Про порятунок архівних матеріалів, переміщення фізичних носіїв із прифронтових регіонів і труднощі, з якими команда стикається під час повномасштабної війни, керівниця сайту Суспільне Медіатека Ірина Гоць та фахівчиня з оцифрування кіноплівки Суспільного Олександра Оснач розповіли на міжнародній конференції No Time to Wait. Подія відбулася у Національному кіноархіві — Аудіовізуальному інституті (FINA), що у Варшаві (Польща), та об’єднала архівістів, розробників програмного забезпечення та фахівців із цифрового збереження для обговорення відкритих медіа, відкритих стандартів і збереження аудіовізуальної спадщини.
«Обмін досвідом із колегами, які займаються збереженням аудіовізуальної спадщини, дуже важливий для нашої роботи. Було цікаво дізнатися, як з архівами працюють в інших країнах. І надзвичайно важливо було розповісти про наш досвід роботи з архівами під час війни, зокрема про релокацію фізичних носіїв із прифронтових регіонів. Росія, поряд з усім іншим, намагається знищити нашу пам’ять, ідентичність і культуру, тому зараз надзвичайно важливо берегти архіви, які є частиною цієї пам’яті й нашої спадщини», — сказала керівниця сайту Суспільне Медіатека Ірина Гоць.
Після початку повномасштабної війни команда Суспільного, зокрема і завдяки міжнародним партнерам, почала системно працювати з архівами. Кіноплівки й касети з різних регіонів України потрібно перевезти в безпечніше місце, впорядкувати та оцифрувати. Частина носіїв від початку була пошкоджена, до багатьох немає описів, а місця для зберігання бракує.
«Збереження архіву починається ще до оцифрування, — розповіла фахівчиня з оцифрування кіноплівки Суспільного Олександра Оснач. — Насамперед нам потрібно вивезти кіноплівки й відеокасети з регіонів, де вони перебувають під загрозою пошкодження або знищення через бойові дії. Йдеться про величезну кількість носіїв, які потрібно перемістити, систематизувати та підготувати до подальшої роботи.
Один із найбільших викликів — відсутність документації та описів. Щоб зрозуміти, які саме матеріали ми маємо і в якому вони стані, потрібно опрацювати самі носії. При цьому чимало касет уже пошкоджені, а простір для зберігання такого обсягу матеріалів обмежений. Тому поряд з оцифруванням для нас надзвичайно важливо забезпечити фізичне збереження колекції».
Загалом платформа архівних відео та аудіо Суспільне Медіатека нині містить понад 10 тисяч публікацій — більш як три тисячі годин матеріалів.
Нагадаємо, команда Суспільного зберігає, систематизує та оцифровує архівні відео- й аудіоматеріали — записи Українського Радіо з 1920-х років, матеріали українського телебачення від 1950-х років, а також новинні сюжети й незмонтовані відео, успадковані від колишніх обласних державних телерадіокомпаній. Оцифровані записи публікують на платформі Суспільне Медіатека, де їх може переглянути чи послухати кожен.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
