У громадах Чернівецької та Волинської областей розпочали роботу нові гіперлокальні кореспонденти Суспільного. Вони щодня відстежують місцеві події та історії — аби оперативно розповідати про важливе всій Україні. Така мережа Суспільного — це можливість бути ще ближчими до людей і показувати реальне життя регіонів очима тих, хто живе у віддалених від обласних центрів громадах.
Пошукам журналістів передувала масштабна робота команди. В обох областях відвідали 12 громад, отримали 62 заявки від охочих долучитися до Суспільного. Після цього відібрані учасники пройшли навчання на онлайн-курсі універсальної журналістики від Суспільного на платформі Prometheus. 22 з них успішно завершили курс, а п’ятеро — працевлаштувались на Суспільне.
До Суспільне Чернівці приєднались журналісти з Новодністровська та із Довгопілля (Конятинська громада).
Марія Антоняк, гіперлокальна редакторка Суспільне Чернівці, розповіла, що всі громади, в яких побувало Суспільне, вражали колоритною атмосферою, подекуди доводилося долати гірські річки, що від дощів виходили з берегів, але люди йшли на зустрічі, щиро ділились своїми історіями й розповідали про досвід громад.
«Анатолій Слижук з Путильщини, який наразі працюватиме в Конятинській та сусідніх громадах, допоможе нам краще висвітлювати події з гірської частини Буковини та розуміти проблеми буковинської Гуцульщини, — розповідає Марія Антоняк. — А на дорогу до Новодністровська з Чернівців треба витратити орієнтовно три години. Це “молоде” місто гідроенергетиків, якому понад 50 років. Історії та проблеми його людей досі ми висвітлювали не так часто, як могли б, через значну віддаленість від обласного центру. Уже при першому спілкуванні з Іриною Шундрій, яка стала кореспонденткою Суспільного в Новодністровську, ми почули про те, чим живе місто, і вже очікуємо цікавих матеріалів Ірини для наших платформ».
Ірина Шундрій за фахом економістка-кібернетикиня, проте завжди поєднувала математичне мислення з любов’ю до текстів. Захоплюється спортивним туризмом і веслуванням. Одеситка, яка вже майже п’ятнадцять років живе у Новодністровську й активно працює у місцевих медіа — в газеті, на радіо та в соцмережах.
«Я не припиняю захоплюватися колоритом свого міста, красою природи, цікавими людьми та поєднанням різних культур. Хочеться розповісти про цей неймовірний, але маловідомий край гідроенергетиків якомога більшій кількості людей», — розповідає Ірина.
Анатолій Слижук — педагог, має юридичну освіту і наразі продовжує навчання ще за двома напрямами, надихається своїми громадами й хоче створювати матеріали, що так само надихатимуть глядачів і читачів Суспільного.
«Працювати на Суспільному для мене — це цінний досвід і можливість реалізувати маленьку мрію: розповідати правдиві й важливі історії про громаду та її жителів. Вірю, що робота кореспондента великого медіа може суттєво вплинути на громаду — привернути увагу до місцевих проблем і показати її успіхи», — ділиться він.
До Суспільне Луцьк долучились кореспонденти з Шацької, Камінь-Каширської та Володимирської громад.
«Три громади, у яких працюватимуть гіперлокальні кореспонденти, стратегічні для області. Шацька — це прикордоння й туристичний центр із Шацькими озерами. Камінь-Каширська громада межує з Білоруссю і має як природні ресурси, так і екологічні виклики. Володимирська громада — подієво активна, поряд із шахтарським Нововолинськом. Суспільному важливо мати тут власних кореспондентів, адже з Луцька не завжди можна оперативно дістатися до віддалених міст і сіл», — зазначає Лариса Літвицька, головна редакторка Суспільне Луцьк.
Гіперлокальна редакторка Суспільне Луцьк Наталія Морозюк додає, що під час відбору звертали увагу на громаду проживання, попередній досвід кандидатів і їхню мотивацію стати частиною Суспільного.
У Шацькій громаді працюватиме Ірина Хвисючик — журналістка з понад дев’ятирічним досвідом у друкованих та онлайн-виданнях, яка висвітлювала діяльність місцевого самоврядування.
«Моєю головною метою було проходження курсу й оновлення професійних знань. Робота на Суспільному дозволить опанувати сучасні формати журналістики — відео та мультимедіа», — розповіла Ірина.
Про Камінь-Каширську громаду розповідатиме Ольга Карпік — вона багато років працювала у дошкільному закладі, була дописувачкою газет і створила власний місцевий ютуб-канал новин.
«Мені важливо розповідати, що відбувається в регіоні, де живу я та мої діти. Журналістика допомагає тримати баланс між сьогоденням і майбутнім», — ділиться Ольга.
Про події у Володимирській громаді інформуватиме Анастасія Балуда — випускниця спеціальності «журналістика» Національного університету біоресурсів і природокористування України. Анастасія захоплюється фотографуванням і цікавиться темою місцевого самоврядування.
«Суспільне — це можливість професійно зростати та здійснити давню мрію працювати в сучасному медіа», — каже вона.
Гіперлокальні кореспонденти — це журналісти, які мешкають у віддалених селах і містечках і висвітлюють місцеві події безпосередньо на місцях. Їхня робота дозволяє Суспільному оперативно та якісно інформувати про життя регіонів, а також будувати довіру з аудиторією, для якої місцеві історії — найцінніші.
Нагадаємо, наразі завершується навчання претендентів на посади гіперлокальних кореспондентів у Запоріжжі та Миколаєві. Загалом у 2025 році Суспільне шукало кореспондентів у 15 регіонах.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
* Проєкт реалізується в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida.
