В ефірі Українського Радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів в ексклюзивному інтерв’ю ведучій Олені Зелінченко про понад 3 тисячі звернень щодо порушення мовного закону, що надійшли за 9 місяців цього року.
Читайте також: Суспільне оголосило, хто напише та читатиме Радіодиктант національної єдності
На чому цього року була зосереджена ваша робота як Уповноваженого із захисту державної мови?
— Передусім я хотів би звернути увагу, що час від часу дехто з політиків, лідерів громадської думки говорить про неважливість української мови на передовій. Мовляв, яка різниця, якою спілкуються захисники України? То хочу сказати, що насправді на фронті, в окопах, немає білінгвізму (двомовності — ред.). Спілкуються різними мовами. Але у переважній більшості там українська мова. Тому що українська мова — це мова влади, це мова Збройних сил України, і це мова Перемоги. Я, як Уповноважений із захисту державної мови, працюю якраз над тим, щоб кожен — чи це військовий, лікар, школяр, чи людина старшого віку — мав доступ до інформації українською мовою. Ми нещодавно випустили заяву стосовно неприпустимості збільшення білінгвізму в інформаційному просторі. Це стосується і телевізійних каналів, особливо тих, які транслюються в єдиному інформаційному просторі.
Це означає, що проблема загострюється?
— Проблема існує. Особливо це стосується сьогодення. Тому що дедалі більше журналістів почали запрошувати експертів, які принципово не хочуть спілкуватися українською, й окремі телеканали не хочуть їх перекладати українською мовою. Це надзвичайно важливий компонент, про який сказано в тому числі й у рішенні Конституційного суду України: що білінгвізм тягне за собою величезну загрозу для державної мови. Хочу наголосити, що у статті 10 Конституції 1996 року визначено українську як єдину державну. Тому ця війна і за право спілкуватися українською мовою, за право отримувати інформацію і послуги державною мовою.
Читайте також: Людина складається з того, що віддає: Катерина Калитко про єдність, любов та біль війни
В яких сферах найчастіше порушується Закон про мову, ким і чому це відбувається досі?
— До речі, маленька репліка стосовно мовної політики в країнах Балтії. Буквально минулого тижня було рішенням Європейського суду з прав людини, яким доведено, що захист латвійської й литовської мов у закладах освіти є пріоритетним для національного законодавства і для національної оборони. Комусь здавалося, що можна в країнах Європи провадити освітній процес недержавною мовою, зокрема російською. І мені дуже радісно за колег у країнах Балтії, які через ЄСПЛ захистили свої права. Тому 100% викладання українською мовою основного курсу повинно забезпечуватись і в нас. Це наш пріоритет, і ми повинні цим шляхом рухатись.
Щодо порушень, які ми зафіксували: за дев’ять місяців цього року в нас понад три тисячі звернень, відповідно — ознак порушення. Найбільше їх зафіксовано у сфері обслуговування. Це стосується і сегмента інтернет-простору: соціальні мережі, інтернет-представництва, інтернет-магазини. По кожному з цих фактів ми готуємо звернення, в деяких ситуаціях ми проводимо заходи державного контролю. Коли готова доказова база, ми маємо можливості накладати санкцію у вигляді попередження або штрафів. І здебільшого ми ситуацію виправляємо. Про це ми будемо говорити найближчими днями на офіційній сторінці Уповноваженого, де в тому числі скажемо про результати моніторингу закладів культури.
Читайте також: Олексій Гнатковський: Світ змінюють ті, хто робить більше, ніж треба
Яке покарання передбачене за порушення закону і чи багато справ дійшли до суду?
— Нас критикують за надто маленькі штрафи — від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але так визначив законодавець. Якщо ж таке порушення трапляється вдруге протягом року, то штраф збільшується вдвічі. Відповідно, третє порушення — втричі, і так далі. Ми ніколи не були й не станемо поліцейським органом, але ми принципово захищаємо право громадянина України на інформацію та послуги державною мовою. Тому ми працюємо на випередження, комунікуємо з суспільством, робимо все необхідне, щоб не було порушень у тих сферах, де вони все ще трапляються.
Наведу один з позитивних прикладів співпраці з місцевою владою. За два роки роботи ми маємо понад 80 місцевих мовних програм. Вони стосуються переважної більшості областей України. В межах реалізації цих програм ми бачимо жорсткий контроль відносно конкретних сфер. Протягом цього року в Миколаєві, Одесі, Києві почали працювати робочі групи, які здійснюють моніторинг зовнішньої реклами або інформації для загального ознайомлення на дотримання мовного закону. Сотні вивісок недержавною мовою демонтовано і замінено на українську мову. І це не поодинокий приклад нашої співпраці. Разом з місцевою владою з минулого року ми відкрили понад 500 локацій з безкоштовного опанування української мови як державної. Тому така робота проводиться.
Мабуть, одним із найпотужніших флешмобів на підтримку української мови є Радіодиктант національної єдності. Цього року він відбудеться 27 жовтня об 11:00. Такі заходи єднають українців в усьому світі. Українська діаспора теж зазнає різних змін, трансформацій через час, іншу країну, інше середовище. Але такий флешмоб показує, наскільки українці прагнуть об'єднатися. Я знаю, що ви завжди активно берете участь у написанні Радіодиктанту.
— Мені, як учителю української мови і літератури, в житті довелося написати сотні, якщо не тисячі диктантів різного характеру. Величезна кількість текстів мною написана для диктантів і творчих робіт. На початку 90-х років були проблеми з українською мовою. Без зайвих секретів можу сказати, що єдиним радіо і єдиним телеканалом, який дотримувався мовних особливостей, був національний мовник.
Зважаючи на зміну церковного календаря, за юліанським літочисленням День пам'яті преподобного Нестора Літописця припадає на 27 жовтня, на п'ятницю. Мені дуже приємно і радісно, що сьогодні йде активна підготовка до його відзначення. Сподіваюся, буде не менше мільйона учасників.
Повне інтерв’ю можна послухати за посиланням.
Зазначимо, 27 жовтня об 11:00 Радіодиктант національної єдності-2023 звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, наживо транслюватиметься в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на ютуб-каналі Українського Радіо і на фейсбук-сторінках Суспільного. Цьогоріч авторкою тексту Радіодиктанту стане поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії — Катерина Калитко. Читатиме актор, театральний режисер — Олексій Гнатковський.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
