Щодня журналісти департаменту DEI розповідають про те, що відбувається в одеських, чернівецьких, закарпатських громадах, де компактно проживають представники національних спільнот України. Як євреї Хуста синагогу врятували; чому австрійські лісоруби оселилися в Карпатах; як ромська дівчинка, яку колись цькували в школі, почала допомагати іншим; історія розділеного між двома країнами села та чому багатодітна родина всиновила ще чотирьох дітей, яка будує Дім хліба для усиновлених дітей. Ці матеріали знаходять не лише аудиторію, яка говорить мовами національних спільнот: німецькою, румунською, ромською, угорською, болгарською, ромською, а й завдяки адаптації матеріалів українською виходить далеко за межі цих регіонів до україномовного глядача.
До добірки увійшли п’ять матеріалів мовами національних спільнот і їхні україномовні адаптації, які у вересні зібрали понад півмільйона переглядів на цифрових платформах Суспільного. Серед них — історії про збереження культурної спадщини, життя громад, родинні історії та людей, які змінюють свої спільноти.
- Як євреї в Хусті синагогу врятували — сумарно 378 тисяч переглядів з усіх цифрових платформ Суспільного
Новий 5787 рік за єврейським календарем, або Рош га-Шана, у хустській громаді на Закарпатті цьогоріч святкуватиме кілька десятків євреїв. Раніше тут жили тисячі юдеїв і навіть у радянські часи вони збиралися в місцевій синагозі й не дозволили її закрити. Як єврейська громада відстоювала свою святиню і хто туди приходить сьогодні — дивіться в матеріалі.
- Як ромська дівчинка, яку колись цькували в школі, почала допомагати іншим — 186 тисяч переглядів
Елеонора Кулчар — ромська активістка та засновниця фонду «Благо». У дитинстві вона сама пережила образи й дискримінацію через походження. Сьогодні допомагає ромським дітям, переконує батьків віддавати їх до школи, а під час повномасштабної війни відкрила шелтер для ромів, яких не хотіли приймати в інших місцях.
- «Ми повинні взяти цих дітей»: історія родини Костя — 135 тисяч переглядів
Родина Костя має дев’ятьох дітей — п’ятьох біологічних і чотирьох усиновлених. Тепер вони зводять будинок, де зможуть знайти родину ще 8–10 дітей, які постраждали від війни. Хто та як допомагає родині? І чому директор місцевої школи просить дозволити школярам користуватися укриттям у цьому будинку? Дивіться у матеріалі.
- Чому альпійські лісоруби оселилися в Карпатах — 44 тисячі переглядів
Наприкінці XVIII століття близько сотні родин із Верхньої Австрії приїхали працювати в карпатських лісах. Вони заснували села в Тересвянській долині, а їхні нащадки пережили зміну імперій, війни та радянську владу. Багато хто виїхав, але їхня історія й досі живе в Карпатах.
- Історія села, розділеного між двома країнами — 31 тисяча переглядів
Колишнє село Проботешть після встановлення кордону опинилося на території України та Румунії — сьогодні це Дяківці та Раковець. Кордон розділив родини, будинки й землю. Як люди пережили поділ і як сьогодні зустрічаються через пункт пропуску «Дяківці — Раковець» — дивіться у матеріалі.
Нагадаємо, Суспільне Мовлення оприлюднило Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI), ухвалену наглядовою радою, яка визначає стратегічні підходи до забезпечення рівних можливостей, безбар’єрності та поваги до розмаїття як усередині організації, так і в контенті, що його створює Суспільне.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
