Scroll Top
  • Головна
  • Новини
  • Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив
suspilne-movlennya-yak-prostir-dlya-naczspilnot-inklyuziya-golos-i-vplyv
Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив
Поділитись

Суспільне Мовлення забезпечує голос нацспільнот в інформаційному просторі як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях. Це єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. 

Саме цій темі був присвячений виступ представниць Суспільного Мовлення на конференції «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та нацспільнот», організованій Національною радою з питань телебачення і радіомовлення спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією

Учасниками конференції від Суспільного стали: Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, і Христина Андрицька, шеф-редакторка регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області.

Під час виступу Анастасія Гудима наголосила, що для Суспільного важливо формувати культуру інклюзії, розмаїття, рівності, справедливості та розуміння принципів їх дії не лише при створенні контенту, а й всередині команди, у всіх підрозділах компанії. Це дозволяє ефективніше виготовляти контент, який стосується цих тематик.

«Розмаїття, рівність та інклюзія — це ціннісна рамка, в якій ми формуємо як контентну політику, так і внутрішні трансформації компанії», — зазначила Анастасія Гудима.

У департаменті, який вона очолює, працюють регіональні редакції в Ужгороді, Одесі та Чернівцях. Вони створюють контент мовами національних спільнот, а також українською, аби історії цих громад були доступні як усередині спільноти, так і для ширшої аудиторії. Понад 95% працівників і працівниць редакцій є представниками й представницями національних спільнот. Вони розповідають про своє зсередини, у рідних для громади сенсах і кодах, без перекручень і поверхових узагальнень. Саме тому ці історії мають довіру.

Контент публікується як у лінійному форматі (телебачення, радіо), так і на диджитал-платформах (ютуб, інстаграм, фейсбук). Зокрема його можна знайти за хештегом #суспільнеспільноти і на локальних ютуб-каналах:

«Проєкти про нацспільноти можна подивитися й послухати не лише на регіональних платформах, а й на загальнонаціональних каналах та їхніх соцмережах Першому та Суспільне Культура, а також прослухати в застосунку Українського Радіо. Це важливо, адже дозволяє україномовній аудиторії краще розуміти розмаїття країни, бачити людей поруч — не як “інших”, а як частину спільного простору», — сказала директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей.

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Про практичну реалізацію місії Суспільного у сфері мовлення мовами нацспільнот розповіла Христина Андрицька.

Вона поділилася, що команда регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області складається з 14 людей, 12 з яких — етнічні румуни. 

Наразі на території Чернівецької області є 17 румуномовних територіальних громад, діє 72 румуномовних школи (з них 12 — двомовні), а до початку повномасштабного вторгнення проживало понад 258 тисяч українських румунів. Відтак Суспільне стало ключовим джерелом перевіреної інформації румунською мовою для цих громад.

Основне завдання редакції — щоденне створення інформаційного та просвітницького контенту для румуномовної аудиторії.

«Ми працюємо не лише для румуномовної аудиторії, а разом із нею. Ми розповідаємо про людей, які творять локальні ініціативи, досягають успіхів, волонтерять, навчають, зберігають мову й культуру», — каже Христина Андрицька.

Детальніше про проєкти, які створюють на Суспільному мовами нацспільнот, та де їх можна переглянути — за посиланням

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

 

Основне фото — з фейсбук-сторінки Чернівецької обласної ради

Поділитись
suspilne-movlennya-yak-prostir-dlya-naczspilnot-inklyuziya-golos-i-vplyv
Суспільне Мовлення як простір для нацспільнот: інклюзія, голос і вплив
Поділитись

Суспільне Мовлення забезпечує голос нацспільнот в інформаційному просторі як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях. Це єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. 

Саме цій темі був присвячений виступ представниць Суспільного Мовлення на конференції «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та нацспільнот», організованій Національною радою з питань телебачення і радіомовлення спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією

Учасниками конференції від Суспільного стали: Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, і Христина Андрицька, шеф-редакторка регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області.

Під час виступу Анастасія Гудима наголосила, що для Суспільного важливо формувати культуру інклюзії, розмаїття, рівності, справедливості та розуміння принципів їх дії не лише при створенні контенту, а й всередині команди, у всіх підрозділах компанії. Це дозволяє ефективніше виготовляти контент, який стосується цих тематик.

«Розмаїття, рівність та інклюзія — це ціннісна рамка, в якій ми формуємо як контентну політику, так і внутрішні трансформації компанії», — зазначила Анастасія Гудима.

У департаменті, який вона очолює, працюють регіональні редакції в Ужгороді, Одесі та Чернівцях. Вони створюють контент мовами національних спільнот, а також українською, аби історії цих громад були доступні як усередині спільноти, так і для ширшої аудиторії. Понад 95% працівників і працівниць редакцій є представниками й представницями національних спільнот. Вони розповідають про своє зсередини, у рідних для громади сенсах і кодах, без перекручень і поверхових узагальнень. Саме тому ці історії мають довіру.

Контент публікується як у лінійному форматі (телебачення, радіо), так і на диджитал-платформах (ютуб, інстаграм, фейсбук). Зокрема його можна знайти за хештегом #суспільнеспільноти і на локальних ютуб-каналах:

«Проєкти про нацспільноти можна подивитися й послухати не лише на регіональних платформах, а й на загальнонаціональних каналах та їхніх соцмережах Першому та Суспільне Культура, а також прослухати в застосунку Українського Радіо. Це важливо, адже дозволяє україномовній аудиторії краще розуміти розмаїття країни, бачити людей поруч — не як “інших”, а як частину спільного простору», — сказала директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей.

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Анастасія Гудима та Христина Андрицька на конференції, особисте фото

Про практичну реалізацію місії Суспільного у сфері мовлення мовами нацспільнот розповіла Христина Андрицька.

Вона поділилася, що команда регіональної редакції з тематики мовлення національних спільнот у Чернівецькій області складається з 14 людей, 12 з яких — етнічні румуни. 

Наразі на території Чернівецької області є 17 румуномовних територіальних громад, діє 72 румуномовних школи (з них 12 — двомовні), а до початку повномасштабного вторгнення проживало понад 258 тисяч українських румунів. Відтак Суспільне стало ключовим джерелом перевіреної інформації румунською мовою для цих громад.

Основне завдання редакції — щоденне створення інформаційного та просвітницького контенту для румуномовної аудиторії.

«Ми працюємо не лише для румуномовної аудиторії, а разом із нею. Ми розповідаємо про людей, які творять локальні ініціативи, досягають успіхів, волонтерять, навчають, зберігають мову й культуру», — каже Христина Андрицька.

Детальніше про проєкти, які створюють на Суспільному мовами нацспільнот, та де їх можна переглянути — за посиланням

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

 

Основне фото — з фейсбук-сторінки Чернівецької обласної ради

Поділитись