Новини компанії

25 лютого біля приміщення Волинської, Рівненської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської філій Суспільного відбулася акція «Інформаційна година» проти змін у роботі регіональних мовників. Мітингувальники вимагали припинити впровадження Концепції регіонального мовлення Суспільного на 2020–2021 роки, яку ухвалила Наглядова рада мовника 2 грудня 2019 року. 

На думку учасників акцій, передбачена в Концепції зміна принципів виробництва контенту загрожує подальшому існуванню регіональних філій.

«Ми говоримо сьогодні про те, щоб зупинити скорочення мовлення в регіоні — як телевізійного, так і радійного — і принаймні залишити на тому рівні, що в нас є, а в перспективі хотілося б, щоб його було в рази більше. У нас зникли дитячі програми, немає достатньо культурно-мистецьких програм, — прокоментувала організаторка волинської акції  редакторка UA: Українське радіо Луцьк Світлана Мех. — Невідомо, як будуть відбуватися й пітчинги. Дайте нам нормальну техніку та зарплати — і ми створимо не гірший контент, ніж запропонований для аутсорсу. У нас люди творчі й талановиті».

«Наша акція — можливість для тих людей, які сьогодні прийшли, висловити свій погляд, чому для них важливе Суспільне телебачення й що для них Суспільний мовник. Ми за те, аби ефірне мовлення не зменшувалося, а навпаки — збільшувалося. Закарпатці мають бачити на Суспільному життя свого міста, свого рідного краю», — зазначила учасниця акції в Закарпатті Антоніна Кобаль.

Продюсери та менеджери філій виходили до мітингувальників і спілкувалися з ними про зміни, що чекають на телерадіокомпанію цьогоріч. Керівники регіональних офісів Суспільного запевнили, що про закриття філій не йдеться, усі регіональні телеканали й радіо мовлять далі, навіть більше — створюються діджитал-команди для посилення присутності мовника на інтернет-платформі. Змінюється лише підхід до виготовлення проєктів. 

«Дякую вам за те, що вболіваєте за майбутнє Суспільного мовника. Запевняю вас, що ми й далі будемо відкритим неупередженим медійним майданчиком у регіоні, де говорять про важливі проблеми краю, — звернулася до пікетувальників в Івано-Франківську менеджерка UA: КАРПАТИ Наталія Кияницька. — Цьогоріч на UA: КАРПАТИ змінять принцип виготовлення контенту: над частиною команда штатних фахівців працюватиме тут, на місці, ще частину — виготовлятимуть спільно з іншими філіями. Крім того, невдовзі стартують відкриті конкурси ідей, куди можуть подаватися всі охочі».

Керівники філій зазначали, що на глядачів і слухачів чекає суттєве збільшення регіональних програм в ефірі.

«Місцевий контент не зникає, навпаки — його буде більше, він буде цікавішим і за формою, і за змістом, і за якістю виробництва. Цього досягнемо завдяки тісній співпраці між філіями, — переконаний продюсер UA: РІВНЕ Михайло Чубай. — Відбір тем за якістю та важливістю допоможе реально впливати на проблематику регіону. У нас розширюється вечірній слот і заплановано чимало спецпроєктів на телеканалі. На радіо посилюємо найефективніші регіональні відрізки мовлення. У межах концепції суттєво зростає кількість діджитал-контенту: це той напрям, який розвивається найбільше в медійному світі, і ми над цим працюємо теж. На мою думку, нинішня акція — це реакція на зміни, і, мабуть, природно, що частина колективу, яка працювала на розбудову Суспільного, саме так реагує на них. Проте я впевнений, що ці зміни — лише на краще».

Також менеджери філій анонсували відкритий конкурс творчих проєктів, де свої ідеї для регіонального мовлення зможуть подати всі охочі. Бюджет на виготовлення контенту цього року збільшено вдесятеро.

«Невдовзі у всіх філіях Суспільного мовника продюсери оголосять про конкурс ідей для телебачення та радіо. Узяти участь може кожен продакшен, хто хоче творити Суспільне разом зі штатною командою філії. Загалом цьогоріч на регіональний контент передбачено двадцять мільйонів гривень. Це вдесятеро більше, аніж торік», — сказав менеджер UA: ЗАКАРПАТТЯ Мирослав Поляковський. 

Мітингувальники висловлювали побоювання, що новий регіональний контент, який виготовлятимуть сторонні продакшени на замовлення Суспільного, може не відповідати стандартам мовника.

Продюсерка Житомирської філії Суспільного Таміла Бутко пояснила учасникам акції, що кожен із конкурсних проєктів проходить кілька етапів відбору.

«Спочатку конкурсний проєкт мають затвердити на рівні регіональної філії, потім захист відбувається в центральній дирекції Суспільного мовника. Ба більше — якщо готовий телевізійний чи радійний продукт порушуватиме стандарти Суспільного, його просто не допустять до ефіру», — розповіла Таміла Бутко.

«Я вдячний усім, хто висловив свою підтримку регіональним Суспільним мовникам. Хочу запевнити, що ми робимо все, що в наших силах, аби зберегти й розширити регіональне мовлення, зробити Суспільне в кожному регіоні потужним медіа, якому довіряють, на яке зважають. Багато для цього вже зроблено. Минулого року ми показали приклад якісної незалежної журналістики під час передвиборчої кампанії. Наші новини стабільно отримують найвищі оцінки зовнішніх моніторингів. Але ми ще не отримали підтримки глядачів і слухачів. Це конкурентний ринок, де ми маємо вибороти увагу аудиторії. Тому нині ми зібрали досвід усіх регіонів за ці два роки, а також успішні західні моделі, озброїлися дослідженням уподобань нашої аудиторії і розробили інший підхід у виробництві контенту. Так, він потребуватиме змін від кожного з нас, але ми маємо достукатися до наших глядачів та слухачів і максимально ефективно використати бюджетні кошти. Останні пів року ми щомісяця збираємося з усіма менеджерами й продюсерами філій, щотижня ми зв’язуємося онлайн — аналізуємо, рахуємо, обговорюємо варіанти. У нас дуже мало часу, аби довести, що регіональне Суспільне — потрібне, важливе та варте бюджетного фінансування. Для цього ми зараз акумулюємо всі наявні ресурси. Маємо об’єднатися для нашої аудиторії», — прокоментував акцію член правління Суспільного Микола Чернотицький.

Нагадаємо, Концепція регіонального мовлення на 2020–2021 роки передбачає:

• налагодження ефективного використання виробничих потужностей та зміну способів доставки сигналу; 
• організаційну перебудову й перехід на проєктний менеджмент; 
• збільшення виробництва регіонального контенту завдяки залученню зовнішніх продакшенів.