Новини компанії

Цього тижня, з 31 липня до 4 серпня, о 20:00 телеканал Суспільне Культура транслюватиме документальний освітній цикл «Великі грецькі міфи» франко-німецького культурного телеканалу ARTE.

Міфи та легенди Стародавньої Греції — найбільша культурна спадщина людства. Мабуть, ніщо не вплинуло на розвиток європейської культури і мистецтва так само сильно, як вони. Грецька міфологія дійшла до нас у поезії Гесіода та Гомера, а також у творах грецьких драматургів: Есхіла, Софокла, Евріпіда та інших.

Сюжети грецьких міфів стали основою безлічі шедеврів світового мистецтва: літератури, скульптури, живопису та музики. Документальний цикл «Великі грецькі міфи» розповість про сюжети, якими надихалися Сандро Боттічеллі, Пабло Пікассо, Франсіско Гоя, Густав Клімт, Джованні Берніні й інші митці.

Глядачі побачать захопливі історії творення світу, проілюстровані античними мозаїками й розписами, видатними творами живопису та скульптури, а також силуетною анімацією.

У понеділок, 31 липня:

20:00 — «Зевс та захоплення влади»

Батька богів і людства, володаря стихій Зевса знають усі. Проте драматична й сповнена пристрастей історія його появи на Олімпі відома небагатьом. У першій серії глядачі дізнаються історії виникнення землі й неба, палкого кохання та лютої ненависті, що породили перших богів, серед яких був Зевс, і його двобою з батьком Кроносом. Античний світ із його пантеоном богів постав завдяки перемозі Зевса в битві із чудовиськом Тифоном, але як це вдалося громовержцю і хто йому допоміг — дивіться в першій серії циклу.

20:35 — «Любовні історії Зевса»

Зевс, наймогутніший із богів, переміг своїх суперників, помстився ворогам і виграв усі війни. Тепер же він має нелегке завдання — навести лад у своєму царстві, не вдаючись до деспотії. Проте який же цар без цариці? Окрім доблесних завоювань, Зевс славився мистецтвом спокуси. Його любовні історії стали сюжетами для численних творів мистецтва. Наступна серія розповість про історії кохання й захоплень верховного бога Зевса, які породили багатьох напівбогів і героїв. До того ж кожна коханка дарувала Зевсові свої найкращі якості та зміцнювала його владу. Мудра й хитра Метіда, справедлива Феміда, запальна та войовнича Гера — лише початок переліку.

У вівторок, 1 серпня:

19:55 — «Аїд — король поневолення»

Ставши упорядником світу, Зевс довірив морський світ своєму братові Посейдону, а підземне царство, або царство мертвих, — Аїду. Навряд чи хтось погодився б на таку долю добровільно: між берегами пекельної річки Стікс снує старий човен зі страхітливим перевізником Хароном, який доправляє до царства мертвих натовпи новоприбулих тіней. Одного разу Аїд покидає своє підземне царство, зустрічає прекрасну Персефону, в яку закохується, — і викрадає її. Знаменитий італійський скульптор Джованні Берніні присвятив цій любовній історії свій шедевр під назвою «Викрадення Прозерпіни» (Прозерпіна — римське ім’я Персефони). Про темний бік грецької міфології дивіться у ще одній серії циклу.

20:30 — «Орфей — гімн неможливого кохання»

У певні вечори на небі видно сузір’я Ліри. Після смерті Орфея Зевс помістив сузір’я на небі як данину пам’яті найбільшому поетові та музиканту грецької міфології. Орфей був настільки талановитим, що слухати його пісні сходилися не тільки люди, а й звірі та дерева зі скелями. Орфей разом із командою Ясона здійснив далекий морський похід у Колхіду (нині — чорноморське узбережжя Грузії), щоб знайти Золоте Руно. Але найбільше в міфі про Орфея поетів і художників надихала пристрасна історія його кохання з красунею Еврідікою.

У середу, 2 серпня:

20:00 — «Прометей — повстанець на Олімпі»

Прометей — один із найвідоміших у грецькій міфології персонажів, що викрав з Олімпу вогонь і передав його людям. Для того, аби помститися Прометею, Зевс створив першу жінку — прекрасну Пандору, яка стала дружиною брата Прометея та відкрила скриньку з лихами, які заповнили світ. А самого Прометея прикували до скелі та пробили йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку Прометея, але за ніч печінка відростала знову. Покарання тривало тисячоліттями, аж поки Геракл убив орла й визволив титана.

20:35 — «Аполлон — тінь та світло»

Аполлон — позашлюбний син Зевса і німфи Лето. Ревнива дружина Зевса Гера відправила її у вигнання, і в результаті Аполлон виявився мандрівним богом, який не виріс на Олімпі. Вправний стрілець із лука і чудовий музикант, найкрасивіший з усіх богів, коханець усіх дев’яти муз, який так і лишився неодруженим, — Аполлон водночас був ніжним і жорстоким. Бог утілений у найвідоміших античних скульптурах, до його образу зверталися найвидатніші майстри живопису, ним надихалися композитори Бах і Моцарт.

У четвер, 3 серпня:

20:00 — «Дедал та Ікар — розбита мрія»

Давньогрецький міф про талановитого афінського ремісника Дедала, який побудував лабіринт, аби ув’язнити Мінотавра, та його сина Ікара, добре знайомий усім із дитинства. Задля втечі з ув’язнення Дедал виготовив дві пари крил із воску та пір’я для себе і свого сина. Не дослухавшись попередження батька, Ікар підлетів занадто близько до сонця, яке своїм теплом розтопило віск. Ікар впав у море й потонув. Чисельні перекази та інтерпретації цього міфу трапляються у середньовічній, ренесансній та сучасній літературі, мотиви міфу неодноразово використовувалися у живописі та музиці.

20:35 — «Афіна — озброєна мудрість»

Афіна — наймудріша та найврівноваженіша богиня війни, яка допомагала у хвилини крайньої небезпеки і вела воїнів до звитяги. Народжена з черепа Зевса, на зображеннях вона одягнена в шолом і тримає спис та щит. Афіна — захисниця героїв, держави і людства загалом. Деякі перекази також зображували Афіну як покровительку ремесел і осідлого життя, а в образотворчому мистецтві вона стала покровителькою розумової й художньої творчості, їй приписують винахід флейти й військового танцю.

У п’ятницю, 4 серпня:

20:00 — «Психея — красуня та чудовисько»

У цьому міфі, багато версій якого передавалося протягом століть, Психея є уособленням краси. Батько Психеї повинен був залишити її на вершині пагорба, звідки її мало забрати чудовисько. Насправді Психея опинилася у чудовому замку і стала дружиною таємничої незримої істоти, яка була доброю і ніжною, але просила не дивитися їй в обличчя і не намагатися дізнатися, хто вона. Психея порушила обіцянку, з’ясувавши, що її чоловік — прекрасний Ерос, та була розлучена з ним. Сюжет про душу, яка тужить за коханням, поширений від давнини серед усіх народів.

20:40 — «Беллерофонт — чоловік, який хотів бути богом»

Беллерофонт, онук Сізіфа — один із головних злочинців грецької міфології, що мріяв стати рівним богам. Відомий своїм крилатим конем Пегасом, якого царевич піймав на верхівці Акрокоринфа за допомогою казкової золотої вуздечки. За переказами, вбив свого брата Беллера, після чого й отримав прізвисько Беллерофонт, тобто «убивця Беллера». Відомий тим, що здолав Химеру, яка вивергала полум’я і мала голову лева, тулуб кози та хвіст дракона. Також Беллерофонт переміг ворогів Лікії, войовничих солімів та амазонок.

Суспільне Культура — загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.