зі зйомок або коли є якісь проблеми в місті зі зв’язком, зі світлом, щоб люди мали такий власний пункт незламності, де вони можуть перебувати і продовжувати працювати комфортно і безпечно, в першу чергу безпечно», — розповів В’ячеслав Мавричев.
У день візиту депутати зустрілися з командою, яка висвітлювала наслідки удару по середмістю Харкова. Кореспондентка Валерія Ємець розповіла, як самостійно знімає відео, готує фоторепортажі та записує свідчення, і показала вже опублікований матеріал.
«Суспільне Харків — справжній бастіон журналістики! Про свою роботу медійники розповідають буденно, начебто війни немає. Але війна є, і команда адаптувалася до роботи в «гарячій точці», якою фактично є Харків», — зазначила Євгенія Кравчук після відвідування філії.
Відповідальним медіа потрібна підтримка
Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ярослав Юрчишин наголосив на потребі бюджетної програми для допомоги медіа, які працюють в умовах війни, та зазначив, що державне фінансування також полегшить залучення міжнародних ресурсів.
«Наше ключове завдання, щоб у бюджеті з’явився рядок для Держкомтелерадіо, який би дав можливість почати потрібну роботу, бо бюджетна програма дає можливість набагато легше залучити і міжнародні ресурси для цієї роботи».
Також Ярослав Юрчишин закликав журналістів звертатися до правоохоронців навіть коли погрози приходять в соціальних мережах та месенджерах. За його словами це теж потрібно для документування російських злочинів, і є аргументом на міжнародній арені для подальшого тиску на РФ.
Народний депутат Микола Княжицький звернув увагу на нерівні умови, у яких опиняються редакції, що дотримуються правил безпеки: вони витримують паузу перед публікацією, тоді як частина телеграм-каналів поширює інформацію одразу, часто — неперевірену.
Микола Княжицький
«Було б дуже добре, якби ви допомогли і Суспільному, і іншим зареєстрованим в Україні офіційним медіа бути першими, діставати інформацію і більше з ними співпрацювали», — закликав Микола Княжицький представників силових відомств, присутніх на засіданні.
«Важлива місія редакції — не лише інформувати, а й розвінчувати фейки. Адже Суспільне, на відміну від анонімних телеграм-каналів і соцмереж, працює виключно з першоджерелами», — підкреслила Євгенія Кравчук.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
