Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та секретар наглядової ради Вадим Міський відвідали десять обласних центрів України й зустрілися зі студентами закладів вищої освіти, представниками громадських організацій і місцевих медіа. Відкриті лекції й дискусії відбулися у Житомирі, Рівному, Луцьку, Одесі, Вінниці, Черкасах, Дніпрі, Львові, Ужгороді та Ірпені протягом минулого навчального року.
На зустрічах обговорили, як змінюється Суспільне Мовлення, чому незалежна журналістика важлива для демократії, яку роль громадянське суспільство відіграє в управлінні мовником і чому медійні реформи є частиною європейського майбутнього України.
«Суспільне мовлення — це один з елементів демократії, це ознака демократичності держави. Про необхідність створення Суспільного в Україні почали говорити в 97-му році, був зареєстрований перший законопроєкт про створення Суспільного, але результату тоді не було. Лише після Революції Гідності у 2014 році було ухвалено закон про Суспільне Мовлення. 2015–2016 — це були роки перетворення державних мовників в одну структуру Суспільного. І врешті в січні 2017 року було зареєстровано публічне акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. Ми майже 20 років за це боролися — і тут нам у січні 2017-го телефонують і кажуть: “Зареєстровано”. Сьогодні Суспільне виконує критично важливу функцію — надає людям об’єктивну та перевірену інформацію, залишаючись незалежним від зовнішнього тиску», — розповіла Світлана Остапа на зустрічі у Вінницькому державному педагогічному університеті.
Світлана Остапа говорила і про міжнародну діяльність Суспільного. Зокрема розповідала про співпрацю з Європейською мовною спілкою (EBU), роботу представників Суспільного в її комітетах і розвиток цифрових платформ мовника.
Вадим Міський пояснював, як працюють суспільні мовники в різних країнах, чим вони відрізняються від державних і комерційних медіа та яке значення це має для демократичного суспільства.
«Редакційна політика Суспільного має бути незалежною від держави. Це не телеканал уряду чи президента, а ресурс громадян. І саме громадськість, через наглядову раду, контролює, яким буде суспільний мовник», — сказав Вадим Міський на зустрічі в Одеському національному університеті імені Мечникова.
Окрему увагу приділили історії Українського Радіо, яке у 2024 році відзначило своє 100-річчя.
Учасники зустрічей у вишах наголошують: такі розмови допомагають студентам краще зрозуміти сучасну журналістику, побачити можливості для професійного розвитку та поспілкуватися з людьми, які працюють у медіа.
«Майбутні медіафахівці мають можливість почути живі історії, отримати поради і зрозуміти, які компетентності є найбільш затребуваними сьогодні. Це не лише розширює їхній професійний світогляд, а й мотивує до подальшого розвитку й пошуку власного журналістського стилю», — зазначив завідувач кафедри журналістики, реклами та PR Житомирського державного університету імені Івана Франка Валерій Башманівський.
Виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Євген Кирилюк підкреслив важливість співпраці університетів із Суспільним Мовленням та громадськими медійними організаціями для професійного становлення студентів.
«Мені дуже приємно, що Суспільне завжди у переліку “білих” медіа — тих, яким можна довіряти. Ще більш приємно, що не тільки в Черкасах, а й в інших містах України на Суспільному працюють наші випускники», — зазначила завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Бондаренко.
Директор Школи журналістики та комунікацій УКУ, заступник декана факультету суспільних наук УКУ отець Андрій Шестак відзначив цінність спілкування студентів із людьми, які працюють за журналістськими стандартами й беруть участь в управлінні суспільним мовником.
«На перший погляд, тема дев’яти років функціонування Суспільного може здатися не дуже захопливою. Але насправді це розмова про фундамент демократії. Для студентів важливо чути людей, які не лише говорять про якісну журналістику, а щодня її виборюють — і в редакціях, і в управлінських рішеннях», — сказав о. Андрій Шестак.
Також під час поїздок в обласні центри провели зустрічі з представниками громадських організацій. Для них Світлана Остапа й Вадим Міський пояснювали, як формується наглядова рада Суспільного, як громадський сектор може брати участь у цьому процесі й чому громадський контроль важливий для розвитку Суспільного.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Підготовано за матеріалами видання «Детектор медіа».
Фото: «Детектор медіа»
