Як ухвалювати кризові рішення, підтримувати команди в часи невизначеності, забезпечувати безперервність мовлення та дотримуватися журналістських стандартів в умовах війни? Суспільне Мовлення поділилося цим досвідом з командою шведського суспільного мовника SVT на воркшопі у просторі Академії Суспільного у Львові 13–14 жовтня.
Команда Суспільного представила шведським колегам план кризової готовності компанії: які рішення виявилися ефективними у 2022-му, які не спрацювали та до яких непередбачуваних викликів довелося адаптуватися.
«За роки повномасштабної війни команда Суспільного в різних містах напрацювала алгоритми дій у кризових ситуаціях і рада поділитися ними з іншими суспільними мовниками Європи. Ми цінуємо підтримку шведських колег і сподіваємося, що їм не доведеться застосовувати цей досвід на практиці», — сказав Микола Чернотицький, голова правління Суспільного.
Одним із центральних елементів воркшопу стала симуляція перших 72 годин кризи. Учасники отримали сценарій масштабного нападу на країну, часткової втрати доступу до центрального офісу, загроз інформаційному простору та безпеці працівників. За 30 хвилин роботи в групах вони мали визначити ключові рішення.
«Коли я отримала запит від шведських партнерів на розробку індивідуальної навчальної програми для їхніх колег про наш досвід роботи в умовах повномасштабного вторгнення, я довго думала, як поєднати дві такі несхожі реальності — українську та шведську. Зрештою, саме місія Суспільного Мовлення, яку поділяють і наші європейські колеги, допомогла зробити ці два дні максимально практичними та релевантними. Я використовувала звіти NATO щодо безпекової ситуації в Європі, а редакційні дилеми в умовах кризи часто є ідентичними для журналістів по всьому світу», — зазначила Марія Фрей, членкиня правління, відповідальна за інформаційний та регіональний контент.
Окрему увагу приділили роботі медіа в умовах тривалої війни та підтримці психологічного здоров’я команд.
«Ми можемо бути керівниками, але й переживаємо ми ті самі труднощі, що й наші працівники. Всі ми вже пройшли першу фазу кризи — “виживання”, а потім другу — “стабілізацію”. Зараз ми перебуваємо у третій фазі — “виснаження”, яке триває місяцями й роками. Ми з вами не можемо впливати на війну, але маємо зрозуміти, як нам і нашій команді працювати в умовах тривалого постійного тиску», — сказав Дмитро Козлов, член правління Суспільного, відповідальний за розвиток талантів, організації та корпоративної культури.
Учасники також розглядали редакційні дилеми в умовах воєнного стану: баланс між швидкістю і точністю, дотримання безпекових обмежень, етичне й чутливе до травми висвітлення подій, роботу з інформацією про агресора та перевірку контенту із соціальних мереж. Крім цього, шведські колеги познайомилися з роботою львівської команди Суспільного та обговорили, як під час кризи місцева редакція може ставати осередком підтримки для громади.
Серед учасників воркшопу були представники SVT, відповідальні за стратегічне управління, безпеку та кризову готовність, а також керівники й редактори регіональних команд, які працюють із новинами та прямими ефірами.
«Бути тут, у Львові, і вчитися на досвіді наших українських колег, які продовжують працювати й доносити журналістику до своїх аудиторій за найскладніших обставин, які лише можна уявити, було неймовірно цінно. Я думаю, що наші місцеві керівники середньої ланки та редактори зараз набагато краще підготовлені до керівництва під час масштабної кризи, ніж всього два дні тому, — каже Крістіан Ліндквіст, директор зі стратегії та готовності до криз у SVT. — Важливо розуміти, наскільки змінюється роль керівника під час криз. Ми здобули розуміння всього — від складних редакційних дилем до способів підтримки психосоціального благополуччя наших працівників».
«Ви зібрали стільки знань за останні чотири роки, і насправді їх важко осягнути, якщо не приїхати сюди, не побачити все на власні очі, не познайомитися з вами, не почути ваших особистих історій, не побачити місць і міста, не почути повітряної тривоги та щоденної хвилини мовчання. Усе це глибоко проникає в серце й допомагає знанням закарбуватися в пам’яті», — сказав Антон Свендсен, головний редактор регіональних новин SVT. — Завдяки досвіду повномасштабного вторгнення ви стали експертами з цифрових комунікацій, бо мусили ними стати. Вам довелося знаходити нові платформи й використовувати телебачення, радіо, цифрові канали та соціальні мережі. Тепер ви експерти й можете навчати нас».
Спікерами воркшопу також стали радниця голови правління Ангеліна Карякіна, генпродюсерка інформаційного мовлення Христина Гаврилюк, директор департаменту лінійного інформаційного мовлення Артем Шелковий, директорка департаменту регіонального контенту Алла Скорик, журналістка й кореспондентка Суспільне Харків Олександра Новосел, директор департаменту медіаінфраструктури Андрій Бруснікін. Завершальна сесія воркшопу стосувалася роботи регіональних ньюзрумів Суспільного, зокрема Суспільне Львів, Суспільне Чернігів та Суспільне Харків.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Анна Срогий для Суспільного
