Документальний фільм «Справа артиста. Сергій Лифар», створений компанією «ДІДЖІТАЛ РЕЛІДЖН» на замовлення Суспільного, авторки ідеї Анни Лодигіної та режисерки Марії Головацької вперше показали в Україні в рамках спеціальної програми ОМКФ 30 серпня.
«Дуже символічно для нашого головного героя, Сержа Лифаря, який все своє життя в еміграції у Франції мріяв, щоб його хореографії, його вистави були тут, на сцені в Києві, щоб їх бачили українці. І наш фільм досліджує, чому, попри всі прагнення, цього так і не сталося», — розповіла глядачам в залі перед показом Ірина Первишева, продюсерка Суспільного.
Документальна стрічка розповідає історію життя легендарного балетмейстера з Києва, який емігрував до Парижу тікаючи від більшовицької влади.
Авторка ідеї Анна Лодигіна каже, що фільм про Лифаря це перший український погляд на його біографію.
«Шлях Лифаря такий довгий до українського глядача. Спочатку уряд СРСР зробив все, щоб в Україні його імʼя було забуте. А в день премʼєри тривав російський шахедний терор і ледь не зірвав показ фільму, який вперше осмислює його постать для світового мистецтва з української перспективи та в тісній співпраці з французькими експертами. Частина глядачів, на жаль, не встигла доїхати. Втім, зовсім скоро фільм буде доступний для всіх онлайн. І маю надію, що його поява спровокує зміну ще однієї несправедливості: нарешті в Києві зʼявиться музей Сержа Лифаря, а на сцені українських театрів ставитимуть його балети — про що він мріяв все життя», — поділилась Анна Лодигіна.
Під час спілкування з глядачами в залі Анна Лодигіна розповіла, що мріє аби це кіно мотивувало повернути весь культурний досвід великого артиста в Україну та нарешті поставити його хореографію на українських сценах.
А режисерка Марія Головацька поділилася враженнями від презентації фільму:
«Для мене було страшенно хвилююче й важливо нарешті показати цей фільм удома, в Києві. Тут ця історія відчувалася зовсім інакше. Значно особистіше. Давно очікувала розділити цей момент із людьми, які протягом усього шляху залишалися поруч із нами й підтримували фільм», — розповіла Марія Головацька.
Катерина Скринська, продюсерка від «ДІДЖІТАЛ РЕЛІДЖН», відзначила, що після показу аудиторія не просто ділилась враженнями та подяками, а задумалась про особистість і сумнівні життєві рішення Сергія Лифаря — саме такий ефект творча група хотіла викликати в глядача.
«Цей фільм зібрав навколо себе багато різних людей, яких об’єднала одна велика мета — повертати талановиті українські імена в наш культурний простір. Дуже цінно було почути після прем’єри, що глядачі відзначили високий рівень фільму і глибину дослідження. І особливо — що нам вдалося не нав’язувати готових оцінок і не заганяти Лифаря в рамки ярликів, а залишити глядачеві простір самому зрозуміти, ким він був і як до нього ставитися», — розповіла Катерина Скринська.
Співсценаристка Ніна Захоженко поділилась, як важливо було творчій команді показати фільм у Києві, як мріяв сам Сергій Лифар ділитися своєю творчістю на рідних землях. Також Ніна Захоженко розповіла, що плекає надію, аби цей фільм став цеглинкою у великій відбудові втраченої за часи панування радянської влади української культурної спадщини.
«Мені радісно і щемко, що хоча б зараз, через десятиліття після його смерті, постать Лифаря повертається в український культурний простір. Те, що незважаючи на страшну війну і російський терор Києва, ця прем’єра відбулась у його рідному місті, у моєму рідному місті — це виглядало як маленьке диво для нас і крок до здійснення мрії самого митця».
У документальній стрічці балетну хореографію на фоні монологу авторки відтворює колишній премʼєр Національної опери України Сергій Кривоконь, а його дружина — Наталія Мацак — ділиться короткими спогадами. Вони брали участь у зйомках до епізоду незаконного виїзду з території України. Авторка фільму Анна Лодигіна прокоментувала їхню присутність у відповідь на питання глядача із залу:
«Ми створювали цей фільм два роки тому. І у всієї нашої команди були найкращі прагнення. На той час Наталія Мацак та Сергій Кривоконь були премʼєрами Національної опери України, і ми їм були дуже вдячні за допомогу та участь. Коли вони прийняли певні рішення у своєму житті, фільм уже був зданий. Ми не підтримуємо їхнє рішення, але прийняли такий вибір — не нехтувати внеском і часом величезної команди, що створювала цей фільм. Тому ми не вирізали епізоди та не редагували саму стрічку, бо наша основна ціль — зняти історію про Сержа Лифаря, на цьому ми й хочемо наголосити».
Ділячись враженнями про фільм, Ірина Первишева наголосила, що з 13 вересня фільм можна буде побачити на платформах Суспільного і закликала всіх ділитись емоціями, думками та переглянути фільм у вільному доступі.
«Ми пишаємось не лише глибиною дослідження, яка тут безмежна, хоча і лишилось багато за кадром. Але і тим, як творцям вдалося показати квінтесенцію перипетій в житті головного героя та всіх його сумнівів, що і зробило цілісною драматургію цього фільму. І я хочу запросити всіх глядачів подивитись у відкритому доступі це кіно на ютуб-каналі “Суспільне Документалістика” вже 13 вересня».
Дивіться «Справа артиста. Сергій Лифар» на платформах Суспільного:
- 13 вересня о 12:30 та 14 вересня о 7:00 на Суспільне Культура;
- 13 вересня о 13:00 на ютуб-каналі Суспільне Документалістика;
- 19 вересня о 21:30 та 20 вересня о 6:00 на Першому каналі Суспільного.
Одеський міжнародний кінофестиваль — головний фестиваль національного кіно. Заснований у 2010 році, щорічно він проходив в Одесі, проте уже втретє фестиваль відбувається у Києві.
Фото надали організатори ОМКФ
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
