До Дня Збройних сил України Суспільне Мовлення підготувало добірку історій про тих, хто боронить країну щодня — на передовій, у шпиталях, у тилу. Це розповіді про силу, втрати, підтримку родин, відновлення після поранень і незламність, яка тримає нашу державу. Серед героїв цих сюжетів — представники різних національних спільнот України. Вони захищають країну пліч-о-пліч, доводячи: українська армія — це армія рівних можливостей і спільної відповідальності.
«Війна змінила мене: хлопець став чоловіком», — каже Олександр Вароді. Він пішов захищати країну добровольцем у 21 рік. Йому двічі відмовляли у військкоматі, він обманув маму, попередив брата про свій вибір і все ж таки потрапив до лав ЗСУ. Двоє братів стали на захист України: один загинув на фронті, а Олександр внаслідок численних контузій майже повністю втратив слух. Проте, незважаючи на втрати і біль, він не здався і віднайшов силу у спорті та команді ветеранів КС «Гладіатор» і сьогодні надихає інших своїм прикладом мужності та стійкості.
Український військовослужбовець із болгарським корінням про мотивацію служити: «Мій син дорослішає. Я хочу, щоб він жив. Щоб жила моя родина. Я не служив у війську раніше, бо мав хронічну хворобу. Але, попри це, вирішив: потрібно йти. І пішов». Так розпочалася військова кар’єра українського болгарина. Детальніше — в новому випуску програми «Голос болгар».
На Закарпатті п’ятеро братів-ромів, попри те, що вдома на них чекали діти — по десять, а в декого й дванадцятеро, — вирішили разом боронити землю, де народилися. Для них війна стала історією братерства і втрат: один загинув, решта повернулися пораненими.
«Ми завжди разом»: що проходить сім’я пораненого захисника під час війни? Віталій Сербін, втративши ногу на війні, замислювався про самогубство, бо вважав себе нікому не потрібним. Його молодшій доньці виповнився лише місяць, коли він із тяжким пораненням потрапив до лікарні. Проте дружина залишила грудне немовля родичам у Німеччині й приїхала в Україну, щоб підтримати коханого. Про важливість родинної підтримки у реабілітації військових і про місію, яка лягає на плечі дружин захисників, родина Сербіних відверто розповіла Суспільному.
«Моя мрія отримати якісний протез здійснилася»: історія ветерана Йосипа Лакатоша. Ще рік тому він не вірив, що зможе стояти на своїх двох і тримати сина на руках. Історію Йосипа Лакатоша, закарпатського рома, батька шістьох дітей, який втратив на війні ногу, наші колеги розповідали торік. Тоді Йосип зневірився і шкодував, що ніколи більше не зможе танцювати улюблені ромські танці й тримати на руках своїх діток. Цю історію побачили засновники проєкту підтримки ветеранів «TYTANOVI» і запропонували Йосипу безкоштовно встановити надсучасний протез. Кілька операцій, тривала реабілітація і цей день настав — чоловік повернувся додому без крісла колісного — пішки. Увесь цей процес бачили й фільмували журналісти Суспільного. Більше — в сюжеті.
Познайомився з майбутньою дружиною на реабілітації — історія Руслана Пічкурова та Катерини Сербін. Після важкого поранення Руслан Пічкуров потрапив на реабілітацію на Буковину, де познайомився з майбутньою дружиною — Катериною Сербін. Стосунки між ними почались у межах активностей, які організовувала Катерина для спільноти ветеранів, що згуртувалась навколо центру протезування. Про кохання Руслана та Катерини дивіться у сюжеті.
Нагадаємо, Суспільне Мовлення ще влітку оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою. Концепція визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
