Фінансування Суспільного Мовлення на 2026 рік має скласти не менше ніж 2,6 млрд грн. Про це заявив голова правління Микола Чернотицький. Він наголосив, що це базова мінімальна необхідність, а не розмір, що гарантовано законом «Про Суспільні медіа»:
«Ми усвідомлюємо, що в часи війни було б несправедливо вимагати від держави фінансування Суспільного, яке передбачено законом, тому ми погодилися торік і погоджуємося зараз на формулу “0,2% ВВП за попередній рік мінус мілітарні видатки”, тобто це близько половини від гарантованого законом. Близько трьох млрд гривень. Наразі ми ведемо діалог із профільними міністерствами щодо потреби 2,6 млрд», — сказав Чернотицький.
Він також подякував уряду і парламенту України за підтримку оптимального розміру фінансування мовника на 2025 рік, який склав 2,175 млрд грн. Це дозволило не скорочувати активи, розвивати платформи і зберегти колектив, збільшивши зарплату в регіональних філіях, аби зробити її конкурентною на ринку.
Заява очільника Суспільного пролунала під час конференції «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі», яка відбулась 3 вересня в Києві за фінансової підтримки проєкту «Захист свободи слова та свободи Медіа в Україні – Фаза II» Ради Європи та Програми підтримки ОБСЄ для України.
Микола Чернотицький подякував також міжнародним партнерам, оскільки, за його словами, саме завдяки донорській підтримці Суспільне стало флагманом у виробництві документального, освітнього контенту, і головне — контенту, що покликаний зберегти факти й фіксувати злочини країни-агресорки на території України.
Новинний і освітній контент Суспільного став головним предметом обговорення учасників конференції. Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив на важливій ролі доброчесних медіа в протидії деструктивному впливу соціальних мереж, через які українці стають жертвами фейків і ворожої дезінформації.
«Ми зараз працюємо над тим, щоб восени зібрати в Києві велику міжнародну конференцію, на яку запросити фахівців з різних країн, які безпосередньо займаються боротьбою з дезінформацією. Тих, які серйозно до цього ставляться. Зібрати також і політиків, і обов’язково — представників суспільних мовників, щоб був і медійний вимір, в основі якого будуть суспільні мовники-члени ЄМС. І провести змістову дискусію», — поділився нардеп.
Одним з інструментів протидії маніпулятивним наративам учасники конференції назвали створення якісного контенту — не лише новинного, а й освітнього, документального, дитячого. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко відзначив роботу Суспільного в цьому напрямку:
«Держава має використовувати контент, аби конкурувати за увагу молодої аудиторії, протистояти російському контенту й підтримувати зв’язок з українською молоддю за кордоном. В цьому сенсі фінансування Суспільного — це стратегічна інвестиція».
На його думку, необхідно і далі розвивати власний контент — освітній, пізнавальний і культурний, який формуватиме національно-патріотичні цінності, розповідатиме про українську історію та героїв у зрозумілій для різних аудиторій формі. Важливу роль у цьому процесі має відігравати Суспільне Мовлення, виконуючи ширшу освітню та просвітницьку функцію.
Саме так відбувається у Швеції, де налагоджена тісна співпраця між державою, освітніми закладами й суспільним мовником, що виробляє дитячий контент. Детальніше про це розповів Калле Сандгаммар, генеральний директор Шведської освітньої телерадіокомпанії. Він наголосив на суспільній значущості роботи своїх колег:
«Наша місія — створювати й поширювати освітній контент. Ми спрямовуємо наш контент на всі вікові категорії, але основний фокус — на дітей і молоді аудиторії. Ми керуємось національними освітніми потребами, і ведемо активний діалог і з владою, і зі школами, і з учителями, які активно його використовують, — наголосив він, додавши, що у Швеції відсутня дискусія стосовно доцільності фінансування суспільного мовника: — Безперечно, ми маємо на це бюджет, і він в нас прогнозований на вісім років наперед, тобто на весь час дії ліцензії».
Таку ідею підтримує Інна Совсун, народна депутатка й ексзаступниця міністра освіти, яка була однією з ініціаторок Меморандуму про співпрацю між Суспільним Мовленням і Міністерством освіти і науки України:
«Є публічна інституція, Суспільне Мовлення, яка зробила щось, що потім піде в школи для виконання задач, потрібних для держави. І це вже відбувається — документальні проєкти, освітній контент виробництва Суспільного мовника рекомендовані до перегляду в освітніх закладах. Просвітницьку функцію сьогодні не виконає ніхто на медіаринку, окрім Суспільного», — підсумувала Інна Совсун.
«Суспільне служить основою демократичного суспільства. Необхідно, щоб були сталі механізми фінансування для національного суспільного мовника, створені відповідно до міжнародних практик і стандартів Ради Європи. Підтримка Суспільного — інвестиція в майбутнє України і соціальну злагодженість», — зазначив Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні.
«Фінансова стійкість та інвестиції необхідні суспільним мовникам, щоб не лише продовжувати забезпечувати критичні послуги, про які ми всі говоримо, але, знову ж таки, інвестувати у нові платформи й технології. Бо важливо, щоб вони досягали своєї аудиторії усюди», — сказала Мішель Ровереллі, директорка з питань взаємодії з членами та комунікацій Європейської мовної спілки (ЄМС).
Порівнюючи фінансування суспільних мовників світу й України, Мішель Ровереллі зазначила, що в Європі вони коштують платникам податків на місяць у середньому менше, ніж чашка кави — 3–4 євро. За її словами, Україна не входить у середні показники, тому що тут один з найменш фінансованих суспільних мовників у Європі, який має найнижчий внесок — лише 10 центів з громадянина на місяць.
Конференція «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі» організована за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці із Суспільним Мовленням і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики завдяки підтримці проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II» та Програми підтримки ОБСЄ для України.
Захід зібрав близько двохсот учасників, серед яких: Мачей Янчак, голова Офісу Ради Європи в Україні, Петр Мареш, спеціальний представник головування ОБСЄ — координатор проєктів в Україні; народні депутати, представники іноземного дипломатичного корпусу, Європейської мовної спілки, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, громадських організацій, члени наглядової ради Суспільного Мовлення.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини на сайті suspilne.media, національних і місцевих диджитал-платформах. Створюємо документальні проєкти, мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні та маємо платформу унікальних відео та аудіо Суспільне Медіатека. Розвиваємо проєкти для дітей і підлітків «Бробакс» і «Колайдер» з якісним, україномовним, ціннісним і безпечним контентом.
Фото Валерії Мезенцевої та Костянтина Чернічкіна
