Команда Суспільного разом із міжнародними медіаекспертами працювала над майстер-планом розвитку ньюзруму*. П’ятиденний воркшоп відбувся 21–25 вересня у ньюзхаусі у Києві та центрі виробництва західного хабу Суспільного у Львові.
До роботи долучилися проєктна менеджерка DW Akademie Надія Мантуло, старший консультант DW Akademie Штеффен Ляйдель, міжнародні консультанти DW Akademie — Девід Гейворд (колишній редактор BBC та медіаконсультант) та Ізобел Кошів (журналістка, кореспондентка в Україні для The Guardian, Associated Press, Financial Times та інших медіа), а також локальна координаторка DW Akademie Марі Лазоренко. Разом із командою Суспільного вони аналізували редакційні й виробничі процеси, визначали потреби та напрацьовували подальші кроки для розвитку ньюзруму.
«Коли інформаційний простір переповнений фейками, перевірені новини мають дістатися до людини першими. Тому ми будуємо ньюзрум, у центрі якого не платформа, а людина та її потреби», — сказав Дмитро Хільченко, член правління Суспільного, відповідальний за виробництво та технології.
«Підтримавши Суспільне у створенні ньюзруму, ми маємо намір і надалі допомагати долати виклики, які штучний інтелект ставить перед медіа. Технології мають бути рушійною силою для покращення журналістики, а не загрозою для неї», — зазначила проєктна менеджерка DW Akademie Надія Мантуло.
У Києві команда й експерти обговорили організацію роботи ньюзруму, планування виробництва новин, потреби аудиторії та використання цифрових інструментів. Суспільне представило систему планування виробництва, прототип системи планування новин та інструменти штучного інтелекту, які вже використовує або планує впровадити.
«Суспільне Мовлення має унікальну можливість розробити ШІ-інструменти та інфраструктуру, щоб гарантувати: незалежна журналістика — вільна від корпоративних чи іноземних інтересів — залишатиметься частиною життя людей. Ми маємо зробити це просто зараз і на власних умовах», — зазначила Ізобел Кошів, міжнародна консультантка DW Akademie.
«Що робить Суспільне винятковим, то це його люди. У часи війни вони демонструють надзвичайну стійкість, відданість своїй справі та силу. Штучний інтелект ніколи цього не замінить, але він може допомогти зробити журналістську майстерність Суспільного ще помітнішою — як усередині організації, так і для світу. Протягом цього тижня ми працювали, керуючись глибоко людиноцентричним підходом. Ми зосередилися на потребах як журналістів та команди Суспільного, так і його аудиторії», — сказав Штеффен Ляйдель, міжнародний консультант DW Akademie.
Окремо працювали над концепцією дата-хабу, різними форматами контенту й використанням архівних матеріалів. Також учасники ознайомилися з досвідом фінського суспільного мовника Yle.
З делегацією також зустрілась Жанна Безпʼятчук, яка очолює редакцію міжнародних новин Суспільне Новини. Вона розповіла про розвиток репортажної журналістики та об’єднання роботи чотирьох основних платформ. Нині більшість ресурсів спрямована на виробництво теленовин, однак команда прагне розвивати мультимедійний сторітелінг та адаптувати матеріали до потреб аудиторій різних платформ.
«Ми крок за кроком намагаємось побачити “вікна можливостей” у плануванні, щоб покращити ефективність роботи журналістів та приділяти достатньо часу і ресурсів різним платформам. Це все отримує особливий сенс, коли журналісти більше орієнтуються на те, щоб цілісно розповісти історію, пам’ятаючи, що в центрі проблем і явищ — люди. Конвергенція платформ — це більше, ніж надання повної інформації. Це також уміння розповідати історії незалежно й компетентно, — розповіла Жанна Безпʼятчук. — Розвиток репортажної журналістики — це для нас пріоритет і важливе завдання. У сфері міжнародних новин це означає роботу на місці подій. Як приклад такої успішної роботи — наша кореспондентка Валерія Пашко, яка базується і працює в Брюсселі».
У Львові Віталій Гамадин, шеф-редактор західного хабу Суспільного та Суспільне Львів, і Максим Волошин, продюсер з виробництва хабу, розповіли про роботу регіональних команд та особливості виробництва новин у регіонах.
«З однієї події наш кореспондент може підготувати чотири-п’ять різних матеріалів: телевізійний сюжет, стрім або пряме включення, контент для соціальних мереж і радіоматеріал. Наші гіперлокальні кореспонденти працюють одночасно з камерою і телефоном та одразу передають матеріали до редакції, де їх адаптують для різних платформ, — розповів Віталій Гамадин, шеф-редактор західного хабу Суспільного у Суспільне Львів. — Важливо, що команда хабу створює контент не лише для місцевих та загальноукраїнських інформаційних платформ, а й для інших напрямів Суспільного — зокрема Суспільне Спорт і Суспільне Культура. Також протягом року журналісти готують від двох до п’яти великих проєктів — документальних фільмів або спеціальних репортажів».
За підсумками воркшопу учасники визначили подальші кроки для завершення стратегічного бачення, який має стати основою для вдосконалення інформаційного мовлення Суспільного. Документ фіналізують і представлять на початку грудня 2026 року.
*Проєкт «Посилення спроможності Суспільного через інтеграцію ШІ та організаційний розвиток» реалізується за підтримки DW Akademie за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
