Команда Суспільного фокусується на реінтеграції ветеранів через професійну адаптацію, психологічну підтримку та допомогу у соціальній сфері.
Ми творимо простір, де кожен ветеран може відчути повагу до свого досвіду й отримати необхідну підтримку для інтеграції у цивільне життя.
У нашій компанії ветерани та ветеранки є важливою частиною команди, і ми поступово працюємо над створенням умов для їхньої адаптації та підтримки. Ми розуміємо, що процес переходу з військової служби до цивільного життя може бути складним, тому плануємо запровадити програми, які допоможуть ветеранам знайти своє місце в компанії. Наразі ми працюємо над розробкою внутрішніх ініціатив для надання необхідної підтримки ветеранам/-кам і забезпечення їх комфортної інтеграції в робоче середовище.
Ми віримо, що кожен/-а ветеран/-ка приносить у компанію унікальний досвід, і хоч зараз лише починаємо впроваджувати конкретні кроки в цій сфері, ми впевнені, що в майбутньому зможемо забезпечити нашим колегам всі необхідні умови для розвитку. Ми працюємо над створенням спеціальних програм навчання, підтримки кар’єрного росту та комунікації, щоб кожен працівник/-ця відчували себе частиною нашої великої та різноманітної команди.
Єгор Протопопов: шлях від війни до нової професії
Єгор Протопопов.
Режисер монтажу Суспільне Львів.
До війни Єгор Протопопов був підприємцем і мав власний магазин взуття. Проте 24 лютого 2022 року його життя змінилося назавжди. Того ранку він прокинувся у своєму будинку неподалік Антонівського мосту й на власні очі бачив, як російський десант висаджується біля мосту. Почалася окупація, і його родина була змушена залишити рідний дім, до якого так і не повернулася.
Два місяці життя під окупацією завершилися евакуацією до Львова, а вже наступного дня Єгор став до лав ЗСУ. Його направили до 56-ї маріупольської бригади, яка боронила позиції у селі Піски. Саме там він отримав важке поранення — уламки перебили обидві ноги. Після складного лікування й тривалої реабілітації він почав новий етап свого життя.
«Я дуже прагнув ходити на роботу, відчувати себе звичайною людиною. Мріяв прокидатися зранку, варити каву, йти працювати, а після роботи заїхати до магазину — як до війни», — згадує Єгор.
Робота на Суспільному стала для нього не лише новою професією, а й частиною реабілітації. Єгор приєднався до команди Львівської регіональної дирекції як режисер монтажу й швидко адаптувався до нових умов. Колеги підтримали його у всіх питаннях, а для зручності на роботі забезпечили необхідні умови — наприклад, пандус і можливість під’їжджати автомобілем прямо до входу.
«Я дуже вдячний своїм колегам за підтримку. Навіть коли мені запропонували працювати віддалено, я вирішив приходити в офіс. Я хочу долати труднощі й бути частиною команди», — розповідає Єгор.
Він закликає інших ветеранів не боятися адаптації: «Не замикайтеся в собі, не шукайте виходу в алкоголі. Повернення до звичайного життя — це як навчитися ходити знову. Не бійтеся падати, бо без цього не підніметеся й не підете далі».
Єгор знайшов у Суспільному цінності, які перегукуються з його військовим досвідом — командну роботу, відповідальність і важливість спільної справи. Він знає, що його робота має значення, і це мотивує його рухатися вперед.
Володимир Омельченко: «Суспільне виявило розуміння, підтримку та дало час перевести подих»
Володимир Омельченко.
Фахівець з тематики розмаїття департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей.
Володимир Омельченко приєднався до команди Суспільного у серпні 2024 року після демобілізації. Тепер він працює фахівцем із тематики розмаїття у Департаменті з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Його основне завдання — створення документальних фільмів та проєктів на соціальні теми: життя національних меншин, вразливих категорій населення, ветеранів, ЛГБТІК+-спільноти тощо. Він бере участь у всіх етапах роботи над проєктами — від ідеї до монтажу.
До війни Володимир працював режисером та сценаристом. Коли почалася війна у 2014 році, він пішов у військо. Вдруге повернувся на службу в лютому 2022 року та перебував там до червня 2024-го, воюючи у складі 28-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у бойових діях на Миколаївщині, Херсонщині, Кінбурнській косі, під Бахмутом, а також у Харківській операції.
«24 лютого 2022 року я зібрав речі, і батько відвіз мене до частини. Як резервіст, я отримав зброю — і почалася моя війна», — згадує Володимир.
Адаптація після повернення була непростою, але підтримка з боку Суспільного відіграла важливу роль у цьому процесі. «Суспільне виявило розуміння, підтримку та дало час перевести подих», — розповідає він. Для Володимира важливо, що компанія врахувала його обставини та дозволила працювати дистанційно з Одеси, забезпечивши комфортні умови для роботи.
Військовий досвід допоміг Володимиру в роботі, сформувавши витривалість і дисципліну. Водночас він визнає, що після війни важко приймати ситуації, коли його цінності не поділяють інші. Найбільше в Суспільному він цінує толерантність та увагу до людини: «Мені дали можливість відновитися після служби. Це важливо».
Ветеранам, які хочуть долучитися до Суспільного, Володимир радить мати бажання та бути готовими до постійного розвитку: «Якщо людина готова вчитися, компанія підлаштується, допоможе адаптуватися».
Михайло Стеценко: Від прикордонної служби до допомоги журналістам на фронті
Стеценко Михайло.
Водій Суспільне Новини.
Михайло Стеценко приєднався до Суспільного після служби у лавах Державної прикордонної служби України. Його шлях до роботи в команді розпочався через ветеранську організацію, яка допомагає військовим адаптуватися до цивільного життя. Зараз він працює водієм служби новин та помічником військового кореспондента, супроводжуючи журналістів у зону бойових дій.
До 24 лютого 2022 року Михайло служив за контрактом у першому прикордонному загоні. З початком повномасштабної війни він залишився у складі частини, став старшим сержантом прикордонної застави. Під час бойових дій отримав поранення та пройшов лікування у Дніпрі.
Повернувшись до цивільного життя, він знайшов роботу на Суспільному. Каже, що тут панує атмосфера поваги до ветеранів, а колеги готові підтримати у будь-яких питаннях. Йому допомогли розібратися з юридичними моментами й адаптуватися до нового середовища.
«Коли я тільки прийшов, мені одразу допомогли з документами. У колективі немає упередженого ставлення до ветеранів, а якщо виникають питання — їх швидко вирішують», — розповідає Михайло.
За його словами, робота на Суспільному дає можливість не лише реалізувати себе, а й допомагати розповідати правдиві історії про події на фронті. Його досвід служби допомагає будувати комунікацію з військовими, організовувати поїздки та розуміти специфіку роботи журналістів у гарячих точках.
«На війні ти або говориш правду, або це нічого не варте. У журналістиці так само — якщо ти не чесний, то це не журналістика», — переконаний Михайло.
Він закликає ветеранів, які шукають новий шлях після служби, не боятися пробувати себе у нових сферах: «Якщо вам цікаво працювати в медіа, тут знайдеться місце для вас. Можна навчитися нового, знайти команду, яка підтримає».
На запитання про цінності, які об’єднують військовий та журналістський досвід, Михайло відповідає просто: правдивість, відповідальність, чесність. Саме ці принципи, на його думку, роблять Суспільне особливим місцем для ветеранів.
Олег Кругляк-Рум’янцев: від служби до підтримки ветеранів на Суспільному
Олег Кругляк-Рум’янцев.
Менеджер по роботі з ветеранами Суспільного.
Олег Кругляк-Рум’янцев вперше долучився до команди Суспільного наприкінці 2022 року оператором. До цього він пережив окупацію в Бучі, пройшов реабілітацію та шукав можливості для нового старту. Дорога привела його до Одеси, де він зрозумів, що саме тут, у команді Суспільного, може працювати та бути корисним.
Шлях до армії розпочався 24 лютого 2023 року. Після проходження курсу молодого бійця (КМБ) він був направлений до 225-го зенітно-ракетного полку сил ППО, де проходив службу у відділі морально-психологічного забезпечення (МПЗ). У цьому відділі він співпрацював із військовими психологами, займався тестуванням, підтримкою бойового духу та стежив за моральним станом своїх побратимів.
Повернувшись до цивільного життя, Олег знову долучився до команди Суспільного та працював з архівами в Суспільне Медіатека, а згодом перейшов на посаду менеджера по роботі з ветеранами. Для нього це не просто робота, а можливість реалізовувати ініціативи, що допомагають ветеранам інтегруватися в нові реалії. «Суспільне — це місце, де можна реалізувати принцип “захищати слово”. Це про довіру, місію та можливість бути частиною змін», — говорить він.
На його думку, важливо створювати простір, де ветерани почуваються комфортно. Це стосується комунікації, розуміння з боку колег, підтримки керівництва, а також ініціатив, таких як тренінги та зустрічі з ветеранами. «Важливо відзначати навіть невеликі досягнення, адже робота з трансформації корпоративної культури, а особливо в роботі з реінтеграцією ветеранів, — це марафон, а не спринт. Кожен маленький крок має значення», — підкреслює Олег.
Завдяки своєму військовому досвіду він легко адаптується до викликів, стратегічно мислить і розуміє цінність команди. Олег впевнений, що ветерани можуть багато чого запропонувати роботодавцям, особливо там, де цінується відповідальність, витривалість і прагнення до змін.
«Якщо для вас важливе значення має правдивість, відповідальність і вплив на суспільство, то Суспільне — це правильний вибір. Тут ваш досвід цінується, а ваша думка має вагу», — каже він тим, хто розглядає можливість приєднатися до мовника.
Анжела Ярмолюк — журналістка Українського Радіо, заслужена діячка мистецтв України.
Анжела Ярмолюк.
Ветеранка, журналістка, голос правди.
Шлях Анжели Ярмолюк до Суспільного був зумовлений прагненням працювати у сфері, що має важливу місію для суспільства. Сьогодні вона створює контент, який висвітлює ключові теми для країни та її громадян.
До того як повернутися до журналістики, Анжела пройшла військовий шлях. Відчуття обов’язку перед країною привело її до служби, яка стала важливим етапом у її житті. «Цей період допоміг мені зрозуміти цінність командної роботи, стійкості та здатності долати труднощі», — згадує вона.
Повернувшись до мирного життя, вона усвідомила, наскільки важливо працювати в команді, що працює для суспільного блага. «Суспільне для мене — це не лише місце роботи, а й простір, де я можу використовувати свій досвід для створення змістовного контенту та підтримки важливих ініціатив», — ділиться Анжела.
Для неї особливо важлива підтримка колег і атмосфера розуміння, яку створює Суспільне. Вона наголошує, що адаптація ветеранів — це процес, який потребує уваги та спільних зусиль. Водночас Анжела підкреслює, що базові навички військової підготовки — тактична медицина, стрільба, перша допомога — є надзвичайно важливими для кожного громадянина. «Ці знання можуть врятувати життя», — зазначає вона.
Анжела впевнена, що робота на Суспільному допомагає ветеранам не втрачати відчуття місії. Їхній досвід, цінності та навички стають важливими інструментами у створенні якісного контенту та підтримці суспільства. «Це місце, де ваш досвід буде цінним, а ваш голос — почутим», — говорить вона тим, хто розглядає можливість долучитися до команди Суспільного.
Цінності прозорості, чесності та відповідальності, які є основою роботи Суспільного, перегукуються з військовим досвідом Анжели. Вона знає, що успіх — це не лише швидкий результат, а й наполегливий рух вперед, що вимагає витривалості та віри в спільну мету.