Scroll Top
Від державного до суспільного: телебаченню у Львові – 60 років
Від державного до суспільного: телебаченню у Львові – 60 років

60 років тому, 24 грудня 1957 року, з VII ложі львівської опери пролунали слова диктора Стефанії Харчук: "Добрий вечір. В ефірі – львівське телебачення". Так розпочалася історія львівського телебачення, сьогодні – це філія Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Працювати винятково в інтересах людей та всього суспільства – мета Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Нині ще триває реформа, яка повинна створити перший в історії України справді незалежний мовник, підзвітний лише громадянському суспільству.

Продюсерка львівської філії ПАТ "НСТУ" Уляна Антоник вже має досвід роботи на львівському телебаченні. Сьогодні вона повернулася сюди, ставши переможцем відкритого конкурсу на цю посаду. Зазначимо, що в такий спосіб керівництво обирали вперше, адже до цього директорів призначали "згори".

"Завдання цієї реформи – творча і технічна оптимізація для створення нового якісного конкурентного медіапродукту, який відповідає потребам сучасного суспільства і загальноприйнятим журналістським стандартам, а це – своєчасне, повне, об’єктивне і незаангажоване інформування про суспільно важливі події Львова, області і України. Тому усі без винятку автори (і ті, чиї програми будуть закриті), можуть працювати над ідеями нових проектів й не сумніватися у тому, що проекти із перерахованими вище медійними та суспільними цінностями успішно пройдуть пітчинги у генпродюсерів центральної дирекції суспільного мовлення і будуть в ефірі. Оскільки ми – суспільна телерадіокомпанія, то і працювати повинні для суспільства й щоразу запитувати себе: "А що цікаво глядачам, слухачам, споживачам мого медійного продукту?" – розповідає продюсерка Уляна Антоник. – Часто автори обирають тематику для своїх програм, яка подобається їм особисто, не пропускаючи теми та форми подачі через фільтр реального інтересу глядача чи слухача. Розумієте, якщо, до прикладу, музичному редактору радіо подобається слухати групу Rammstein, це ж не означає, що усі плейлисти мають складатися лише з їхніх пісень".

Які ж цінності нестиме глядачам та слухачам Суспільне?

"Перша і, мабуть, основна цінність суспільного мовлення – це незалежність, яка, в свою чергу, гарантує незаангажованість, неупередженість і об’єктивність. Тут йдеться про відсутність впливів влади, політичних сил, а також бізнесу, – відповідає Уляна Антоник. – Також ми забезпечуємо суспільству баланс думок, коли будь-яку тему розкрито повністю. Якщо, до прикладу, йдеться про суспільно-політичний контент, в матеріалі має бути представлена і офіційна позиція уповноважених осіб від держави, і думка незаангажованих експертів, активістів й представників громади. Це, знаєте, як кажуть, що на одне питання треба мати відповідь бодай трьох спеціалістів певної сфери, щоб зрозуміти, як рухатися далі".

За словами Уляни Антоник, багато хто сприймає реформу суспільного мовлення, як руйнування, але насправді все навпаки – це народження "правильних" і якісно нових для України видів медіа, які вже багато років працюють у цивілізованих й демократичних країнах, і українці теж мають на них право. "Для мене дуже важливий зміст, – ділиться своїми думками продюсерка. – Я переконана, що якісний зміст із перерахованими вище цінностями – це якісне суспільство. І з цього природно випливає ще одна цінність Суспільного мовлення – просвітництво. Звичайно, що на зміни і реформи потрібен час, сили і витримка, але я точно знаю, що нічого не буде змінюватися – ні в медіа, ні в суспільстві, ні в країні, якщо кожен не почне із себе".

Від державного до суспільного: телебаченню у Львові – 60 років
Від державного до суспільного: телебаченню у Львові – 60 років

60 років тому, 24 грудня 1957 року, з VII ложі львівської опери пролунали слова диктора Стефанії Харчук: "Добрий вечір. В ефірі – львівське телебачення". Так розпочалася історія львівського телебачення, сьогодні – це філія Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Працювати винятково в інтересах людей та всього суспільства – мета Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Нині ще триває реформа, яка повинна створити перший в історії України справді незалежний мовник, підзвітний лише громадянському суспільству.

Продюсерка львівської філії ПАТ "НСТУ" Уляна Антоник вже має досвід роботи на львівському телебаченні. Сьогодні вона повернулася сюди, ставши переможцем відкритого конкурсу на цю посаду. Зазначимо, що в такий спосіб керівництво обирали вперше, адже до цього директорів призначали "згори".

"Завдання цієї реформи – творча і технічна оптимізація для створення нового якісного конкурентного медіапродукту, який відповідає потребам сучасного суспільства і загальноприйнятим журналістським стандартам, а це – своєчасне, повне, об’єктивне і незаангажоване інформування про суспільно важливі події Львова, області і України. Тому усі без винятку автори (і ті, чиї програми будуть закриті), можуть працювати над ідеями нових проектів й не сумніватися у тому, що проекти із перерахованими вище медійними та суспільними цінностями успішно пройдуть пітчинги у генпродюсерів центральної дирекції суспільного мовлення і будуть в ефірі. Оскільки ми – суспільна телерадіокомпанія, то і працювати повинні для суспільства й щоразу запитувати себе: "А що цікаво глядачам, слухачам, споживачам мого медійного продукту?" – розповідає продюсерка Уляна Антоник. – Часто автори обирають тематику для своїх програм, яка подобається їм особисто, не пропускаючи теми та форми подачі через фільтр реального інтересу глядача чи слухача. Розумієте, якщо, до прикладу, музичному редактору радіо подобається слухати групу Rammstein, це ж не означає, що усі плейлисти мають складатися лише з їхніх пісень".

Які ж цінності нестиме глядачам та слухачам Суспільне?

"Перша і, мабуть, основна цінність суспільного мовлення – це незалежність, яка, в свою чергу, гарантує незаангажованість, неупередженість і об’єктивність. Тут йдеться про відсутність впливів влади, політичних сил, а також бізнесу, – відповідає Уляна Антоник. – Також ми забезпечуємо суспільству баланс думок, коли будь-яку тему розкрито повністю. Якщо, до прикладу, йдеться про суспільно-політичний контент, в матеріалі має бути представлена і офіційна позиція уповноважених осіб від держави, і думка незаангажованих експертів, активістів й представників громади. Це, знаєте, як кажуть, що на одне питання треба мати відповідь бодай трьох спеціалістів певної сфери, щоб зрозуміти, як рухатися далі".

За словами Уляни Антоник, багато хто сприймає реформу суспільного мовлення, як руйнування, але насправді все навпаки – це народження "правильних" і якісно нових для України видів медіа, які вже багато років працюють у цивілізованих й демократичних країнах, і українці теж мають на них право. "Для мене дуже важливий зміст, – ділиться своїми думками продюсерка. – Я переконана, що якісний зміст із перерахованими вище цінностями – це якісне суспільство. І з цього природно випливає ще одна цінність Суспільного мовлення – просвітництво. Звичайно, що на зміни і реформи потрібен час, сили і витримка, але я точно знаю, що нічого не буде змінюватися – ні в медіа, ні в суспільстві, ні в країні, якщо кожен не почне із себе".