Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2022
  • Як Михайло Терещенко винайшов перші донати на армію: дивіться сьому серію «Спадок Терещенків»
Як Михайло Терещенко винайшов перші донати на армію: дивіться сьому серію «Спадок Терещенків»
Як Михайло Терещенко винайшов перші донати на армію: дивіться сьому серію «Спадок Терещенків»

Михайло Терещенко був одним із найзаможніших і найрозумніших людей свого часу. Блискучий економіст та поважний дипломат.

Саме він вигадав так звані «позики свободи», аби спонукати народ віддавати все на армію в часи Першої світової війни. Проте він не був ідеальною фігурою в історії України, бо переймався перш за все власним добробутом, який врешті повністю втратив. 

5 липня о 22:25 на телеканалі Суспільне Культура відбудеться прем'єра сьомої серії документального серіалу «Спадок Терещенків». Наступні серії — щобудня о 22:00 до 6 липня (повторний показ із 7 до 15 липня). Серіал також  доступний для користувачів на ютуб-каналі Суспільне Культура.

У сьомій серії розкривається драматична історія Михайла Терещенка

Автори серіалу підкреслюють суперечливість цієї постаті не применшуючи масштабу його особистості поза політичними контекстами. 

Читайте також: Соціально відповідальний бізнес в російській імперії: дивіться шосту серію «Спадку Терещенків»

Фінансово Михайло Терещенко був об'єктивно однією з найбагатших людей світу. Він завжди вигравав у казино Монако, бо грав стільки, скільки хотів, маючи майже необмежені ресурси. Його власність вражала багатіїв: найдовша у світі 127-метрова яхта «Іоланда», блакитний діамант від Cartier, подарований француженці, яка згодом стане його дружиною, — усі ці багатства були темою номер один у світських колах. 

Соціальний капітал теж був чималим: Михайло товаришував з популярним тоді поетом Олександром Блоком і відвідував найкращі імперські світські заходи. 

Інтелект Михайла був таким, що в дитинстві його вважали вундеркіндом. Освіту він, до речі, здобував за кордоном. 

Політичною ж фігурою Терещенко був геть не однозначною. Можливо, через те, що він так і не усвідомив себе та свого походження і діяв, як і його предки, вбачаючи себе все ж таки «малоросом», а не українцем. Зупинимося на двох яскравих епізодах у політичній кар'єрі Михайла Терещенка.  

Військові облігації або «позики свободи». У 1917 році він обійняв посаду міністра фінансів у Тимчасовому уряді. Оскільки уряд мав величезні борги через Першу світову війну, Михайло вигадав запустити внутрішні позики від народу. Це була найбільша фінансова операція Тимчасового уряду. Держава випустила облігації на 49 років під 5% річного доходу і влаштувала грандіозну агітаційну кампанію. Людей закликали купувати облігації, кредитуючи уряд для швидшого завершення війни. Це давало людям відчуття причетності до державних справ. 

Отже, перебуваючи у керівній верхівці, Михайло віртуозно розв’язував економічні питання, бо був нащадком підприємців. А от коли постало українське питання, він діяв досить обережно і помірковано. 

Питання автономії України. Після революції у Києві була створена Центральна Рада, яка підняла питання про автономію України. Михайло Терещенко був на перемовинах щодо цього питання. Тоді був знайдений компроміс: Тимчасовий уряд погодився визнати можливість української автономії, але за погодження росією. Зауважимо, що тоді Терещенко був вдома, в Києві востаннє. 

Михайло, хоч і просував ліберальні ідеї можливої автономії України в Центральній Раді, проте неохоче допомагав більш рішучим рухам боротьби за цю автономію. Немає свідчень, що він підтримав український політичний рух, який з 1917 до 1921 року воював з Червоною армією, хоча мотив протистояти більшовикам у Михайла однозначно був.

Після приходу до влади більшовиків Михайло втратив усе. Він уособлював тоді канонічну фігуру «ворога народу»: чудово освічений представник буржуазного уряду, шалено багатий світський лев — такі люди опинялися тоді щонайменше в опозиції. Михайло Терещенко став особистим ворогом Лєніна й опинився у в'язниці. Маєтки і підприємства відібрано, рахунки в банках націоналізовано. 

Терещенко потай виїхав з країни. На кілька років він зупинився у Скандинавії. Михайло ще вірив: більшовизм не надовго. Він підтримував Білу армію і сподівався, що розбити більшовиків вийде в адмірала Колчака. У червні 1918 року у «Нью-Йорк таймс» вийшла заява вигнаного російського міністра. Терещенко застерігав світ не мати справ із більшовицькою росією. 

Читайте також: Невідома історія Варвари Ханенко: дивіться п'яту серію «Спадку Терещенків»

Якою ціною і хто визволив Михайла Терещенка з в'язниці, з чим залишилася людина, яка його врятувала, і яка доля спіткала колишнього світського лева за кордоном — дивіться у 7-й серії «Спадку Терещенків». 

Зазначимо, документальний серіал «Спадок Терещенків» про чотири покоління української династії, які були викреслені з пам'яті народу за радянської влади, зняли на замовлення телеканалу Суспільне Культура.

Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.

Як Михайло Терещенко винайшов перші донати на армію: дивіться сьому серію «Спадок Терещенків»
Як Михайло Терещенко винайшов перші донати на армію: дивіться сьому серію «Спадок Терещенків»

Михайло Терещенко був одним із найзаможніших і найрозумніших людей свого часу. Блискучий економіст та поважний дипломат.

Саме він вигадав так звані «позики свободи», аби спонукати народ віддавати все на армію в часи Першої світової війни. Проте він не був ідеальною фігурою в історії України, бо переймався перш за все власним добробутом, який врешті повністю втратив. 

5 липня о 22:25 на телеканалі Суспільне Культура відбудеться прем'єра сьомої серії документального серіалу «Спадок Терещенків». Наступні серії — щобудня о 22:00 до 6 липня (повторний показ із 7 до 15 липня). Серіал також  доступний для користувачів на ютуб-каналі Суспільне Культура.

У сьомій серії розкривається драматична історія Михайла Терещенка

Автори серіалу підкреслюють суперечливість цієї постаті не применшуючи масштабу його особистості поза політичними контекстами. 

Читайте також: Соціально відповідальний бізнес в російській імперії: дивіться шосту серію «Спадку Терещенків»

Фінансово Михайло Терещенко був об'єктивно однією з найбагатших людей світу. Він завжди вигравав у казино Монако, бо грав стільки, скільки хотів, маючи майже необмежені ресурси. Його власність вражала багатіїв: найдовша у світі 127-метрова яхта «Іоланда», блакитний діамант від Cartier, подарований француженці, яка згодом стане його дружиною, — усі ці багатства були темою номер один у світських колах. 

Соціальний капітал теж був чималим: Михайло товаришував з популярним тоді поетом Олександром Блоком і відвідував найкращі імперські світські заходи. 

Інтелект Михайла був таким, що в дитинстві його вважали вундеркіндом. Освіту він, до речі, здобував за кордоном. 

Політичною ж фігурою Терещенко був геть не однозначною. Можливо, через те, що він так і не усвідомив себе та свого походження і діяв, як і його предки, вбачаючи себе все ж таки «малоросом», а не українцем. Зупинимося на двох яскравих епізодах у політичній кар'єрі Михайла Терещенка.  

Військові облігації або «позики свободи». У 1917 році він обійняв посаду міністра фінансів у Тимчасовому уряді. Оскільки уряд мав величезні борги через Першу світову війну, Михайло вигадав запустити внутрішні позики від народу. Це була найбільша фінансова операція Тимчасового уряду. Держава випустила облігації на 49 років під 5% річного доходу і влаштувала грандіозну агітаційну кампанію. Людей закликали купувати облігації, кредитуючи уряд для швидшого завершення війни. Це давало людям відчуття причетності до державних справ. 

Отже, перебуваючи у керівній верхівці, Михайло віртуозно розв’язував економічні питання, бо був нащадком підприємців. А от коли постало українське питання, він діяв досить обережно і помірковано. 

Питання автономії України. Після революції у Києві була створена Центральна Рада, яка підняла питання про автономію України. Михайло Терещенко був на перемовинах щодо цього питання. Тоді був знайдений компроміс: Тимчасовий уряд погодився визнати можливість української автономії, але за погодження росією. Зауважимо, що тоді Терещенко був вдома, в Києві востаннє. 

Михайло, хоч і просував ліберальні ідеї можливої автономії України в Центральній Раді, проте неохоче допомагав більш рішучим рухам боротьби за цю автономію. Немає свідчень, що він підтримав український політичний рух, який з 1917 до 1921 року воював з Червоною армією, хоча мотив протистояти більшовикам у Михайла однозначно був.

Після приходу до влади більшовиків Михайло втратив усе. Він уособлював тоді канонічну фігуру «ворога народу»: чудово освічений представник буржуазного уряду, шалено багатий світський лев — такі люди опинялися тоді щонайменше в опозиції. Михайло Терещенко став особистим ворогом Лєніна й опинився у в'язниці. Маєтки і підприємства відібрано, рахунки в банках націоналізовано. 

Терещенко потай виїхав з країни. На кілька років він зупинився у Скандинавії. Михайло ще вірив: більшовизм не надовго. Він підтримував Білу армію і сподівався, що розбити більшовиків вийде в адмірала Колчака. У червні 1918 року у «Нью-Йорк таймс» вийшла заява вигнаного російського міністра. Терещенко застерігав світ не мати справ із більшовицькою росією. 

Читайте також: Невідома історія Варвари Ханенко: дивіться п'яту серію «Спадку Терещенків»

Якою ціною і хто визволив Михайла Терещенка з в'язниці, з чим залишилася людина, яка його врятувала, і яка доля спіткала колишнього світського лева за кордоном — дивіться у 7-й серії «Спадку Терещенків». 

Зазначимо, документальний серіал «Спадок Терещенків» про чотири покоління української династії, які були викреслені з пам'яті народу за радянської влади, зняли на замовлення телеканалу Суспільне Культура.

Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.