Новини компанії

15 січня о 16:45 на суспільному телеканалі UA: КУЛЬТУРА покажуть спецвипуск «Жевріння. Бути формалістом» до документального циклу «Між комунізмом та модернізмом», що стартує з січня.

Режисерка фільму Надія Миколаєнко порушує складну для незалежної України тему: що робити зі спадщиною монументального мистецтва часів Радянського Союзу. 

Доля скульптур, мозаїк та інших культурних надбань 20 сторіччя розкривається через історії людей, безпосередньо дотичних до їх створення та збереження. 

У першому випуску власним поглядом на долю мозаїк діляться мистецтвознавиця Женя Моляр, художник-монументаліст Володимир Прядка, художниця Наталія Литовченко та фотограф Євген Нікіфоров.

Женя Моляр, мистецтвознавиця, артменеджерка фонду «Ізоляція», учасниця самоорганізованої ініціативи «DE NE DE»:

— Монументально-декоративне мистецтво у вигляді мозаїк, стінописів різноманітних, вітражів, сграфіто і такого іншого з’явилася після 1955 року. 

З’явилася модерністська архітектура. Це лаконічні форми: кубики, прямокутнички, які містили в собі великі вертикальні площини. І ці площини залучали для монументальної пропаганди.

Ці мозаїки відображають оті уявлення про щасливе життя, які побутували в той час в Радянському Союзі.

Наталя Литовченко, художниця-монументалістка, донька монументалістів Івана та Марії Литовченків:

 — Проти монументалістів завжди велась робота. Головою художньої ради, яка приймала роботи, завжди був не монументаліст — головою художньої ради завжди ставили або графіка, або живописця. Щоб контроль був. 

Монументалісти — це була така секція, незалежна, туди збиралися всі неформали.

Володимир Прядка, художник-монументаліст, викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука:

 —  Останні два десятиліття, чи трошки менше, в радянській ідеології відбулася демократизація, послаблення. Художникам уже не нав’язували якісь символи, ніхто нас не контролював, в основному робили все, що хотіли. Були тільки найстрашніші зображення символів: три пальці не можна було робити, три колоски і жовто-блакитний, який колір прапора нагадує.

Євген Нікіфоров, фотограф, автор книги «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics»:

 — Через фотографію з самого початку я намагався зберігати ті роботи, до яких немає доступу у глядача. Я зробив архів даних, за яким потім почав «збирати» ці мозаїки фізично. Мені було просто цікаво розібратися з темою, зрозуміти, навіщо їх створювали, хто їх створював, скільки їх збереглося, скільки їх було створено. Можливо, тисяча робіт мені ще залишилася, при тому, що я знайшов уже близько шести тисяч. Я не можу закрити цей проєкт, просто покласти його у стіл, знаючи, що є твори, про які мені відомо, і я знаю, що вони зникнуть у найближчі кілька років.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.