З 25 по 31 травня в Україні триває Тиждень безбар’єрності — ініціатива, покликана привернути увагу до рівного доступу, інклюзії та поваги до потреб кожної людини. Суспільне Мовлення системно висвітлює теми безбар’єрності, доступності й рівних можливостей, розповідаючи історії людей, які щодня долають фізичні, комунікаційні та суспільні бар’єри.
У матеріалах Суспільного — історії ветеранів, людей з інвалідністю, нечуючих і незрячих людей, дітей з особливостями розвитку, громадських активістів і родин, які змінюють своє середовище й суспільство навколо. Це сюжети про доступність міст, силу підтримки, право на освіту, самореалізацію та життя без обмежень.
Над розвитком інклюзивного контенту і тем безбар’єрності на Суспільному працює департамент розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Команда створює матеріали, які допомагають говорити про різний досвід людей без стереотипів і упереджень, а також сприяють формуванню більш відкритого та доступного суспільства.
Дивіться добірку матеріалів Суспільного до Тижня безбар’єрності:
- Як ветеран після чотирьох ампутацій став капітаном команди з веслування? До повномасштабної війни Геннадій Рожко працював моряком, а у 2022 році добровільно долучився до війська. Під час служби на лівому березі Херсонщини він підірвався на міні. Після поранення та тривалої реабілітації Геннадій повернувся до активного життя через адаптивне веслування. Сьогодні він тренується разом із побратимами, встановлює рекорди та допомагає іншим ветеранам не замикатися вдома після поранень.
- Команда Суспільного, разом з чернівчанкою Галиною Гродецькою, незрячою від народження, перевірили фізичну доступність і безбар’єрність Чернівців. З якими викликами незрячі люди зіштовхуються щодня в побуті, громадському транспорті й під час покупок? Що таке служба фізичного супроводу й чому вона важлива для людей з порушенням зору? Дивіться про це у відео.
- Громадська активістка Любов Свіріденко, яка з 2014 року пересувається на кріслі колісному, розказала про безбар’єрність Чернівців і волонтерство. З якими викликами зіштовхуються люди з інвалідністю під час пересування містом і як працює Рада безбарʼєрності у Чернівцях — розповідаємо у відео.
- «У пологовому будинку відразу сказали, що вона не чує», — розповідає бабуся третьокласниці Ренати Пап із Закарпаття. Дівчинка разом з батьками щотижня їздить за 100 кілометрів до спеціальної школи для дітей із порушенням слуху, щоб отримати якісну базову освіту. Чим відрізняється спеціальна школа для дітей із порушенням слуху від загальноосвітньої та що тут вивчають такого, чого не знають діти у звичайних школах — бачили журналісти Суспільного.
- Ольга Павлюк вивчала жестову мову з дитинства, адже це мова її батьків. Дівчина народилась у сім’ї нечуючих, ще зі школи допомагала батькам з перекладом жестовою мовою в державних організаціях, оскільки там немає штатних перекладачів жестової мови, через що нечуючі люди потребують постійного мовного супроводу. Як побудувати місток між чуючими й нечуючими людьми, про труднощі та можливості для людей із порушенням слуху — дивіться у сюжеті.
- Марія Нікітіна пересувається на кріслі колісному і вже багато років бореться за права людей з інвалідністю. Вона очолює громадську організацію «Захист», допомагає розбудовувати фізично доступне місто та руйнувати соціальні бар’єри. Як це — бути лідеркою, захищати права та змінювати світ довкола — у матеріалі.
- «Аутизм — це не хвороба. Це діти, люди, які приходять з величезним серцем до людей», — каже Ельвіра Гесня. Дивіться історію Гліба, художника-початківця, людини з аутизмом, який мріє стати майбутнім Волтом Діснеєм і сприймає цей світ по-особливому.
- 18-річна Єва з Одеси має синдром Дауна. Дівчина ходить у школу, займається танцями та кікбоксингом. Її історія — про силу характеру, підтримку родини і віру в себе. Як їй вдається поєднувати навчання, тренування і свої мрії — дивіться в матеріалі.
Нагадаємо, Суспільне Мовлення ще влітку оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою. Концепція визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
