До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу команда Суспільне Крим презентувала документальний проєкт «Пам’ять/Hatıra». Публічна презентація стрічки відбулась 19 травня у Києві, в мечеті Асоціації мусульман України.
Документальний проєкт «Пам’ять/Hatıra» розповідає про вплив травми геноциду на майбутнє кримськотатарського народу, схожість депортації кримських татар і голодомору українців, історичну пам’ять, яка формує стійкість до нових випробувань.
«У ці дні 81 рік тому тривала депортація кримських татар. За три дні радянська влада насильно вивезла з Криму близько 423 тисяч людей. За цими цифрами — долі цілого народу. Живих свідків цієї трагедії з кожним роком менше, тож відповідальність за збереження пам’яті переходить до наступних поколінь, — сказав вступне слово Наріман Джелял, Посол України в Туреччині, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу та запросив глядачів до перегляду. — Немов червона нитка, пам’ять пов’язує кожне покоління, і це головна ідея документального проєкту “Памʼять/Hatıra”».
Після показу відбулася дискусія, модератором якої був Наріман Джелял. Учасники дискусії: Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Сулейман Мамутов, постійний представник України на форумі корінних народів при ООН; Алі Бекіров, полковник ЗСУ.
Особливу атмосферу події створив і виступ Айдера Рустемова, голови Духовного управління мусульман Криму, який щиро подякував авторам стрічки:
«Дякую за цей фільм. За всі інші фільми. Пам’ять — це в тому числі наша духовна броня, духовний щит, який дає нам сили далі боротися», — сказав він і завершив свій виступ молитвою за загиблих.
Про внутрішню мотивацію і концепцію проєкту розповіла продюсерка проєкту від Суспільне Крим Оксана Емінова:
«Вже тривалий час ми вчимось розуміти одне одного — українці й кримські татари. В нас спільні трагедії. Вони мають різні механізми реалізації, але так само мали на меті знищення — як українського, так і кримськотатарського народу. Наша команда щиро вірить, що саме пам’ять є джерелом того, що має нас об’єднати і що має давати нам сили боротись далі».
У своїх виступах спікери не лише згадували історичні факти, а й наголошували на актуальності теми сьогодні. Рефат Чубаров акцентував на ролі таких проєктів у формуванні відповідальної міжнародної спільноти:
«Світові треба пояснювати, що знання злочинів проти людяності — геноциду — це не просто данина поваги й шани. Це дуже важливо, але ще важливіше — побудова інструментів, щоб запобігти таким злочинам у майбутньому. Такі фільми дуже важливі, бо через індивідуальну пам’ять підтверджується колективна пам’ять людей. Підтверджується, бо ці люди говорять про своє, але воно лежить у глибинах колективної свідомості кримськотатарського народу».
Про історичний контекст і його зв’язок із сучасністю говорив Алі Бекіров:
«Битва за Крим відбулася 8 квітня — 12 травня 1944 року, а депортація була вже 18 травня. Питання, чи проводилося там якесь розслідування щодо можливих злочинів з боку кримськотатарських людей, навіть не стояло. Усе було затверджено давно, плани вже були створені. Тому це — біль, це — несправедливість. Як сказав один зі спікерів у фільмі: ми з цим болем жили більш ніж 80 років — і це біль несправедливості. І сьогодні в нас ще більше причин звертати на це увагу. Бо, на мій погляд, ворог не змінився. Ті злочини, які він коїв тоді, чиняться і зараз. Можливо, змінилася картинка, але мета — та сама: щоб кримських татар, корінного народу, не було на території Криму».
Свою оцінку важливості міжнародного визнання депортації як акту геноциду дав Сулейман Мамутов. Його слова стали емоційним завершенням обговорення:
«Я зрозумів, що це був геноцид, бо була чітка мета — знищення цілої групи. Юридичне визнання — це довгий процес, не всі докази збереглися. Але політичне визнання теж дуже важливе: воно дає сатисфакцію постраждалим — і тим, хто пережив депортацію, і їхнім нащадкам. Визнання злочину зменшує ризик його повторення. Чим більше держав називатимуть це геноцидом, тим сильнішим буде запобіжник у майбутньому. І чим активніше кримські татари братимуть участь у цьому процесі, тим голосніше про нього говоритиме світ».
Більше фото з презентації — у фейсбук-альбомі Суспільного Мовлення.
Дивіться документальний проєкт «Пам’ять/Hatıra» на ютуб-каналі Суспільне Крим:
Оперативні новини Суспільне Крим — на сайті Суспільне Новини та у соцмережах:
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Матеріал підготувала Дар’я Опря
Фотографував Артем Галкін
