Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє контент мовами нацспільнот — для них, а про них — українською. Напередодні Великодня Суспільне підготувало спеціальну підбірку сюжетів про святкування представників різних національностей у різних регіонах України — зберігаючи традиції, але водночас живучи спільним життям країни.
Читайте також: Великдень із Суспільним: де дивитись святкові богослужіння
Українські румуни на святкуванні Великодня
Великдень для національних спільнот в Україні — це не лише глибоко релігійне, а й спільнотне культурне свято, яке об’єднує родину, сусідів і громаду навколо традиційних страв, обрядів і вірувань. У різних регіонах країни представники нацспільнот зберігають і передають з покоління в покоління свої унікальні звичаї:
- угорці на Закарпатті дбайливо зберігають великоднє мистецтво розпису писанок — майстрині створюють унікальні візерунки, притаманні саме цій громаді;
- у болгарських громадах на Одещині зберігся старовинний великодній обряд «Лазарка»: дівчата в традиційних костюмах обходять двори, співають пісень і збирають продукти, щоб разом приготувати паску;
- в німецьких громадах Закарпаття печуть особливу паску та фогелі — здобні «пташки», які символізують весну;
- в угорських селах хлопці дотримуються звичаю великоднього обливання дівчат, декламують вірші, отримують писанки та пригощаються святковими стравами.
Валентина Маращук — вчителька румунської мови та літератури, народна майстриня
Кожна громада має свої улюблені рецепти, кольори писанок та способи прикрашання великодніх столів і кошиків. Детальніше про традиції спільнот — дивіться в підбірці сюжетів від Суспільного.
- З гілками дикої вишні: як готують копченості до Великодня у Чернівецькій області
У селі Горбова на Буковині зберегли старовинний рецепт приготування копченостей до великоднього кошика. Родина Олару розповідає про всі тонкощі: як правильно замаринувати м’ясо, які дрова обрати для коптильні та навіщо обгортають шматочки м’яса марлею. Усе — заради традиційного смаку, що передається з покоління в покоління. Ці смаколики не лише прикрашають великодній кошик, а й щороку вирушають на фронт — до українських захисників.
2. Глина, крашанки й Великдень по-румунськи
У румунських селах Закарпаття готуються до Великодня з любов’ю до глини й глибоким символізмом червоного кольору. У сюжеті — процес виготовлення великодніх тарілок для крашанок, що їх формують із місцевої глини, та фарбування яєць у цибулевому лушпинні. Мисткині, які бережуть ці звичаї, передають знання своїм дітям і онукам. Дивіться, як у Солотвині зберігають традиції, в яких кожен рух — про пам’ять, віру й родину.
3. Українські болгари на Одещині зберігають давні Великодні традиції
У селі Кубей на Одещині болгарська громада розпочинає підготовку до Великодня з давнього обряду — «Лазарка». У ньому беруть участь лише дівчата, які у святковому вбранні співають пісень і обходять хати, збираючи яйця та борошно для великодньої випічки. Чому старші дівчата вдягають темний одяг, а молодші — прикрашають волосся квітами, і як ця традиція передається з покоління в покоління — у сюжеті з Одещини.
Святково вбрані українські болгарки на Великдень
4. Німецькі великодні фогелі й паска
На Закарпатті етнічні німці з покоління в покоління зберігають свої великодні кулінарні традиції. У сюжеті з Мукачева — рецепт святкової паски, оздобленої плетеними косами, та фогелів — пташок із тіста, які печуть спеціально для дітей. Як замісити тісто з добрими думками, чому важливо зробити кожному в родині свого фогеля та як прикрасити паску «ружею» — ділиться етнічна німкеня Наталія Рибар.
5. Угорські шаланківські золотопилкові писанки
У селі Шаланки на Закарпатті угорська громада зберігає архаїчну традицію розпису великодніх яєць за допомогою бджолиного воску. Особливість місцевих писанок — у прикрашанні візерунків золотим пилком і переважанні рослинних орнаментів: тюльпанів, півоній, ромашок. Цю техніку передають у родинах із покоління в покоління. А нині до неї повертаються навіть ті, хто через війну далеко від дому — щоб на Великдень мати на столі писанку, яка нагадує про рідне село. Як створюються золотопилкові писанки й чому вони стали символом громади — у сюжеті з Закарпаття.
Суспільне Мовлення забезпечує доступ до достовірної інформації рідною мовою для представників національних спільнот, що особливо важливо в умовах великої кількості маніпуляцій і дезінформації. Водночас Суспільне розповідає про національні спільноти українською мовою — на телебаченні, радіо, цифрових платформах і в соцмережах. Історії про культуру, традиції, повсякденне життя і внесок різних спільнот стають доступними для всіх, хто хоче краще розуміти сучасну Україну.
Детальніше про проєкти, які створюють на Суспільному мовами нацспільнот, та де їх можна переглянути — за посиланням.
Читайте також: Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив
Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми поважаємо інклюзію та рівність, мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
