Scroll Top
  • Головна
  • Новини
  • Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив
Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив

Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив

Поділитись

Суспільне Мовлення забезпечує голос нацспільнот в інформаційному просторі як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях. Це єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. 

Саме цій темі був присвячений виступ представниць Суспільного Мовлення на конференції «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та нацспільнот», організованій Національною радою з питань телебачення і радіомовлення спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією

Учасниками конференції від Суспільного стали: Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, і Христина Андрицька, шеф-редакторка регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області.

Під час виступу Анастасія Гудима наголосила, що для Суспільного важливо формувати культуру інклюзії, розмаїття, рівності, справедливості та розуміння принципів їх дії не лише при створенні контенту, а й всередині команди, у всіх підрозділах компанії. Це дозволяє ефективніше виготовляти контент, який стосується цих тематик.

«Розмаїття, рівність та інклюзія — це ціннісна рамка, в якій ми формуємо як контентну політику, так і внутрішні трансформації компанії», — зазначила Анастасія Гудима.

У департаменті, який вона очолює, працюють регіональні редакції в Ужгороді, Одесі та Чернівцях. Вони створюють контент мовами національних спільнот, а також українською, аби історії цих громад були доступні як усередині спільноти, так і для ширшої аудиторії. Понад 95% працівників і працівниць редакцій є представниками й представницями національних спільнот. Вони розповідають про своє зсередини, у рідних для громади сенсах і кодах, без перекручень і поверхових узагальнень. Саме тому ці історії мають довіру.

Контент публікується як у лінійному форматі (телебачення, радіо), так і на диджитал-платформах (ютуб, інстаграм, фейсбук). Зокрема його можна знайти за хештегом #суспільнеспільноти і на локальних ютуб-каналах:

«Проєкти про нацспільноти можна подивитися й послухати не лише на регіональних платформах, а й на загальнонаціональних каналах та їхніх соцмережах Першому та Суспільне Культура, а також прослухати в застосунку Українського Радіо. Це важливо, адже дозволяє україномовній аудиторії краще розуміти розмаїття країни, бачити людей поруч — не як “інших”, а як частину спільного простору», — сказала директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей.

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото
Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Про практичну реалізацію місії Суспільного у сфері мовлення мовами нацспільнот розповіла Христина Андрицька.

Вона поділилася, що команда регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області складається з 14 людей, 12 з яких — етнічні румуни. 

Наразі на території Чернівецької області є 17 румуномовних територіальних громад, діє 72 румуномовних школи (з них 12 — двомовні), а до початку повномасштабного вторгнення проживало понад 258 тисяч українських румунів. Відтак Суспільне стало ключовим джерелом перевіреної інформації румунською мовою для цих громад.

Основне завдання редакції — щоденне створення інформаційного та просвітницького контенту для румуномовної аудиторії.

«Ми працюємо не лише для румуномовної аудиторії, а разом із нею. Ми розповідаємо про людей, які творять локальні ініціативи, досягають успіхів, волонтерять, навчають, зберігають мову й культуру», — каже Христина Андрицька.

Детальніше про проєкти, які створюють на Суспільному мовами нацспільнот, та де їх можна переглянути — за посиланням

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

 

Основне фото — з фейсбук-сторінки Чернівецької обласної ради

Поділитись
Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив

Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив

Поділитись

Суспільне Мовлення забезпечує голос нацспільнот в інформаційному просторі як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях. Це єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. 

Саме цій темі був присвячений виступ представниць Суспільного Мовлення на конференції «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та нацспільнот», організованій Національною радою з питань телебачення і радіомовлення спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією

Учасниками конференції від Суспільного стали: Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, і Христина Андрицька, шеф-редакторка регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області.

Під час виступу Анастасія Гудима наголосила, що для Суспільного важливо формувати культуру інклюзії, розмаїття, рівності, справедливості та розуміння принципів їх дії не лише при створенні контенту, а й всередині команди, у всіх підрозділах компанії. Це дозволяє ефективніше виготовляти контент, який стосується цих тематик.

«Розмаїття, рівність та інклюзія — це ціннісна рамка, в якій ми формуємо як контентну політику, так і внутрішні трансформації компанії», — зазначила Анастасія Гудима.

У департаменті, який вона очолює, працюють регіональні редакції в Ужгороді, Одесі та Чернівцях. Вони створюють контент мовами національних спільнот, а також українською, аби історії цих громад були доступні як усередині спільноти, так і для ширшої аудиторії. Понад 95% працівників і працівниць редакцій є представниками й представницями національних спільнот. Вони розповідають про своє зсередини, у рідних для громади сенсах і кодах, без перекручень і поверхових узагальнень. Саме тому ці історії мають довіру.

Контент публікується як у лінійному форматі (телебачення, радіо), так і на диджитал-платформах (ютуб, інстаграм, фейсбук). Зокрема його можна знайти за хештегом #суспільнеспільноти і на локальних ютуб-каналах:

«Проєкти про нацспільноти можна подивитися й послухати не лише на регіональних платформах, а й на загальнонаціональних каналах та їхніх соцмережах Першому та Суспільне Культура, а також прослухати в застосунку Українського Радіо. Це важливо, адже дозволяє україномовній аудиторії краще розуміти розмаїття країни, бачити людей поруч — не як “інших”, а як частину спільного простору», — сказала директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей.

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото
Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Про практичну реалізацію місії Суспільного у сфері мовлення мовами нацспільнот розповіла Христина Андрицька.

Вона поділилася, що команда регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області складається з 14 людей, 12 з яких — етнічні румуни. 

Наразі на території Чернівецької області є 17 румуномовних територіальних громад, діє 72 румуномовних школи (з них 12 — двомовні), а до початку повномасштабного вторгнення проживало понад 258 тисяч українських румунів. Відтак Суспільне стало ключовим джерелом перевіреної інформації румунською мовою для цих громад.

Основне завдання редакції — щоденне створення інформаційного та просвітницького контенту для румуномовної аудиторії.

«Ми працюємо не лише для румуномовної аудиторії, а разом із нею. Ми розповідаємо про людей, які творять локальні ініціативи, досягають успіхів, волонтерять, навчають, зберігають мову й культуру», — каже Христина Андрицька.

Детальніше про проєкти, які створюють на Суспільному мовами нацспільнот, та де їх можна переглянути — за посиланням

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

 

Основне фото — з фейсбук-сторінки Чернівецької обласної ради

Поділитись
Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.