Skip to main content Scroll Top
  • Головна
  • Новини
  • Добірка сюжетів до Дня людей з інвалідністю від Суспільного
Добірка сюжетів до Дня людей з інвалідністю від Суспільного

Добірка сюжетів до Дня людей з інвалідністю від Суспільного

Поділитись

Суспільне Мовлення щоденно створює матеріали, які показують реальне життя людей з інвалідністю — у містах і селах, в умовах війни і миру, на фронті, в укриттях, у громадах. У фокусі — не тільки бар’єри, а й лідерство, активізм, мистецтво, спорт, освіта, родина, інклюзія. До Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначається 3 грудня, ми зібрали добірку матеріалів, що показують силу, гідність і різноманіття досвідів людей з інвалідністю. 

  1. З якими викликами незрячі люди щодня зіштовхуються в побуті, громадському транспорті та під час покупок? Що таке служба фізичного супроводу та чому вона важлива для людей з порушенням зору? Про це дивіться у сюжеті.
  1. «У пологовому будинку відразу сказали, що вона не чує», — розповідає бабуся третьокласниці Ренати Пап із Закарпаття. Дівчинка разом з батьками щотижня їздить за 100 кілометрів до спеціальної школи для дітей із порушенням слуху, щоб отримати якісну базову освіту. Чим відрізняється спеціальна школа для дітей із порушенням слуху від загальноосвітньої, та що тут вивчають такого, чого не знають діти у звичайних школах, — дивіться у сюжеті.
  1. Ольга Павлюк вивчала жестову мову з дитинства, адже це мова її батьків. Дівчина народилась у сім’ї нечуючих, ще зі школи допомагала батькам з перекладом жестовою мовою в державних організаціях, оскільки там немає штатних перекладачів жестової мови, через що нечуючі люди потребують постійного мовного супроводу. Як побудувати місток між чуючими і нечуючими людьми, про труднощі та можливості для людей із порушенням слуху — дивіться у сюжеті.
  1. «Аутизм — це не хвороба. Це діти, люди, які приходять з величезним серцем до людей», — розповідає мама Гліба, художника-початківця, людини з аутизмом, який мріє стати майбутнім Волтом Діснеєм та сприймає цей світ по-особливому. Хлопець передає свої почуття через малюнки, а його родина щодня допомагає йому розкрити свій талант. Детальніше про цю особливу історію про материнську силу, підтримку та прийняття дивіться у матеріалі.
  1. «Коли бачили, що маю ДЦП — відмовляли у посаді», — розказує про власний досвід пошуку роботи закарпатець Олександр Булеца. Навчався чоловік на автомеханіка-зварювальника, а працювати пішов на посаду офіс-адміністратора у клінінгову компанію. Свою першу роботу знайшов через Центр зайнятості. Як прийняли Олександра в колективі, та що змінилося в його житті відколи працює, Олександр розказав Суспільному.
  1. «Спорт — це реабілітація»: досвід відновлення ветерана Вадима Гільчука. Влітку Вадим здобув звання майстра спорту з паверліфтингу у жимі лежачи. Спортом почав займатися півтора року тому, аби відновитися після поранення на фронті та ампутації обох ніг. За цей час чоловік виборов золото на ветеранських змаганнях у Лас-Вегасі й отримав срібні медалі на двох чемпіонатах України у 2025. Тепер допомагає іншим ветеранам відновлюватися завдяки тренуванням. Далі у планах Вадима — розвивати адаптивний спорт в Україні та підкорити міжнародну спортивну арену. Більше — у відео.
  1. «Чому я маю бути людиною другого сорту?» — запитує голова громадської організації «Чернівецьке товариство людей з інвалідністю “Мрія”» Любов Свіріденко. З 2014 року вона пересувається на кріслі колісному. Жінка вважає, що місто має бути однаково доступним для всіх. З якими викликами вони зіштовхуються під час пересування містом та як працює Рада безбарʼєрності у Чернівцях — дивіться у відео.

Для Суспільного такі дати — це нагода не лише наголошувати на важливості рівних можливостей, але й підсумувати конкретні кроки, зроблені для забезпечення доступності контенту для людей з інвалідністю, а також висвітлення їхніх історій і проблем у матеріалах. 

Нагадаємо, Суспільне Мовлення ще влітку оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою. Концепція визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
Добірка сюжетів до Дня людей з інвалідністю від Суспільного

Добірка сюжетів до Дня людей з інвалідністю від Суспільного

Поділитись

Суспільне Мовлення щоденно створює матеріали, які показують реальне життя людей з інвалідністю — у містах і селах, в умовах війни і миру, на фронті, в укриттях, у громадах. У фокусі — не тільки бар’єри, а й лідерство, активізм, мистецтво, спорт, освіта, родина, інклюзія. До Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначається 3 грудня, ми зібрали добірку матеріалів, що показують силу, гідність і різноманіття досвідів людей з інвалідністю. 

  1. З якими викликами незрячі люди щодня зіштовхуються в побуті, громадському транспорті та під час покупок? Що таке служба фізичного супроводу та чому вона важлива для людей з порушенням зору? Про це дивіться у сюжеті.
  1. «У пологовому будинку відразу сказали, що вона не чує», — розповідає бабуся третьокласниці Ренати Пап із Закарпаття. Дівчинка разом з батьками щотижня їздить за 100 кілометрів до спеціальної школи для дітей із порушенням слуху, щоб отримати якісну базову освіту. Чим відрізняється спеціальна школа для дітей із порушенням слуху від загальноосвітньої, та що тут вивчають такого, чого не знають діти у звичайних школах, — дивіться у сюжеті.
  1. Ольга Павлюк вивчала жестову мову з дитинства, адже це мова її батьків. Дівчина народилась у сім’ї нечуючих, ще зі школи допомагала батькам з перекладом жестовою мовою в державних організаціях, оскільки там немає штатних перекладачів жестової мови, через що нечуючі люди потребують постійного мовного супроводу. Як побудувати місток між чуючими і нечуючими людьми, про труднощі та можливості для людей із порушенням слуху — дивіться у сюжеті.
  1. «Аутизм — це не хвороба. Це діти, люди, які приходять з величезним серцем до людей», — розповідає мама Гліба, художника-початківця, людини з аутизмом, який мріє стати майбутнім Волтом Діснеєм та сприймає цей світ по-особливому. Хлопець передає свої почуття через малюнки, а його родина щодня допомагає йому розкрити свій талант. Детальніше про цю особливу історію про материнську силу, підтримку та прийняття дивіться у матеріалі.
  1. «Коли бачили, що маю ДЦП — відмовляли у посаді», — розказує про власний досвід пошуку роботи закарпатець Олександр Булеца. Навчався чоловік на автомеханіка-зварювальника, а працювати пішов на посаду офіс-адміністратора у клінінгову компанію. Свою першу роботу знайшов через Центр зайнятості. Як прийняли Олександра в колективі, та що змінилося в його житті відколи працює, Олександр розказав Суспільному.
  1. «Спорт — це реабілітація»: досвід відновлення ветерана Вадима Гільчука. Влітку Вадим здобув звання майстра спорту з паверліфтингу у жимі лежачи. Спортом почав займатися півтора року тому, аби відновитися після поранення на фронті та ампутації обох ніг. За цей час чоловік виборов золото на ветеранських змаганнях у Лас-Вегасі й отримав срібні медалі на двох чемпіонатах України у 2025. Тепер допомагає іншим ветеранам відновлюватися завдяки тренуванням. Далі у планах Вадима — розвивати адаптивний спорт в Україні та підкорити міжнародну спортивну арену. Більше — у відео.
  1. «Чому я маю бути людиною другого сорту?» — запитує голова громадської організації «Чернівецьке товариство людей з інвалідністю “Мрія”» Любов Свіріденко. З 2014 року вона пересувається на кріслі колісному. Жінка вважає, що місто має бути однаково доступним для всіх. З якими викликами вони зіштовхуються під час пересування містом та як працює Рада безбарʼєрності у Чернівцях — дивіться у відео.

Для Суспільного такі дати — це нагода не лише наголошувати на важливості рівних можливостей, але й підсумувати конкретні кроки, зроблені для забезпечення доступності контенту для людей з інвалідністю, а також висвітлення їхніх історій і проблем у матеріалах. 

Нагадаємо, Суспільне Мовлення ще влітку оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою. Концепція визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.