Новини компанії

Берегти традиції навіть далеко від дому. Чи легко це зробити за тисячу кілометрів від рідної домівки, переживши страшну окупацію, втративши близьких та дах над головою? Як у тимчасових прихистках українці звикають до нового життя, бережуть традиції, пізнають культуру сусідніх регіонів — у суботу, 14 січня, о 14:45 дивіться на місцевих телеканалах Суспільного Мовлення проєкт Координаційного центру мовлення національних меншин «Різдво у хостелі». 

«Різдво у хостелі» — це розповідь про те, як у занедбаних будинках Закарпаття створили затишні прихистки. І зараз вони стали постійною домівкою для вимушених переселенців з Бахмута, Краматорська, Херсона, Запоріжжя й інших міст України, що потерпають від повномасштабної війни. 

«Всі читали історію про Грінча, який вкрав Різдво, так от у нас ні Грінч, ні хто інший не вкраде Різдво, святкування і традиції. Вони зберігаються поколіннями, а у випадку з героями у відео "Різдво у хостелі" — передаються іншим родинам і відроджуються наново. Хостел у всіх асоціюється з чимось тимчасовим, але для вимушено переселених родин він став домом. Автори матеріалів 24 і 25 грудня у двох хостелах разом з родинами готувались до святкування Різдва і передали у відео атмосферу життя там. Це не помпезні святкування, ні, вони досить скромні й дещо сумні, адже це перші свята у війні і для деяких далеко від звичного середовища, хтось святкує вперше Різдво саме 25 грудня, проте це життя, яке зараз проживають у хостелах родини, й це свідчення єдності українців, звідки б родом вони не були», — каже керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима.

Читайте також: Інтерв'ю з режисеркою болгарського походження Тетяною Станєвою — у проєкті «Межі»

Авторки проєкту — Олена Кривенко, Тетяна Балла, Сімона Нестеренко-Шатро. Відеографи — Робер Боднар, Вадим Сурмай. Режисерка монтажу — Олена Мамай.

«Ідея проєкту виникла після того, як переглянула одну з відеоісторій колег із Закарпаття про прихисток і задумалась, як люди з різних регіонів, з різними традиціями та поглядами там співіснують, як вони відзначатимуть свята. Одні святкують 25-го, інші — 7-го. Чи зможуть ці люди домовитись між собою? Захотілось поринути в їхній побут. 

Я особисто поїхала в один із прихистків, які ми показали в проєкті, і пересвідчилась на власні очі, як об’єднались українці. Як їх об’єднало спільне горе — війна. У мене склалося відчуття, що приїхала в заміський будинок до великої родини, а не у шелтер, де проживають 200 зовсім чужих людей. І цей проєкт є свідченням того, наскільки ми сильний і дружній народ. Люди з Донеччини почали вивчати українську і святкувати Різдво за григоріанським календарем, люди з Закарпаття готували “шубу” і долучились до святкування 7-го. А наші діти попри війну отримали подарунки та не були позбавлені дитинства», — розповідає креативна продюсерка Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Олена Кривенко.  

Читайте також: Іпотерапія для дітей з Маріуполя — історія волонтерки у проєкті «Двері»

Одна з героїнь проєкту — Катерина Терехова — двічі рятувала свою родину від російської агресії: у 2014-му з Донецька та у 2022-му вже зі столиці.  Жінка — відома в країні рестораторка, та з початком повномасштабного вторгнення вона призупинила свою професійну діяльність. Катерина не змогла стояти осторонь війни й почала активно займатися волонтерством. Переїхавши з родиною на Закарпаття, жінка створила прихисток для українців, які втратили свої домівки.

У новому помешканні, вони мають змогу відновитися і почуватися в безпеці. На Різдво Катерина разом з мешканцями прихистку влаштувала справжнє свято з омріяними подарунками для дітей та дорослих.

«Ворог відібрав у наших дітей весну й літо, і ми не дозволимо йому відібрати Різдво», — каже Катерина Терехова.

«Провівши досить немало часу зі своєю героїнею Катериною, з жителями прихистку, я стала маленькою частинкою їхньої великої родини. Діти, що там проживають, не могли дочекатися, коли ми прикрасимо ялинку, коли вже будемо святкувати Різдво й отримувати подарунки. Катерина та її помічники, створили чудову різдвяну атмосферу, яку відчула і наша знімальна група. Майже увесь процес зйомки проходив у темряві, але нам не завадили відімкнення світла, бо нашу країну не здолати», — певна одна з авторок проєкту Сімона Нестеренко-Шатро.

Історію ще одного прихистку розповідає його співорганізаторка Наталія Адамчук з Ужгорода. Десять місяців тому колись стара занедбана будівля у промисловій зоні міста перетворилась на домівку для 240 людей зі всієї України. 

«Ми не очікуємо вдячності, ми робимо все від щирого серця, нам це подобається», — каже Наталія Адамчук.

За час існування  прихистку його мешканці стали великою родиною, у якій панують правила та зберігаються традиції. На столі кутя, в кутку — прикрашена ялинка, а під ялинкою для кожного члена великої родини — подарунок. Кожен з них вистоїть — бо об'єдналися, допомагаючи один одному.

«Це історія з полярними емоціями. З одного боку — біль, смуток, страждання, люди, які відчули, що таке війна і втрата. Кожен з них пережив надскладний період. А з іншого боку — це незламність духу, емпатія, шалена підтримка та любов. Як поруч із чужими людьми, в чужому місті, під чужим дахом українці беруться готувати святкову вечерю, бережуть традиції Різдва і створюють свято своїм діткам. Їх не здолати й не зламати. Так само і тих, хто опікується прихистками. Це люди, які 24/7 допомагають іншим. Єдність і згуртованість — у цьому сила українців. Під час роботи над проєктом я вкотре у цьому переконалася. Завжди тішуся, що маю змогу бути поруч з такими людьми й розповідати про їхню силу і досвід іншим. Мене це надихає, впевнена — надихне і наших глядачів», — переконана Тетяна Балла.

Онлайн місцеві телеканали Суспільного можна дивитися на сайтах філій.

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.