Про прифронтову журналістику Суспільного, контент для окупованих громад і безпекові виклики під час війни — директорка департаменту регіонального контенту Суспільного Мовлення Алла Скорик розповіла на форумі Café Kyiv у Берліні.
Cafe Kyiv — одна з найбільших подій у Німеччині, присвячених Україні. Форум об’єднує політиків, дипломатів, представників громадських організацій, культурної сфери, виробників, військових і медійників, які працюють із темами підтримки, стійкості та відновлення України. Дискусія «Фронтова журналістика: як місцеві медіа захищають демократію під обстрілами» зібрала повну залу й зацікавлену аудиторію — передусім журналістів, що висвітлюють події в Україні, медіаменеджерів і представників громадського сектору. Учасники активно ставили запитання й долучалися до обговорення.
«Ми говорили про журналістику на front line та на окупованих територіях. Ділились думками про те, як працювати з аудиторією, яку ми втратили фізично, як технічно можна організувати там інформування, адже ми розуміємо, що для людей в окупації небезпечно споживати український контент і інформацію, яку ми надаємо», — зазначила Алла Скорик.
Також вона розповіла про координацію найбільшої в Україні мережі регіональних редакцій, значна частина яких працює у прифронтових громадах. Йшлося про те, як організована робота редакцій в умовах постійних обстрілів, відключень електроенергії та ризику атак на медіаінфраструктуру, зокрема після прицільних ударів по філіях Суспільного.
Окремий блок дискусії був присвячений безпековим викликам. Чотири великі міста — Суми, Харків, Херсон і Запоріжжя — перебувають у зоні досяжності російських дронів. Тактика їх застосування постійно змінюється: від FPV-дронів на оптоволокні поблизу лінії фронту до використання дронів із модемами й так званих «дронів-маток», що ускладнює логістику та підвищує ризики для цивільних і журналістів.
«Коли ми працюємо з військовими, то покладаємося на них в організації спільної безпеки. Вони мають РЕБи, мають чим збивати дрони. А коли журналісти працюють над умовно цивільними темами, вони сам на сам із загрозами. Журналісти не можуть обладнати свої автомобілі РЕБами, тому що це заборонено. З одного боку, це правильно, з іншого боку, це загроза життю медійників, які так само часто стають прямою ціллю для російських військових. На жаль, швидка допомога, листоноші, поліцейські, які здійснюють евакуацію, журналісти — стають ціллю для росіян, попри те, що це забороняє міжнародне право», — поділилась Алла Скорик.
Алла Скорик наголосила, що використання позначок «преса» на бронежилетах, касках і автомобілях не гарантує захисту, а подекуди навіть підвищує ризик.
Учасники дискусії розглянули і питання страхування медійників, пошук технічних рішень для підвищення безпеки, необхідність зберігати присутність в інформаційному просторі навіть там, де фізичний доступ ускладнений або неможливий. Окрему увагу приділили протидії дезінформації.
У дискусії також взяли участь Сергій Прокопенко, головний редактор Gwara Media (Харків), та Любов Раковиця, директорка і засновниця «Новин Донбасу» та Донбаського медіафоруму. Модерувала розмову українсько-німецька журналістка й політична аналітикиня Анастасія Роді.
Організаторами події стали представники German Marshall Fund (програма «Україна: допомога, стійкість, відновлення») та European Centre for Press and Media Freedom.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
