Чи варто вкладати гроші у відбудову наземних шкіл, садків та адмінбудівель у регіонах, які перебувають під постійними обстрілами, та як ухвалюють рішення про відбудову, не враховуючи воєнні ризики? «Відбудова на межі» — нове документальне розслідування редакції розслідувань Суспільного, в якому йдеться про відновлені за сотні мільйонів гривень об’єкти на Харківщині, які згодом знову зруйнували російські обстріли, а також про дорогі об’єкти, які планують відбудовувати, попри близькість до лінії фронту.
Алла Садовник
Журналістка редакції розслідувань Суспільного й авторка проєкту «Відбудова на межі» Алла Садовник поговорила з журналістом харківського незалежного радіо «Накипіло» Володимиром Носковим про відбудову в прифронтових громадах і відповідальність за фінансові втрати.
— Я так розумію, ви назву навмисно так сформулювали — «На межі»?
— Так, йдеться і про лінію фронту, і про вибір, який має робити влада. І, на нашу думку, це насамперед центральна влада. В умовах, коли у нас дефіцит бюджету, коли у нас триває повномасштабна війна і не зрозуміло, скільки часу вона буде ще тривати, коли ворог, на жаль, просувається на лінії фронту, зокрема і на Харківщині, центральна влада мала б сформулювати політику, яка б дозволяла місцевій владі чітко розуміти, що можна відновлювати, і яка б передбачала врахування воєнних ризиків.
— Я спілкувався з багатьма представниками деокупованих громад. І що я чую у відповідь? «Нам треба повертати людей, нам треба, щоб ця територія не стала депресивною».
Якщо прилітає, якщо збільшуються російські атаки, то територія — хочемо ми чи не хочемо — буде ставати депресивною. Скільки б коштів ми не вклали в будівництво, якщо це будівництво буде зруйноване завтра чи післязавтра, це не змінить ситуацію. Це просто будуть втрачені кошти, але люди все одно, на жаль, будуть виїжджати. Я погоджуюся з тим, що громади, які зазнали найбільших обстрілів, найбільших втрат, потрібно відбудовувати. Лише питання в тому — коли.
І якщо ми враховуємо воєнні ризики, то в нас є відповідь на це запитання. Якщо ми не враховуємо їх, ми просто беремо, вкладаємо кошти, намагаючись повернути людей, і в результаті люди повертаються на територію, бо це їхня домівка. Але я не бачу перспективи в новому дитячому садку чи школі, в які не зможуть ходити діти.
— Пані Алло, з ким вам вдалося поспілкуватися, якщо брати Харківщину?
— З начальниками ізюмських районної та міської військової адміністрацій, з представниками Дергачівської, Золочівської громад, з головою Агентства відновлення Сергієм Сухомлином. Ми хотіли зрозуміти алгоритм, поцікавитися думкою на місцях, але це не були люди, яких ми бачили як відповідальних, власне. Для нас було критично важливим поспілкуватися з начальником Харківської обласної військової адміністрації, бо саме ОВА та її структури, якщо говорити про найбільші такі об’єкти в області, відповідальна за замовлення.
Ми ставили запитання нашим експертам про те, чи може бути якась юридична відповідальність за відбудову без врахування воєнних ризиків. І нам експерти казали, що ні, не може, бо фактично держава дозволяє будувати, і тут немає порушення чіткої вказівки чи законодавства.
— Можливо, ви тепер маєте для себе бажання продовжити цей проєкт, бо залишається ж у нас і Сумщина, і Запоріжжя, і інші прикордонні регіони?
— Проєкт наш не зупиняється. Зокрема, моя колега Ганна Калаур працює над темою відбудови, і в нас на сайті Суспільне Новини десь з періодичністю раз на місяць виходять тексти про відбудову. Щодо нашого розслідування, яке стосується Харківщини, і неврахування воєнних ризиків, то воно вже доступне на ютубі й також буде прем’єра на Першому каналі Суспільного 17 червня о 22:00.
Лікарні, школи, дитячі садки, відбудова без підземних укриттів — де межа між необхідністю відновлювати й ризиком втратити все знову? Слухайте повну розмову в ефірі радіо «Накипіло».
Дивіться документальне розслідування «Відбудова на межі»:
- на ютуб-каналі Суспільне Новини
- 17 червня о 22:00 на Першому каналі Суспільного.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
