Основа складання фінансової звітності

Ця фінансова звітність є зведеною і включає показники фінансової звітності Телерадіокомпанії та її філій, які є відокремленими структурними підрозділами без статусу юридичної особи. Телерадіокомпанія є звітуючою компанією.

Фінансову звітність було підготовлено на основі припущення, що Телерадіокомпанія здатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі в найближчому майбутньому.

Керівництво проаналізувало здатність компанії продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує лише один суттєвий фактор, а саме невизначеність щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, який може призвести до дестабілізації діяльності компанії, що може викликати значні сумніви в спроможності компанії продовжувати безперервну діяльність. 

Отже, компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи й погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Спираючись на ці фактори, керівництво обґрунтовано очікує наявності в компанії достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив і вживатиме всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких наслідків.

З урахуванням цих та інших заходів керівництво Телерадіокомпанії дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності є доцільним.

Під час складання цієї фінансової звітності Телерадіокомпанія дотримувалася принципу суттєвості. Інформація вважається суттєвою, якщо її ненаведення, викривлення або завуальовування може, згідно з обґрунтованими очікуваннями, вплинути на рішення, що приймаються основними користувачами фінансової звітності загального призначення, на підставі такої звітності.

Товариство в примітках до фінансової звітності розкриває кожну статтю Звіту про фінансовий стан, абсолютна величина якої становить більше 3% від загальної вартості, активів, зобов’язань, капіталу відповідно, й кожну статтю Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, абсолютна величина якої становить більше 2% чистого прибутку (збитку) Товариства за річний звітний період.

Умовні активи та зобов’язання розкриваються в примітках, якщо управлінський персонал оцінює їхній потенційний вплив на фінансову звітність як величину, що перевищує 10% валюти Балансу за річний звітний період.

Фінансова звітність складена в національній валюті України – гривні. Суми наведені в тисячах гривень (тис. грн), якщо не зазначено інше.

9 місяців, що закінчуються 30 вересня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Резерв під очікувані кредитні збитки

Для створення резервів під очікувані кредитні збитки (ОКЗ) Телерадіокомпанія застосовує спрощений підхід, передбачений МСФЗ 9, який дає можливість використання резерву під очікувані збитки за весь термін інструменту для всієї дебіторської заборгованості. Для оцінки очікуваного кредитного збитку дебіторська заборгованість об’єднана в категорії згідно зі спільними характеристиками кредитного ризику та кількістю днів прострочення. Рівні збитків за минулі періоди коригуються з урахуванням поточної та прогнозної інформації про макроекономічні фактори, що впливають на здатність покупців погашати дебіторську заборгованість.

У 2021 році АТ "НСТУ" як суб’єкт державного сектору економіки було змушене змінити методику розрахунку очікуваних кредитних збитків у зв’язку з внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" (далі – постанова № 1673), якою визначено чинники визнання сумнівної заборгованості та коефіцієнта ризику.

Протягом 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року резерв під очікувані кредитні збитки зменшився на суму 5 644 тис. грн, величина витрат на створення резерву в поточному звітному періоді зменшилася на 767 тис. грн, а відновлення корисності збільшилося на суму 205 тис. грн. 

Зміни резерву під очікувані кредитні збитки

ОКЗ на 30.09.2025, розраховані відповідно до вимог постанови № 1673

ОКЗ на 30.09.2024, розраховані відповідно до вимог постанови № 1673

Основа складання фінансової звітності

Ця фінансова звітність є зведеною і включає показники фінансової звітності Телерадіокомпанії та її філій, які є відокремленими структурними підрозділами без статусу юридичної особи. Телерадіокомпанія є звітуючою компанією.

Фінансову звітність було підготовлено на основі припущення, що Телерадіокомпанія здатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі в найближчому майбутньому.

Керівництво проаналізувало здатність компанії продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує лише один суттєвий фактор невизначеності щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, який може призвести до дестабілізації діяльності компанії, що може викликати значні сумніви в спроможності компанії продовжувати безперервну діяльність.

Отже, компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи й погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Спираючись на ці фактори, керівництво обґрунтовано очікує наявності в компанії достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив і вживатиме всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких наслідків.

З урахуванням цих та інших заходів керівництво Телерадіокомпанії дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності є доцільним.

При складанні цієї фінансової звітності Телерадіокомпанія дотримувалася принципу суттєвості. Інформація вважається суттєвою, якщо її ненаведення, викривлення або завуальовування може, згідно з обґрунтованими очікуваннями, вплинути на рішення, що приймаються основними користувачами фінансової звітності загального призначення на підставі такої звітності.

Товариство в примітках до фінансової звітності розкриває кожну статтю звіту про фінансовий стан, абсолютна величина якої становить більше 3% від загальної вартості, активів, зобов’язань, капіталу відповідно, й кожну статтю Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, абсолютна величина якої становить більше 2% чистого прибутку (збитку) Товариства за річний звітний період.

Умовні активи та зобов’язання розкриваються в примітках у випадках, коли управлінський персонал оцінює їхній потенційний вплив на фінансову звітність на величину, що перевищує 10% валюти Балансу за річний звітний період.

Фінансова звітність складена в національній валюті України – гривні. Суми наведені в тисячах гривень (тис. грн), якщо не зазначено інше.

Грошові кошти та їхні еквіваленти

Грошові кошти Телерадіокомпанії в національній та іноземних валютах переважно розміщені на рахунках в АБ "Укргазбанк".

Залишки грошових коштів

У статті "Грошові кошти в дорозі" відображено кошти, перераховані до АБ "Укргазбанк" на придбання валюти, яку станом на 30.09.2025 не було придбано.

Залишок грошових коштів у розрізі валют

Собівартість реалізації    

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) складається з таких компонентів:

До рядка "Інше" за 9 місяців 2025 року включено такі витрати: виготовлення проєктно-кошторисної документації – 469 тис. грн; послуги перенесення вантажу – 143 тис. грн; послуги утилізації майна – 141 тис. грн; послуги з обробки даних – 88 тис. грн; кейтерингові послуги – 73 тис. грн; інші витрати – 58 тис. грн.

Винагорода працівникам та пов’язані сторони

Витрати Телерадіокомпанії на утримання персоналу є вагомою часткою у фінансовій звітності. Керівництво Телерадіокомпанії вважає це суттєвою інформацією та значущим фактором для пояснення результатів діяльності компанії за цей період.

До інформації щодо витрат на оплату праці ключового управлінського персоналу були включені витрати на оплату праці:

- голови правління АТ "НСТУ";
- членів правління АТ "НСТУ" – 5 осіб;
- директора фінансового АТ "НСТУ";
- директора технічного АТ "НСТУ";
- директора з управління персоналом АТ "НСТУ".

До інформації щодо витрат на оплату праці керівників структурних підрозділів, відповідальних за фінансовий напрям, були включені витрати на оплату праці:

- директора департаменту бухгалтерського обліку;
- директора департаменту управління бюджетом;
- директора департаменту управління активами;
- менеджерів філій – 19 осіб;
- шеф-редакторів філій – 2 особи.

Телерадіокомпанія не має дочірніх, асоційованих, спільних підприємств і не здійснює спільний контроль або суттєвий вплив на інші суб’єкти господарювання. Також інші юридичні компанії не здійснюють контроль над АТ "НСТУ". Тому інші винагороди з пов’язаними сторонами не здійснювалися.

Справедлива вартість фінансових інструментів

Фінансові інвестиції в інші суб’єкти господарювання не здійснюються. 

Контракти з умовами надання, отриманням чи обміном фінансових інструментів відсутні. 

Фінансові інструменти АТ "НСТУ" складаються з грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості. Справедлива вартість фінансових інструментів у компанії визначається відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" шляхом визнання очікуваних кредитних збитків щодо грошових коштів дебіторської заборгованості. 

Стосовно інших фінансових інструментів, які є поточними, керівництво вважає, що справедлива вартість таких інструментів є достовірною, зважаючи на стислі терміни погашення цих інструментів.

Фінансові витрати

Фінансові витрати складаються з таких компонентів:

Фінансові доходи

Протягом поточного звітного періоду й аналогічного періоду минулого року фінансові доходи відсутні, оскільки не розміщувалися кошти на депозитному рахунку.

 Цілі та політика управління фінансовими ризиками

Телерадіокомпанія має різні фінансові інструменти, зокрема дебіторську та кредиторську заборгованість, що виникають безпосередньо під час операційної діяльності.

Телерадіокомпанія не бере участь у суттєвих операціях з використанням похідних фінансових інструментів, оскільки політика Телерадіокомпанії не передбачає здійснення таких операцій. Загальна програма управління ризиками АТ "НСТУ" сфокусована на згладжуванні ефекту непередбачуваності та неефективності фінансового ринку України і спрямована на зменшення його потенційного негативного впливу на фінансові результати Телерадіокомпанії.

Основні ризики, притаманні фінансовим інструментам Телерадіокомпанії, включають валютний ризик, ризик ліквідності, кредитний ризик і процентний ризик. Підходи до управління кожним із цих ризиків представлені нижче.

Ризик ліквідності

Завданням АТ "НСТУ" є підтримання балансу між безперервним фінансуванням та гнучкістю у використанні грошових коштів, отриманих від операційної діяльності Телерадіокомпанії, та умов кредитувань, що надаються постачальниками.

Телерадіокомпанія аналізує свої активи та можливість отримання грошових коштів, а також зобов’язання за строками погашення і планує грошові потоки залежно від очікуваних строків виконання зобов’язань за відповідними інструментами.

Зазначаємо, що основним джерелом доходів Телерадіокомпанії є фінансова підтримка державного бюджету, частка державної підтримки в загальному обсязі надходжень становить більше ніж 90%. 

Валютний ризик

Як і в багатьох інших сферах комерційної діяльності підприємств в Україні, вільно конвертована валюта (а саме долар США, євро, швейцарський франк, злотий) відіграє важливу роль у комерційних операціях Телерадіокомпанії. Обмінні курси іноземних валют, у яких виражені фінансові активи та зобов’язання Телерадіокомпанії, до української гривні, встановлені НБУ на вказані дати, були такими:

Ризик операційної курсової різниці стосується монетарних активів та зобов’язань Телерадіокомпанії, виражених в іноземній валюті, та виникає внаслідок коливань курсів на валютному ринку. Такий ризик виникає при операціях купівлі / продажу в інших валютах, ніж функціональна. АТ "НСТУ" не проводить операції з метою хеджування валютних ризиків.

Станом на 30.09.2025 у Телерадіокомпанії наявна кредиторська заборгованість в іноземній валюті, яка в розрізі валют представлена так:

Подальший вплив військової агресії з боку російської федерації щодо України на економіку України та коливання валютного курсу щодо гривні повністю залежатиме від темпів та часу ескалації війни.

Кредитний ризик

Фінансові інструменти, які потенційно наражають Телерадіокомпанію на значні кредитні ризики, здебільшого включають: грошові кошти та їхні еквіваленти, торгову та іншу дебіторську заборгованість. Кредитний ризик Телерадіокомпанії відслідковується та аналізується в кожному конкретному випадку. 

Управління кредитним ризиком здійснюється відповідно до політик, процедур і систем контролю, встановлених АТ "НСТУ" щодо управління кредитним ризиком. 

Станом на 30 вересня 2025 року Телерадіокомпанією сформовано резерв під очікувані кредитні збитки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1434) в розмірі 6 032 тис. грн.

На думку керівництва Телерадіокомпанії, кредитний ризик належним чином врахований у створених резервах на знецінення відповідних активів.

Грошові кошти компанії переважно розміщуються у великих державних банках України.

*Міжнародним агентством "Fitch Ratings" 17.07.2025 присвоєно рейтингову оцінку банку на рівні ССС.

**ТОВ "Рейтингове агентство ІВІ-Рейтинг" 07.05.2025 присвоєно рейтингову оцінку на рівні uaAA+.

Процентний ризик

Можливості АТ "НСТУ" щодо хеджування процентного ризику є обмеженими, оскільки специфіка діяльності не передбачає активну участь на ринку капіталів. Телерадіокомпанія не здійснює хеджування свого процентного ризику за допомогою купівлі та продажу деривативів.

Адміністративні витрати

Адміністративні витрати складаються з таких компонентів:

До рядка "Інші витрати" за 9 місяців 2025 року включено такі витрати: оформлення кейтерингових послуг – 150 тис. грн, дизайну інтер’єрів – 50 тис. грн, послуги з розробки проєктної документації – 39 тис. грн; послуги архіву – 30 тис. грн; інші витрати – 85 тис. грн.

Витрати на збут

Витрати на збут складаються з таких компонентів:

До рядка "Інше" включено: витрати, пов’язані з розбудовою гіперлокальної мережі –511 тис. грн; пам’ятні монети України "100 років із часу заснування "Українського радіо" – 79 тис. грн; кейтерингові послуги – 64 тис. грн.

Інші операційні витрати

Інші операційні витрати складаються з таких компонентів:

До рядка "Інше" за 9 місяців 2025 року включено: членські внески – 130 тис. грн; комунальні послуги – 152 тис. грн; послуги утилізації – 24 тис. грн; інші витрати – 85 тис. грн.

Інші витрати

Інші витрати складаються з таких компонентів:

Власний капітал

Статутний капітал

Зареєстрований капітал Телерадіокомпанії становить 2 544 273 тис. грн та поділяється на 2 544 273 прості іменні акції номінальною вартістю 1 тис. грн кожна. 100% акцій Телерадіокомпанії належить державі. Неоплачений капітал відсутній.

Додатковий капітал

Додатковий капітал складається з майна, переданого АТ "НСТУ" на праві господарського відання, здійснення управління яким покладено на акціонера, а також земельних ділянок у Львівській, Одеській та Рівненській областях.

Протягом 9 місяців 2025 року зміни в додатковому капіталі відсутні. Сума залишку становить 287 090 тис. грн.

Капітал у дооцінках

Протягом 9 місяців 2025 року зміни в капіталі в дооцінках відсутні. Сума залишку становить 2 948 847 тис. грн.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Відповідно до Статуту АТ "НСТУ" чистий прибуток, одержаний після покриття всіх витрат, пов’язаних з діяльністю Телерадіокомпанії, сплати відсотків за кредитами банків, облігаціями й іншими запозиченнями (зобов’язаннями), а також передбачених законом податків і зборів залишається в повному розпорядженні Телерадіокомпанії та розподіляється, зокрема, за такими напрямами:

1) забезпечення створення власного продукту, зокрема на переоснащення засобів виробництва;

2) підвищення кваліфікації журналістів, інших працівників, які беруть участь у створенні власного продукту;

3) підвищення заробітної плати та покращення умов праці трудового колективу;

4) придбання майнових прав (ліцензій) на об’єкти інтелектуальної власності.

Телерадіокомпанія відповідно до закону не спрямовує частину чистого прибутку за підсумками календарного року на виплату дивідендів.

За результатами 9 місяців 2025 року фінансовий результат діяльності Телерадіокомпанії є збитковим, збиток становить 121 273 тис. грн.

Крім того, протягом 9 місяців 2025 року були відображені коригувальні операції на загальну суму 5 324 тис. грн, які вплинули на нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Телерадіокомпанії, зокрема:

Доходи майбутніх періодів

Згідно з Обліковою політикою АТ "НСТУ" для забезпечення реалізації принципу відповідності доходів і витрат доходи поділяються на доходи поточного періоду та доходи майбутніх періодів. Включення доходів майбутніх періодів до складу доходів відповідних звітних періодів відбувається згідно зі ступенем завершеності надання послуг, виконання умов і фактичного надання заохочень або на прямолінійній основі.

Доходи майбутніх періодів Телерадіокомпанії станом на 30.09.2025 становлять 479 943 тис. грн і складаються з доходів, які будуть нараховані в майбутніх періодах прямо пропорційно сумі нарахованої амортизації на необоротні активи, що придбані за рахунок бюджетних та грантових коштів.

Інший операційний дохід

Інший операційний дохід складається з таких компонентів:

За 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року інший операційний дохід збільшився на 274 922 тис. грн переважно через збільшення доходів від фінансової підтримки, грантів, безоплатно одержаних активів.

У рядку "Інше" за 9 місяців 2025 року відображено: дохід визнаний від страхування працівників – 141 тис. грн, дохід на відшкодування витрат постраждалим від аварії на ЧАЕС – 133 тис. грн, інші доходи – 3 тис. грн. 

Інші доходи

Інші доходи складалися з таких компонентів:

За 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року інші доходи зменшились на 107 809 тис. грн. 

У рядку "Інше" за 9 місяців 2025 року відображено: дохід, отриманий внаслідок невиконання умов договору, – 234 тис. грн, доходи від гарантійного платежу за договорами оренди та учасників електронних торгів – 30 тис. грн.

Розрахунки та операції з пов’язаними сторонами

Телерадіокомпанія є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі. Засновником АТ "НСТУ" є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером Телерадіокомпанії є держава в особі Держкомтелерадіо, що безпосередньо виконує функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Телерадіокомпанії.

Телерадіокомпанія є одержувачем бюджетних коштів з державного бюджету, обсяг яких становить близько 90% від усіх надходжень грошових коштів АТ "НСТУ".

Телерадіокомпанія не має дочірніх, асоційованих, спільних підприємств та не здійснює спільний контроль або суттєвий вплив на інші суб’єкти господарювання. Також інші юридичні компанії не здійснюють контроль над АТ "НСТУ".

Ключовим управлінським персоналом Телерадіокомпанії є голова правління, члени правління, директор фінансовий, директор технічний та директор з управління персоналом АТ "НСТУ".

Компенсація ключовому управлінському персоналу складається з короткострокових заробітних плат і премій, які безпосередньо пов’язані з виконанням їхніх обов’язків. Обсяг виплат ключовому управлінському персоналу наведено в примітці 15 "Винагорода працівникам та пов’язані сторони". 

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складається з таких компонентів:

За 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 5 332 тис. грн переважно через збільшення доходів від реалізації прав інтелектуальної власності.  

Інші податкові зобов’язання

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
та інша кредиторська заборгованість

У складі довгострокової кредиторської заборгованості станом на 30.09.2025 обліковується безнадійна кредиторська заборгованість на непідконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей у сумі 528 тис. грн та довгострокові зобов’язання з фінансової оренди у сумі 997 тис. грн.

Торгова та інша дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість АТ "НСТУ" представлена так:

Дебіторська заборгованість за розрахунками до бюджету на 30.09.2025 складається з:

- податку на доходи нерезидентів – 417 тис. грн;
- податку на доходи фізичних осіб – 3 795 тис. грн;
- військового збору – 247 тис. грн;
- податку на землю – 130 тис. грн.

До іншої дебіторської заборгованості Телерадіокомпанії належить дебіторська заборгованість Фонду соціального страхування України на виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та заборгованість грантодавців у сумі понесених витрат для реалізації проєктів.

Основні принципи облікової політики

Фінансова звітність компанії складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

При складанні фінансової звітності за 9 місяців 2025 року було дотримано тих самих облікових політик і методів обчислення, що і в річній звітності за період, який закінчився 31.12.2024.

Операції в іноземній валюті Товариством первісно відображаються у функціональній валюті за курсом Національного банку України (далі – НБУ), чинним на момент здійснення операції.

У фінансовій звітності доходи й витрати від курсових різниць та від продажу іноземних валют відображаються на нетто-основі (доходи мінус витрати).

Товариство змінює облікову політику для цілей МСФЗ, якщо зміна:

– вимагається МСФЗ; 

– або призводить до того, що фінансова звітність надає більш достовірну й доречну інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки Товариства.

Товариство змінює облікову політику ретроспективно, при цьому коригується залишок кожного компонента власного капіталу на початок періоду, на який ця зміна впливає, за найперший поданий попередній період, а також коригує інші порівнювані суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період, так, наче нова облікова політика застосовувалася завжди.

Вплив зміни облікової оцінки Товариство визнає перспективно, включаючи його в прибуток або збиток:

– у періоді, коли відбулася зміна, якщо зміна впливає лише на цей період;

– у періоді, коли відбулася зміна, та в майбутніх періодах, якщо зміна впливає на них разом.

Суттєва помилка – помилка, виявлена в поточному періоді, внаслідок якої фінансова звітність не може надалі вважатися достовірною.

Виправлення суттєвих помилок, допущених при складанні фінансової звітності в попередніх роках, здійснюється ретроспективно (крім випадків, коли практично неможливо виявити вплив помилки на конкретний період) шляхом:

– перерахунку порівняльних сум за попередній презентований період, у якому припустилися відповідної помилки;

– у разі помилки до найбільш раннього презентованого попереднього періоду – перерахунку залишків активів, зобов’язань та власного капіталу на початок найбільш раннього з презентованих порівняльних періодів.

При виправленні помилок минулих років слід встановити поріг суттєвості для коригування статей фінансової звітності (активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат тощо) у розмірі не менше ніж 1,5% від суми всіх доходів Товариства того року, за який здійснюється виправлення помилок. При цьому за кожним таким випадком приймається окреме рішення щодо потреби коригувати фінансову звітність попередніх періодів.

Витрати на позики – це витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені Товариством у зв’язку із запозиченням коштів. Порядок визнання, оцінки та розкриття інформації про витрати на позики визначається МСБО 23 "Витрати на позики". 

До витрат на позики належать: 

відсотки за користування отриманими короткостроковими і довгостроковими позиками, банківським овердрафтом; 

відсотки за облігаціями розміщеними, векселями виданими; 

амортизація будь-якої різниці між первинною сумою визнання фінансового інструменту та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка (наприклад дисконт або премія за облігаціями); 

відсотки, пов’язані з фінансовою орендою активів; 

відсотки за товарним кредитом; 

інші фінансові витрати, які понесені Товариством у зв’язку із запозиченням коштів, у тому числі, але не виключно: комісія за надання/обслуговування кредиту, винагорода агентам; 

курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків. 

Витрати на позики визнаються Товариством за період з першого до останнього календарного дня місяця (включно), протягом якого Товариство користувалось запозиченням, та розраховуються згідно з умовами договору та з урахуванням фактичного виконання умов такого договору.  

Витрати на позики визнаються Товариством як фінансові витрати періоду, в якому вони понесені, за винятком тих витрат, яких можна було б уникнути, якщо не були б понесені витрати на створення кваліфікованого активу, як це визначено в розділах "Нематеріальні активи" та "Основні засоби" Облікової політики. 

Витрати на позики, які виникли у зв’язку зі створенням (придбанням) кваліфікованого активу, мають бути віднесені до збільшення вартості кваліфікованого активу, якщо виконано умови їхньої капіталізації. 

Сума витрат за позиками, яка підлягає капіталізації в поточному періоді, не може перевищувати суму загальних витрат за позиками. 

У фінансовій звітності розкривається така інформація про витрати на позики: 

сума витрат на позики, капіталізована протягом періоду; 

норма капіталізації, яка використовується для визначення суми витрат на позики, що підлягають капіталізації. 

Порядок визнання, класифікації та оцінки грошових коштів і їх еквівалентів, розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСФЗ, зокрема: МСБО 1 "Подання фінансової звітності", МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

Усі грошові кошти обліковуються за номінальною вартістю.

Депозити, розміщені на строк, більший ніж три місяці, розглядаються Товариством як фінансові інвестиції.

Щодо грошових еквівалентів використовуються ті самі облікові принципи, що й до грошових коштів.

Операції в іноземній валюті повинні обліковуватися та відображатися у фінансовій звітності за поточним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операцій.

Залишки за рахунками в іноземній валюті повинні переоцінюватися за поточним обмінним курсом, визначеним НБУ на дату балансу.

Умовні активи та умовні зобов'язання

Порядок визнання та оцінки умовних зобов’язань і умовних активів, розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи".  

Товариство визначає умовне зобов’язання як: 

- можливе зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих Товариством, або 

- існуюче зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки: 

- немає ймовірності, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов’язання, або 

- суму зобов’язання не можна оцінити достатньо достовірно. Товариство класифікує умовні зобов’язання на такі види: 

- умовні зобов’язання за судові справи; 

- інші умовні зобов’язання; 

- гарантії та забезпечення надані; 

- гарантії та забезпечення отримані. 

Умовний актив – можливий актив, що виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, неповністю контрольованих Товариством.

Умовні активи виникають зазвичай унаслідок незапланованих або інших неочікуваних подій, які уможливлюють надходження економічних вигод до Товариства. Прикладом є страхове відшкодування внаслідок інвентаризації, результат якого є невизначеним. 

Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, оскільки це може спричинити визнання доходу, який може бути ніколи не отриманим. Проте коли з’являється цілковита впевненість в отриманні доходу, тоді пов’язаний з ним актив не є умовним активом, і його визнання є належним. Актив визнається лише у випадку, коли він отриманий або коли його отримання є високо вірогідним у короткостроковому періоді (дванадцять місяців) і пов’язане лише з малосуттєвими адміністративними питаннями.  

Товариство розкриває в примітках таку інформацію щодо умовних активів: 

- стислий опис характеру умовних активів на кінець звітного періоду; 

- розрахункову оцінку фінансового ефекту такого активу. 

Якщо така інформація не може бути розкрита в примітках через практичну неможливість, слід зазначити такий факт у примітках. 

Якщо можливість будь-якого вибуття при погашенні не є віддаленою, Товариство, якщо можливо, розкриває в примітках до річної фінансової звітності для кожного класу умовного зобов’язання на кінець звітного періоду стислу інформацію про суть умовного зобов’язання, якщо можливо: 

- наближену оцінку його фінансового впливу (наприклад, оцінка зобов’язання за теперішньою вартістю; у сумі математичного очікування, зважаючи на оцінені ймовірності настання/ненастання майбутніх подій); 

- зазначення характеру невизначеності, що належить до суми або часу вибуття; 

- можливість будь-якої компенсації. 

Якщо така інформація не може бути розкрита в примітках через практичну неможливість, слід зазначити такий факт у примітках. 

У надзвичайно рідкісних випадках Товариство може не розкривати цю інформацію, якщо її розкриття може завдати серйозної шкоди його позиціям у спорі з іншими сторонами щодо основної суті забезпечення, умовного зобов’язання чи умовного активу. У таких випадках Товариство розкриває загальний характер спору і той факт, що інформація не була розкрита, та причини. 

Товариство приймає політику, що розкривати інформацію слід за можливості вибуття ресурсів протягом строку, що не перевищує дванадцяти місяців з дати звітності. 

Якщо забезпечення й умовне зобов’язання виникають з тієї самої сукупності обставин, Товариство розкриває інформацію із зазначенням зв’язку між забезпеченням і умовним зобов’язанням. 

Коли надходження економічних вигод є ймовірним, Товариство розкриває стислу інформацію про суть умовних активів на кінець звітного періоду і (якщо можливо) про оцінку їхнього фінансового впливу.

Відстрочений податок на прибуток

Товариство використовує вимоги МСБО 12 "Податки на прибуток" для відображення у фінансовій звітності та розкриття інформації, що стосується порядку визначення витрат з податку на прибуток та відстрочених податків. 

Сума витрат (доходу) з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток із врахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу. 

Відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов’язання) визнається витратами або доходом у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). Відстрочений податок на прибуток, що виник за результатами господарських операцій, які відображаються збільшенням власного капіталу, відображається за рахунок власного капіталу.  

Відстрочене податкове зобов’язання визнається за наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню. Товариство розраховує тимчасові різниці, порівнюючи балансову вартість активів та зобов’язань з їх податкової бази. 

Відстрочений податковий актив визнається в разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов’язані ці тимчасові податкові різниці. 

Якщо Товариство має невикористані податкові збитки, воно визнає відстрочений податковий актив для перенесення на наступні періоди невикористаних податкових збитків за умови, якщо є ймовірною наявність майбутнього оподаткованого прибутку, за рахунок якого можна використати невикористані податкові збитки. Якщо не є ймовірним, що буде отримано оподаткований прибуток, за рахунок якого можна використати невикористані податкові збитки, відстрочений податковий актив не визнається. 

Балансову вартість відстроченого податкового активу Товариство переглядає в кінці кожного звітного періоду. Товариство зменшує балансову вартість відстроченого податкового активу в тих межах, у яких більше не буде ймовірною наявність оподаткованого прибутку, достатнього, щоб дати змогу використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково. Будь-яке таке зменшення сторнується за умови, якщо стає ймовірною наявність достатнього оподаткованого прибутку. 

У кінці кожного звітного періоду Товариство переглядає оцінку невизнаних відстрочених податкових активів. Товариство визнає раніше не визнані відстрочені податкові активи, якщо виникає ймовірність того, що майбутній оподаткований прибуток уможливить відшкодування відстроченого податкового активу. 

Відстрочені податкові активи та зобов’язання Товариство оцінює за ставками оподаткування, які передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання, на основі ставок оподаткування та податкового законодавства України, що діють або превалюють до кінця звітного періоду. 

Товариство згортає відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання, якщо має юридично забезпечене право згортати поточні податкові активи і поточні податкові зобов’язання; та відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання стосуються податків на прибуток, що накладені тим самим податковим органом.

Інформацію про основні компоненти податкових витрат (доходу) розкривається окремо, а саме: 

а) витрати/(дохід) з поточного податку на прибуток;  

б) коригування, визнані за період щодо поточного податку попередніх періодів; 

в) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що належить до виникнення та сторнування тимчасових різниць; 

г) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що належить до зміни ставок оподаткування або введення нових податків; 

ґ) сума вигоди, що виникає від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення поточних податкових витрат; 

д) сума вигоди від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення відстрочених податкових витрат; 

е) відстрочені податкові витрати, що виникають від списання або сторнування попереднього списання відстроченого податкового активу;  

є) сума податкових витрат (доходу), що належить до тих змін облікової політики та помилок, які включаються в чистий прибуток чи збиток. 

Також окремо розкривається така інформація: 

- сукупний поточний і відстрочений податок, пов’язаний зі статтями, що відображаються безпосередньо в статтях власного капіталу; 

- сума податку на прибуток, що належить до кожного компонента іншого сукупного прибутку; 

- роз’яснення взаємозв’язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком у вигляді числового узгодження сум податкових витрат (доходу) та добутку облікового прибутку, помноженого на ставку оподаткування, що слід застосовувати. Також зазначається інформація про основу, за якою обчислювалися ставки оподаткування, які слід застосовувати; 

- роз’яснення змін ставок оподаткування, що їх слід застосовувати, порівняно з попереднім обліковим періодом; 

- сума (та дата закінчення терміну використання) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг, за якими у звіті про фінансовий стан відстрочений податковий актив не визнаний; 

- сукупна сума тимчасових різниць, пов’язаних з інвестиціями в дочірні підприємства та асоційовані підприємства, а також із частками в спільних підприємствах, щодо яких не визнані відстрочені податкові зобов’язання; 

- для кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг:  

- сума відстрочених податкових активів і зобов’язань, що визнані в поданому звіті про фінансовий стан за кожний період; 

- сума відстроченого податкового доходу чи витрат, що визнані в прибутку або збитку, якщо вони не є очевидними зі змін сум, визнаних у звіті про фінансовий стан; 

- сума податкових наслідків доходу від виплати дивідендів акціонерам суб’єкта господарювання, які були запропоновані або оголошені до моменту затвердження фінансової звітності до випуску, але не визнані як зобов’язання у фінансовій звітності; 

- інформація про суму відстроченого податкового активу та характер свідчення, що підтверджує його визнання, якщо використання відстроченого податкового активу залежить від майбутніх оподаткованих прибутків, які перевищують прибутки, що виникають від сторнування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Порядок визнання, класифікації та оцінки грошових коштів та їх еквівалентів, розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСФЗ, зокрема: МСБО 1 "Подання фінансової звітності", МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". 

Грошові кошти складаються з готівки в касі, безготівкових коштів на поточних рахунках у банках, а також з безготівкових коштів, розміщених на депозитному рахунку з первинним строком до погашення до трьох місяців. 

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. 

У Товаристві обліковуються такі групи грошових коштів та їх еквівалентів: 

грошові кошти (готівка) у касі в національній та іноземній валюті; 

безготівкові грошові кошти на поточних рахунках у банках у національній та іноземній валюті; 

депозити, розміщені товариством на депозитних рахунках у банках з первинним строком до трьох місяців; 

грошові кошти в дорозі; 

інші еквіваленти грошових коштів (грошові документи та бланки суворої звітності). 

Бухгалтерський облік грошових коштів Товариства повинен забезпечити: 

своєчасне відображення в системі бухгалтерського обліку повної інформації про рух грошових коштів та їх еквівалентів; 

відображення даних про рух грошових коштів та їх еквівалентів за видами діяльності: 

операційної; 

інвестиційної; 

фінансової; 

контроль за збереженням та цільовим використанням грошових коштів; 

надання інформації для формування показників фінансової звітності в розрізі відповідних видів і груп грошових коштів та їх еквівалентів.  

Товариство додатково розкриває в примітках аналіз суми прибутку або збитку від припиненої діяльності: 

єдину суму у звіті про сукупні доходи, що включає загальну суму: 

прибутків або збитків від припиненої діяльності після оподаткування та прибутків або збитків, визнаних при оцінці за справедливою вартістю мінус витрати на продаж при ліквідації активів або груп(и) вибуття, які являють собою припинену діяльність; 

аналіз єдиної суми, визначеної вище, у: 

доходах, витратах та прибутках чи збитках від припиненої діяльності після сплати податків; 

витратах, пов’язаних з податком на прибуток; 

прибутках або збитках, визнаних при оцінці за справедливою вартістю мінус витрати на продаж при ліквідації активів або груп(и) вибуття, які являють собою припинену діяльність.  

Аналіз за складовими надається в примітках. 

Товариство також повинно розкрити: 

чисті потоки грошових коштів, які належать до операційної, інвестиційної та фінансової складової припиненої діяльності. Такі розкриття подаються в примітках. 

Загальні методологічні засади Забезпечення з виплат персоналу та їх розкриття у фінансовій звітності, складеній згідно з МСФЗ, Товариство здійснює відповідно до вимог МСБО 19 "Виплати працівникам". 

Виплати працівникам – це всі форми оплати, які надає Товариство в обмін на послуги, надані працівниками, або виплати при звільненні. При цьому працівник може надавати послуги Товариству на умовах повного або неповного робочого дня, постійної або часткової зайнятості та на тимчасовій основі. 

Виплати працівникам включають виплати, які надаються працівникам та членам їх сімей у формі грошових виплат (або товарів, або послуг). 

Оплата праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах з Товариством, регулюється нормами чинного законодавства та внутрішніми нормативними актами Товариства, зокрема: 

- колективним договором Товариства; 

- трудовими договорами, штатним розписом Товариства; 

- положенням про оплату праці у ПАТ "НСТУ"; 

- положенням про преміювання, мотивацію працівників Товариства; 

- посадовими інструкціями працівників; 

- іншими нормативними документами. 

Нормативні акти є обов’язковими для виконання всіма учасниками трудових відносин. 

Загальну структуру заробітної плати наведено в статті 2 Закону України "Про оплату праці" та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, яка дає детальне розшифрування складу фонду оплати праці. 

Аналітичний облік виплат та утримань із заробітної плати ведеться відповідно до затвердженого в Товаристві Довідника видів оплати заробітної плати та утримань із неї. 

Товариство у фінансовій звітності розкриває інформацію про витрати на виплати працівникам та виплати ключовому управлінському персоналу, нарахування соціальних внесків на них. 

Витрати 

Цей розділ включає визначення витрат як економічної категорії, їх визнання, принципи класифікації й оцінки, порядок відображення та розкриття інформації про витрати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до вимог МСБО 1 "Надання фінансової звітності". 

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.  

Витратами звітного періоду визнається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу через його вилучення або розподілення власниками), за умови, що ці витрати буде достовірно оцінено. 

Для складання фінансової звітності витрати класифікуються за такими групами: 

собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); 

адміністративні витрати; 

витрати на збут; 

інші операційні витрати; 

фінансові витрати. 

Узагальнення інформації про витрати операційної діяльності Товариства протягом звітного періоду здійснюється на восьмому класі бухгалтерських рахунків за елементами витрат: 

Витрати операційної діяльності формуються у два етапи: 

на першому етапі витрати групуються за елементами (які, своєю чергою, об’єднуються в певні групи) і відображаються на рахунках восьмого класу; 

на другому етапі витрати перегруповуються за видами діяльності та формують 90 "Собівартість", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності". Узагальнення інформації про витрати операційної діяльності Товариства протягом звітного періоду здійснюється на синтетичних рахунках восьмого класу в розрізі субрахунків понесених витрат за видами діяльності. 

Аналітичний облік статей витрат здійснюється на окремих субрахунках восьмого класу, визначених Планом рахунків. 

Витрати визнаються Товариством у разі виконання таких умов: 

сума витрат може бути достовірно оцінена; 

у майбутньому виникає зменшення економічних вигод, пов’язаних зі зменшенням активу і збільшенням зобов’язань. 

Витрати визнаються Товариством витратами поточного періоду, в якому визнаний дохід, для отримання якого такі витрати понесені, або коли стає очевидним, що такі витрати не призведуть до отримання будь-яких доходів, незалежно від часу фактичної виплати грошових коштів або іншої форми оплати таких витрат, коли економічна вигода від їх використання зменшилась або повністю використана. 

Витрати, які неможливо відразу пов’язати та зіставити з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені. 

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигід протягом декількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. 

Витрати визнаються в сумі, яка дорівнює розміру здійсненої оплати в грошовій або іншій формі чи розміру визнаної кредиторської заборгованості. Розмір оплати або кредиторської заборгованості визначається на основі ціни та інших умов, які прописані та погоджені між сторонами договору. 

Згідно з методом нарахування витрати визнаються незалежно від руху грошових потоків. 

Якщо фактична сума витрат, зазначена в первинних документах контрагента (після відображення витрат на підставі внутрішнього первинного документа (довідки), відрізняється від розрахункової суми, попередньо визнаної в періоді їх виникнення, ці розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат попереднього звітного періоду, крім випадків, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Різниця визнається у складі витрат періоду, коли були фактично одержані первинні документи від контрагента. 

Не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати: 

платежі за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами;  

авансова оплата запасів, робіт та послуг; 

погашення одержаних позик; 

інше зменшення активів чи збільшення зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання витрат; 

Розкриття інформації у фінансовій звітності 

Суму та склад витрат із застосуванням класифікації Товариство відображає у звіті про сукупні доходи (звіт про фінансовий стан). 

Товариство презентує витрати у фінансовій звітності за функціональністю та сутністю. 

Якщо статті елементів витрат є суттєвими, Товариство в примітках до річної фінансової звітності розкриває додаткову інформацію про характер витрат. 

витрати, які відображають зменшення власного капіталу. 

До підтвердження фінансової звітності аудитом коригування витрат у зв’язку зі зміною умов договору, врегулюванням розбіжностей тощо відображається у складі витрат поточного періоду. 

За результатами проведення аудиторської перевірки коригування витрат, виправлення помилок за попередні звітні періоди відображаються за рахунок зміни нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) шляхом подання уточненої фінансової звітності на заміну раніше поданої.

                    До фінансових витрат Товариства належать: 

витрати, пов’язані з нарахуванням та сплатою відсотків за користування довгостроковими та короткостроковими кредитами банків; 

амортизація знижок та інших витрат, пов’язаних із запозиченнями; 

втрати від курсових різниць, які виникають унаслідок перерахунку зобов’язань за відсотками та монетарними статтями неопераційної діяльності; 

інші фінансові витрати (витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків за договорами кредитування з небанківськими установами, відсотки за договорами фінансового лізингу тощо). 

Фінансові витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони були понесені, за винятком суми фінансових витрат, що капіталізується. 

Облік державних субсидій регулюється МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу". 

                             Визначення та класифікація державних субсидій 

Державна допомога – це захід уряду, призначений для надання економічних пільг, визначених конкретно для одного суб’єкта господарювання або групи суб’єктів господарювання, які відповідають певним критеріям. 

Державні гранти (субсидії) – це допомога держави у формі передачі ресурсів Товариству в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, які пов’язані з операційною діяльністю Товариства. Вони не включають таких форм державної допомоги, вартість яких неможливо визначити обґрунтовано, а також операцій з державою, які не можна відрізнити від звичайних торговельних операцій Товариства. 

Державні гранти іноді можуть називати по-іншому, наприклад субсидіями, субвенціями або преміями. 

Державні гранти (включаючи немонетарні гранти за справедливою вартістю) не підлягають визнанню доти, доки немає обґрунтованої впевненості в тому, що: 

Товариство виконає умови їх надання; 

гранти будуть одержані. 

Товариство поділяє державні гранти (субсидії) на такі види: 

субсидії, які належать до активів, – це державні субсидії, основна умова надання яких полягає в тому, що Товариство задовольняє критерії їх отримання та повинно купити, збудувати або придбати необоротні активи. До цих умов можуть також додаватися вторинні умови, які обмежують вид чи місцезнаходження активів або періоди, протягом яких вони повинні бути придбані або перебувати у власності Товариства; 

субсидії, які належать до доходу, – це державні субсидії, інші, ніж субсидії, які належать до активів.  

                                   Отримання державних грантів 

Товариство обліковує державні гранти за методом доходу, згідно з яким визнає державні гранти як дохід протягом певних періодів, що є необхідним для порівняння цих грантів на систематичній основі з відповідними витратами, які вони повинні компенсувати. Державні гранти не відображаються за кредитом безпосередньо у власному капіталі. 

Державний грант не підлягає визнанню доти, доки немає обґрунтованої впевненості, що Товариство виконає умови його надання, а також одержить цей грант. Одержання гранту не надає остаточного свідчення, що умови його надання були або будуть виконані. 

Механізм отримання гранту не впливає на метод обліку, який приймається щодо гранту. Облік гранту здійснюється за одним методом незалежно від того, був він отриманий у вигляді грошових коштів чи у вигляді зменшення зобов’язань перед державою. 

Товариство визнає державні гранти, що належать до активів, у прибутку або збитку на систематичній основі протягом періодів, в яких Товариство визнає відповідні витрати, для компенсування яких ці гранти призначалися, а саме: 

гранти, пов’язані з активами, що амортизуються, визнаються як відстрочений дохід протягом тих періодів і в тих пропорціях, в яких нараховується амортизація на ці активи; 

гранти, пов’язані з активами, що не амортизуються, також можуть потребувати виконання певних зобов’язань і визнаватимуться як дохід протягом тих періодів, в які були здійснені витрати з виконання зобов’язань. Наприклад, умовою надання земельного гранту може бути спорудження будинку на цій ділянці і доречним може бути визнання його як доходу протягом строку експлуатації будинку. 

Якщо державний грант підлягає отриманню у вигляді компенсації за витрати або збитки, які вже були понесені, Товариство визнає дебіторську заборгованість з одночасним визнанням доходів від державного гранту в періоді понесення відповідних витрат. Якщо державний грант підлягає отриманню у вигляді негайної фінансової підтримки Товариства без майбутніх пов’язаних з ним витрат, Товариство визнає дохід у тому періоді, в якому він отриманий або коли його отримання незаперечно очікується в короткий проміжок часу. 

Для обліку подібних грантів у складі доходів Товариство визнає, наприклад, компенсацію відпустки ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Державні гранти, які належать до доходу, визнаються у складі інших операційних доходів. 

Якщо державний грант наданий Товариству у формі немонетарного активу, наприклад землі або інших ресурсів, Товариство оцінює його справедливу вартість та обліковує як грант, так і актив за цією справедливою вартістю. 

Залишок державних грантів, пов’язаних з активами та доходами, використання яких здійснюватиметься в періоді, що перевищує дванадцять місяців на звітну дату, відображається у звіті про фінансовий стан. 

У фінансовій звітності Товариство розкриває таку інформацію: 

облікову політику, прийняту для державних грантів (методи подання у фінансовій звітності); 

види та розмір державних грантів; 

невиконані події та інші умовні події, пов’язані з державною допомогою, що була визнана.   

Фінансові активи, що обліковуються за амортизованою вартістю, та фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, підлягають тестуванню на зменшення корисності зі створенням резерву на суму очікуваних кредитних збитків. 

Очікувані кредитні збитки – це поточна вартість різниці між усіма договірними грошовими потоками, які підлягають отриманню, та тими, які, як очікується, будуть отримані. Тобто це зважена з урахуванням ймовірності оцінка кредитних збитків протягом терміну дії фінансового інструменту (дисконтована вартість недоотриманих грошових коштів). 

Оціночний резерв під очікувані кредитні збитки оцінюється на кожну звітну дату та відноситься на прибутки або збитки. Сума резерву залежить від того, наскільки суттєво збільшився кредитний ризик після первісного визнання. 

Кредитний ризик – це ризик того, що одна зі сторін фінансового інструменту завдасть фінансових збитків іншій стороні шляхом невиконання своїх зобов’язань. 

Якщо кредитний ризик збільшився суттєво, то резерв на збитки визначається за кінцево очікуваними кредитними втратами. 

Якщо кредитний ризик збільшився несуттєво, то резерв на збитки визначається за 12-місячними очікуваними кредитними втратами. 

Кредитні втрати можуть виникнути, навіть якщо очікується отримання всіх грошових потоків. Коли отримання грошових коштів відтерміновано в часі, поточна вартість буде знижуватися. 

На кожну звітну дату Товариство повинно оцінювати, чи не виникло після первісного визнання фінансового інструменту значного збільшення кредитного ризику щодо фінансового інструменту. 

Для цього Товариство має порівняти ризик невиконання зобов’язань (ризик дефолту) щодо фінансового інструменту на звітну дату з ризиком невиконання зобов’язань щодо фінансового інструменту в оцінці на дату первинного визнання. 

Припускається, що, якщо фінансовий актив прострочений більше ніж на 90 днів, то настав дефолт. 

Якщо розумний та обґрунтований прогноз на перспективу може бути отриманий без надзвичайних затрат та зусиль, то Товариство повинно приймати його в розрахунок, а не покладатися на минулу фактичну інформацію. 

Фактори, які можуть значно збільшити кредитний ризик, включають у себе: 

фактичне чи прогнозоване погіршення економічної ситуації, яке, як очікується, спричинить негативний вплив на здатність боржника генерувати грошові потоки;  

боржник близький до порушення угоди, що призведе до реструктуризації заборгованості; 

зниження ціни облігацій боржника та/чи значне збільшення кредитного ризику інших облігацій того ж боржника; 

справедлива вартість активу нижча за його амортизовану вартість протягом деякого часу; 

переоцінка власного внутрішнього ризику Товариства за виданими позиками; 

фактичне чи очікуване зниження операційних результатів боржника. Якщо фінансовий інструмент оцінюється як такий, що має низький кредитний ризик на звітну дату, Товариство може застосувати допущення, що після первісного визнання значного збільшення кредитного ризику щодо фінансового інструменту не було. 

Податки на прибуток 

Товариство використовує вимоги МСБО 12 "Податки на прибуток" для відображення у фінансовій звітності та розкриття інформації, що стосується порядку визначення витрат з податку на прибуток та відстрочених податків. 

Сума витрат (доходу) з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток із врахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу. 

 Поточний податок на прибуток 

Податкові активи та зобов’язання з поточного податку за поточний та попередні періоди оцінюються за сумою, очікуваною до відшкодування від податкових органів або до сплати податковим органам. Зазначена сума розраховується з огляду на податкові ставки і податкове законодавство України. 

Поточний податок на прибуток визнається витратами або доходом у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). Поточний податок на прибуток, який належить до статей, визнаних безпосередньо в капіталі, визнається у складі капіталу, а не у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). 

Товариство здійснює визнання та відображення у фінансовій звітності за МСФЗ нематеріальних активів відповідно до МСБО 38 "Нематеріальні активи" та МСБО 1 "Подання фінансової звітності". 

Визначення та класифікація нематеріальних активів 

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. 

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в Балансі (звіті про фінансовий стан), якщо одночасно виконуються такі умови: 

існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням; 

його вартість може бути достовірно визначена. 

Об’єкт нематеріальних активів відповідає першому критерію визнання за наявності підтвердження, що всі ризики та винагороди, пов’язані з його використанням, перейшли до Товариства і Товариство має відповідні юридичні права на цей актив. 

Момент переходу ризиків та винагород, пов’язаних з використанням об’єкта, визначається чинним законодавством з урахуванням умов укладених договорів на його придбання (створення). 

Відповідальність за оформлення первинного документа, яким підтверджується факт переходу ризиків та винагород, пов’язаних з використанням об’єкта, покладається на департамент, що супроводжує договір з постачальником. 

Другий критерій передбачає наявність первинних документів про витрати на придбання або створення об’єкта.  

Актив є ідентифікованим, якщо він: 

може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від Товариства і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов’язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, чи має Товариство намір зробити це, або 

виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від Товариства або ж від інших прав та зобов’язань. 

Товариство визнає нематеріальними активами об’єкти, які використовуватимуться більше року та собівартість яких більша або дорівнює 1 000 тис. грн на дату оприбуткування.  

Для внутрішньо генерованих активів та оформлення прав користування земельними ділянками вартісний критерій для їх визнання як нематеріальних активів не застосовується. 

Кожному об’єкту нематеріальних активів присвоюється інвентарний номер. За кожним об’єктом нематеріальних активів ведеться Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів типової форми НА-2. 

Нематеріальні активи класифікують за групами. 

Група нематеріальних активів – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів. 

Для цілей МСФЗ нематеріальні активи розподіляються за такими групами: 

права на користування майном (земельною ділянкою, іншим майном тощо); 

права на комерційні позначення (торгові марки, бренди тощо, крім створених власними силами); 

права на провадження діяльності (ліцензії, патенти, франшизи та ін.); 

програмне забезпечення (комп’ютерне програмне забезпечення, в тому числі і право використання комп’ютерних програм); 

інші нематеріальні активи. 

Не визнаються нематеріальним активом: 

дослідження, які виконуються з метою отримання нових наукових або технічних знань; 

дослідження або розробки проведені за внутрішніми проектами; 

торгові марки, назви друкованих видань, створені власними силами; 

витрати, понесені на створення та підтримку веб-сайтів, якщо не можливо довести, що зазначені витрати відповідають критеріям визнання в якості нематеріального активу (наприклад сайти, які виконують тільки рекламну функцію); 

витрати на навчання працівників; 

витрати на рекламу та просування товарів на ринку. 

Комп’ютерні програми визнаються об’єктами нематеріальних активів, якщо права на їхнє використання отримані згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права". 

Якщо договір, за яким придбано право на використання комп’ютерної програми, передбачає її технічну підтримку (обслуговування) як невід’ємну частину вартості права на використання, до первісної вартості такого об’єкта нематеріальних активів включається повна контрактна вартість придбаних прав. 

Технічна підтримка програмного забезпечення, придбана як окрема послуга, вартість нематеріального активу не збільшує. 

Оновлення та модернізація програмного забезпечення (придбання нових версій, додаткового функціонала тощо), які збільшують економічні вигоди від використання такого програмного забезпечення, підлягають капіталізації як частина об’єкта програмного забезпечення. При цьому Товариство оцінює, чи збільшує таке оновлення строк корисного використання об’єкта програмного забезпечення, і переглядає такий строк у разі необхідності. 

Програмне забезпечення, яке є складовою частиною обладнання, без якої таке обладнання не може функціонувати, є невід’ємною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення, обліковується як складова об’єкта основних засобів, до якої може застосовуватися інший термін корисного використання та норма нарахування амортизації. 

Також Товариство визнає нематеріальним активом право на використання майна, земельної ділянки за договором оренди, якщо витрати на оформлення такого договору можуть бути ідентифіковані з активом (за адресою об’єкта оренди). При цьому термін корисного використання активу встановлюється згідно з терміном дії договору, але не більше максимального терміну, визначеного Класифікатором необоротних активів Товариства. 

Витрати на первинне укладання договорів оренди земельних ділянок, витрати на переоформлення договорів оренди, термін яких закінчився, шляхом оформлення нових договорів або додаткових угод, включаючи витрати на оформлення документів із землеустрою та інші платежі, включаються до інших витрат Товариства. 

Витрати, пов’язані із внесенням змін до наявних договорів оренди земельних ділянок (при зміні нормативної грошової оцінки, орендних ставок, змін площ при відчуженні розташованих на цих земельних ділянках об’єктів нерухомого майна, інше), визнаються як витрати періоду. 

Витрати, пов’язані із внесенням змін до правовстановлювальних документів на об’єкти нерухомого майна у випадку проведення перепланування або реконструкції приміщень, у т.ч. витрати на технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна та внесення змін до технічних паспортів відображаються у складі витрат операційної діяльності. 

Щоб оцінити, чи відповідає внутрішньо генерований нематеріальний актив критеріям визнання, Товариство розподіляє процес генерування активу на: 

етап дослідження; 

етап розробки. 

Нематеріальні активи, які виникають в результаті дослідження (чи в результаті етапу дослідження внутрішнього проекту) не визнаються в звітності, підготовленій відповідно до МСФЗ. Видатки на дослідження (чи на етап дослідження внутрішнього проекту) слід визнавати як витрати у періоді їхнього понесення. 

На етапі досліджень витрати завжди визнаються Товариством витратами періоду, в якому вони були понесені, і не належать до вартості нематеріального активу. 

Прикладами досліджень є: 

діяльність, спрямована на отримання нових знань; 

пошук, оцінка та остаточний вибір застосування результатів дослідження чи інших знань; 

пошук альтернатив матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам; 

формулювання, розробка, оцінка та остаточний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленим матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам. 

Нематеріальний актив, отриманий у результаті розробки, необхідно відображати в Балансі (звіті про фінансовий стан) за умови, якщо Товариство може довести виконання умов, які повинні виконуватися одночасно, а саме: 

технічну можливість завершити створення нематеріального активу так, щоб він був придатний до використання або продажу; 

намір завершити створення нематеріального активу та використовувати або продати його;  

здатність використовувати або продати нематеріальний актив; 

як нематеріальний актив генеруватиме ймовірні майбутні економічні вигоди; 

наявність відповідних технічних, фінансових та інших ресурсів для завершення розробки та використання чи продажу нематеріального активу; 

свою здатність достовірно оцінити видатки, які належать до нематеріального активу протягом його розробки. 

Прикладами розробок є: 

проектування, конструювання та випробування прототипів та моделей до початку комерційного виробництва або використання; 

проектування інструментів, шаблонів, форм та штампів, у яких застосовано нову технологію; 

проектування, конструювання та функціонування дослідної установки, які за масштабом не є економічно доцільним для комерційного виробництва; 

проектування, конструювання та випробовування обраних варіантів нових чи вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг. 

Інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), що утримується Товариством з метою отримання орендних платежів або збільшення ринкової вартості такого активу чи для досягнення обох цілей, а не для: використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей або продажу в звичайній діяльності.

Інвестиційна нерухомість повинна визнаватися як актив, якщо вона відповідає таким критеріям:

нерухомість створена (придбана або реконструйована) та утримується Товариством виключно з метою отримання орендної плати та/або приросту ринкової вартості;

частина об’єкта, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або приросту ринкової вартості, і ця частина може бути невідкладно продана чи надана на умовах фінансової оренди (у Товариства наявні всі належним чином оформлені правовстановлювальні та інші необхідні документи);

є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю;

собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.

Якщо нерухомість має подвійне призначення, а саме: одна частина нерухомості використовується для власних потреб Товариства, в результаті чого така нерухомість належить до основних засобів, а інша частина нерухомості використовується як інвестиційна нерухомість, Товариство обліковує ці частки окремо, а саме: класифікує частину нерухомості до категорії інвестиційної нерухомості, тільки якщо така частина може бути окремо продана або надана в оренду окремо за договором фінансової оренди. Якщо частина нерухомості не може бути продана або надана в оренду окремо за договором фінансової оренди, то тоді вся нерухомість класифікується в категорію інвестиційної нерухомості, тільки якщо частка нерухомості, що утримується для власних потреб Товариства, становить менше ніж 15 відсотків від загальної площі нерухомості. В іншому випадку об’єкти нерухомості визнаються у складі основних засобів.

Оцінка об’єктів інвестиційної нерухомості проводиться зовнішнім оцінювачем станом на кожну звітну дату  відповідно до переліку інвестиційної нерухомості на цю дату.

Порядок визнання, класифікації власного капіталу, розкриття інформації у фінансовій звітності визначається МСФЗ, зокрема: МСБО 1 "Подання фінансової звітності", МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Статутний капітал – це капітал Товариства, що утворюється із суми номінальної вартості всіх його розміщених акцій. В обліку та фінансовій звітності наводиться зафіксована в установчих документах загальна номінальна вартість усіх розміщених акцій Товариства.

До складу додаткового капіталу в Товаристві належить дохід від дооцінки необоротних активів, інший додатковий капітал.

У результаті безкоштовного отримання необоротних активів додатковий капітал не утворюється. Вартість таких необоротних активів (отриманих від непов’язаних сторін) відображається у складі інших доходів Товариства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) формується наростаючою величиною шляхом додавання чистого фінансового результату Товариства в поточному періоді до нерозподіленого прибутку минулих років за вирахуванням розподілу цього прибутку.

Розподіл нерозподіленого прибутку відбувається лише на підставі затвердженого рішення акціонерів/власників Товариства.

Товариство використовує вимоги МСФЗ 16 "Оренда" для відображення в фінансовій звітності та розкриття інформації, що стосується операцій з оренди. 

У цьому розділі викладено політику відображення у фінансовій звітності орендних операцій, а саме операцій з: 

фінансової оренди для орендаря та орендодавця; 

операційної оренди для орендаря та орендодавця. 

Ідентифікація оренди 

На початок дії договору товариство має оцінити чи є договір орендою, або чи містить договір оренду.  

Товариство застосовує Параграфи Б9 - Б31 МСФЗ 16 "Оренда" при визначенні контракту як договору оренди або як договору, який включає оренду. 

Класифікація оренди 

Умови та економічна суть кожної орендної угоди аналізуються з метою визначення типу оренди. 

Класифікація оренди як фінансової або операційної більшою мірою залежить від змісту операції, ніж від форми договору.  

          Нижче наведено ознаки, які окремо або в сукупності також можуть класифікувати оренду як фінансову оренду: 

а) якщо в орендаря є право на дострокове розірвання договору оренди, при якому збитки орендодавця, пов'язані з розірванням договору, відносяться на орендаря; 

б) прибутки або збитки від коливань справедливої оцінки ліквідаційної вартості нараховуються орендарю (наприклад, у формі знижки з орендної плати, яка дорівнює більшій частині надходжень від продажу в кінці терміну оренди); 

в) орендар має можливість продовжити оренду ще на один термін, у разі якщо рівень орендної плати є значно нижчим від ринкового. 

Наведені вище ознаки не завжди є переконливими. Якщо, зважаючи на інші ознаки, зрозуміло, що оренда не передає значних ризиків і вигід, пов’язаних з правом користування й володіння активом, її класифікують як операційну. 

При класифікації оренди як фінансової або операційної слід керуватися: 

принципом превалювання сутності над формою (тобто класифікувати оренду залежно від змісту договору, а не від його форми); 

критеріями визнання. 

Розкриття у фінансовій звітності 

 Фінансова оренда у звітності Товариства як орендаря 

Орендар повинен надавати у звіті про фінансовий стан або зазначати в примітках таку інформацію: 

а) активи у формі права користування окремо від інших активів. Якщо орендар не подає активи у формі права користування окремо у звіті про фінансовий стан, він повинен: 

включати активи у формі права користування до тієї самої статті, за якою подавалися б відповідні базові активи, якби вони перебували у власності; 

розкривати інформацію про те, які статті у звіті про фінансовий стан включають такі активи у формі права користування; 

зобов’язання з оренди окремо від інших зобов’язань. Якщо орендар не подає зобов’язання з оренди окремо через їх незначну вартість у звіті про фінансовий стан, орендар має висвітлювати інформацію про те, які статті у звіті про фінансовий стан містять такі зобов’язання; 

у звіті про прибуток або збиток та інший сукупний дохід орендар повинен подавати процентну витрату за зобов’язанням з оренди окремо від амортизації активу у формі права користування. Процентна витрата за зобов’язанням з оренди є частиною витрат з фінансування, які згідно з МСБО (IAS) 1 "Подання фінансової звітності" мають подаватися окремо у звіті про прибуток або збиток та інший сукупний дохід. 

 Операційна оренда у звітності Товариства як орендаря 

У фінансовій звітності орендарям слід розкривати таку інформацію про операційну оренду: 

а) загальну суму майбутніх мінімальних орендних платежів за невідмовними угодами про операційну оренду за кожний з таких періодів: 

не більше одного року; 

більше одного року, але не більше п’яти років; 

більше п’яти років; 

б) загальну суму майбутніх мінімальних суборендних платежів, що, як очікується, будуть отримані за невідмовними угодами про суборенду на кінець звітного періоду; 

в) загальний опис значних угод орендаря про оренду, включаючи зазначене далі (але не обмежуючись цим): 

основу, за якою визначаються непередбачені орендні платежі; 

наявність та умови права вибору на поновлення або придбання, а також застереження про змінні ціни; 

обмеження, що накладаються угодами про оренду, наприклад ті, що стосуються дивідендів, додаткового боргу та подальшої оренди.  

 Фінансова оренда у звітності Товариства як орендодавця 

Орендодавець надає якісне та кількісне пояснення значних змін балансової вартості чистої інвестиції у фінансову оренду. 

 Орендодавець розкриває аналіз строків погашення дебіторської заборгованості за орендними платежами, показуючи недисконтовані орендні платежі, які мають надходити щорічно протягом мінімум кожного з перших п’яти років та загальну суму за роки оренди, що лишилися.  

Орендодавець зіставляє недисконтовані орендні платежі з інвестицією в оренду. Зіставлення має виявити незароблений фінансовий дохід, пов'язаний з дебіторською заборгованістю за орендними платежами, та будь-яку дисконтовану негарантовану ліквідаційну вартість. 

 Операційна оренда у звітності Товариства як орендодавця 

У фінансовій звітності орендодавцям слід розкривати таку інформацію про операційну оренду: 

а) майбутні мінімальні орендні платежі за невідмовними угодами про операційну оренду сукупно та за кожний з таких періодів: 

не більше одного року; 

більше одного року, але не більше п’яти років;  

більше п’яти років; 

б) загальну суму непередбачених орендних платежів, визнану як прибуток за період; 

в) загальний опис угод орендодавця про оренду. 

У звіті про рух грошових коштів орендар класифікує: 

грошові платежі щодо основної суми зобов’язання з оренди у складі фінансової діяльності; 

грошові платежі щодо відсотків за зобов’язанням з оренди із застосуванням вимог МСБО (IAS) 7 "Звіт про рух грошових коштів" для сплачених відсотків; 

платежі з короткострокової оренди, платежі з оренди активів із низькою вартістю та змінні орендні платежі, які не включено до оцінки зобов’язання з оренди, у складі операційної діяльності. 

Орендар повинен зазначати такі суми за звітний період: 

амортизацію активів у формі права користування відповідно до виду базового активу; 

процентні витрати за зобов’язаннями з оренди; 

витрату, що належить до короткострокової оренди (за наявності); 

витрату, що належить до оренди активів із відносно низькою вартістю. Така витрата не має включати витрату, що належить до короткострокового користування малоцінних необоротних активів; 

витрату, що належить до змінних орендних платежів, які не включено до оцінки зобов’язань з оренди (наприклад, компенсацію комунальних послуг); 

дохід від суборенди активів у формі права користування (якщо орендоване майно передається в суборенду); 

загальний грошовий відтік для договорів оренди; 

приріст активів у формі права користування; 

прибутки або збитки, обумовлені операціями з продажу зі зворотною орендою; 

балансову вартість активів у формі права користування на кінець звітного періоду відповідно до виду базового активу. 

Ця інформація розкривається в табличній формі, за винятком випадків, коли інший формат є прийнятнішим. 

 Орендар має показувати суму своїх договірних зобов’язань з оренди для короткострокової оренди. 

У разі якщо активи у формі права користування відповідають визначенню інвестиційної нерухомості, застосовується вимога до розкриття інформації в МСБО (IAS) 40 "Інвестиційна нерухомість". Якщо орендар оцінює активи у формі права користування за переоціненою вартістю, то він повинен розкривати таку інформацію із застосуванням МСБО (IAS) 16 "Основні засоби". Орендар повинен зазначати аналіз строків погашення зобов’язань з оренди із застосуванням МСФЗ (IFRS) 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів Товариству на певну дату. 

Дебіторська заборгованість – непохідний фінансовий актив. Товариство визнає дебіторську заборгованість у балансі, коли воно стає стороною контрактних зобов’язань і внаслідок цього має юридичне право отримувати/вимагати грошові або інші цінності. 

У Товаристві для цілей бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками: 

за категорією споживачів: 

фізичні особи; 

бюджетні організації; 

небюджетні організації; 

за місцем розташування споживачів: 

резиденти; 

нерезиденти: 

за видами послуг (продажу товарів): 

договори про надання рекламних послуг; 

договори оренди; 

реалізовані товарно-матеріальні цінності; 

 реалізовані необоротні активи 

інші послуги та роботи; 

за терміном прострочення (відлік періоду існування заборгованості починається з першого дня після граничного терміну погашення заборгованості контрагентом): 

до 3 місяців; 

від 3 до 6 місяців; 

від 7 міс до 1 року; 

понад 1 рік. 

Не належать до фінансових активів: аванси, видані за товари, роботи, послуги (продані активи), розрахунки за податками, зборами та обов’язковими платежами з підзвітними особами та персоналом. 

Зобов’язання – заборгованість Товариства, що виникла в результаті минулих подій, погашення якої призведе до зменшення ресурсів Товариства, які втілюють у собі економічні вигоди. 

У Товаристві для цілей бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість класифікується за такими ознаками: 

за місцем розташування постачальників: 

резиденти; 

нерезиденти: 

за видами отриманих товарів, робіт, послуг від постачальників: 

послуг за договорами оренди; 

необоротних активів та робіт інвестиційного характеру; 

інших ТМЦ; 

товарів; 

інших робіт, послуг; 

за видами розрахунків: 

аванси, отримані в національній валюті; 

податки, збори та обов’язкові платежі; 

страхування; 

виплати працівникам; 

інші розрахунки. 

за видами правочинів: 

договори купівлі-продажу; 

договори страхування; 

тощо.  

Розкриття інформації у фінансовій звітності 

У фінансовій звітності за дебіторською заборгованістю розкривається така інформація: 

аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за строками прострочення; 

первісна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;  

зменшення корисності дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги із зазначенням індивідуальних або колективних ознак; 

рух резерву сумнівних боргів за звітний період. 

Додатково використовуються положення, описані в пункті  "Фінансові інструменти" Облікової політики для розкриття інформації щодо дебіторської та кредиторської заборгованості у фінансовій звітності. 

Товариство здійснює визнання та відображення основних засобів у фінансовій звітності за МСФЗ відповідно до МСБО 16 "Основні засоби".

     Основні засоби – це матеріальні активи, які Товариство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та первісна вартість яких більше ніж 20 000 грн.

Об’єкти основних засобів з вартістю, що не перевищує 20 000 грн, визнаються в фінансовій звітності за МСФЗ в складі малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА).

Об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, оцінюється за його собівартістю.

Після первинного визнання активів групи "Будівлі та споруди" Товариство обліковує їх, використовуючи модель переоцінки. При цьому активи цієї групи основних засобів обліковуються за переоціненою вартістю, яка є їх справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Переоцінку групи активів "Будівлі та споруди" Товариство здійснює у разі відхилення на 10% залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості. Для цього Товариство залучає незалежного оцінювача і на підставі його звіту здійснює переоцінку об’єктів основних засобів методом списання накопиченої амортизації, а саме: коригується балансова вартість до переоціненої величини при цьому накопичена амортизація виключається з балансової вартості активу.

Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом згідно зі строками корисної експлуатації. Використання прямолінійного методу передбачає, що економічні вигоди від використання основного засобу розподіляються рівномірно в кожному періоді нарахування амортизації.

Для МНМА та бібліотечних фондів амортизація нараховується у сумі 100 % їхньої вартості в першому місяці використання.

Термін амортизації визначається Комісією з введення в експлуатацію при введенні об’єкта в експлуатацію (при зарахуванні на баланс) у визначених межах:

Амортизацію активу починають нараховувати, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації.

Для об’єктів, від ліквідації яких не очікується отримання відновлюваних відходів (активів, що можуть бути використані або реалізовані), або витрати на ліквідацію (демонтаж, утилізацію) суттєво зменшують очікуваний дохід, ліквідаційна вартість визнається такою, що дорівнює нулю.

Порядок визнання, класифікації та оцінки забезпечень, розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСБО 1 "Подання фінансової звітності", МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи".

Товариство визнає забезпечення, якщо:

має існуюче зобов’язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;

ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення заборгованості;

можна достовірно оцінити суму зобов’язання.

З метою відображення у фінансовій звітності за МСФЗ забезпечення поділяються на довгострокові та короткострокові (поточні):

довгострокові (очікувані виплати будуть здійснені протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців від звітної дати);

короткострокові (очікувані виплати будуть здійснені протягом дванадцяти місяців від звітної дати).

Залишок будь-якого забезпечення Товариства переглядається на дату балансу та за потреби коригується (збільшується або зменшується).

Податок на додану вартість

Чиста сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню податковими органами або сплачується їм, включається до дебіторської або кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, відображеної у звіті про фінансовий стан.

Кредиторська заборгованість 

Порядок визнання, класифікації та оцінки кредиторської заборгованості, розкриття інформації про неї у фінансовій звітності визначається такими МСФЗ, зокрема: МСБО 1 "Подання фінансової звітності", МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСФЗ 15 “Дохід від договорів з клієнтами”. 

Зобов’язання – заборгованість Товариства, що виникла в результаті минулих подій, погашення якої призведе до зменшення ресурсів Товариства, які втілюють у собі економічні вигоди. 

У Товаристві для цілей бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість класифікується за такими ознаками: 

за місцем розташування постачальників: 

резиденти; 

нерезиденти: 

за видами отриманих товарів, робіт, послуг від постачальників: 

послуг за договорами оренди; 

необоротних активів та робіт інвестиційного характеру; 

інших ТМЦ; 

товарів; 

інших робіт, послуг; 

за видами розрахунків: 

аванси, отримані в національній валюті; 

податки, збори та обов’язкові платежі; 

страхування; 

виплати працівникам; 

інші розрахунки. 

за видами правочинів: 

договори купівлі-продажу; 

договори страхування; 

тощо.  

Кредиторську заборгованість залежно від строку їх погашення на кожну балансову дату поділяють на: 

поточну (строком погашення до 12 місяців зі звітної дати чи строком погашення більше ніж 12 місяців, якщо у Товариства є наміри погасити її протягом 12 місяців); 

довгострокову (строком погашення більше ніж 12 місяців від звітної дати); 

за окремими напрямами діяльності Товариства: 

операційна діяльність; 

інвестиційна діяльність; 

фінансова діяльність. 

Поточну заборгованість залежно від строку погашення на кожну балансову дату поділяють на: 

звичайну; 

прострочену; 

сумнівну; 

безнадійну. 

Звичайна поточна заборгованість – заборгованість, яка погашається в строки, встановлені договірними відносинами, та щодо якої відсутні будь-які сумніви про її погашення. 

Не належать до фінансових зобов’язань: аванси, отримані за товари, послуги, зобов’язання за податками, зборами, іншими обов’язковими платежами, зобов’язання за страхуванням та перед персоналом. 

Кредиторська заборгованість 

Списання з балансу Товариства кредиторської заборгованості, що виникла під час операційної діяльності, регламентується окремим порядком, що затверджується наказом по Товариству. 

Списання кредиторської заборгованості відображається з одночасним визнанням іншого операційного доходу. 

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається фінансовим активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, коли Телерадіокомпанія набуває безумовне юридичне право отримати грошові кошти, та оцінюється за справедливою вартістю в момент визнання.

До складу іншої поточної дебіторської заборгованості належить заборгованість дебіторів, яка не включена в дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, але повинна відображатися у складі оборотних активів.

Товариство використовує МСБО 24 "Розкриття інформації про пов’язані сторони" для забезпечення розкриття у фінансовій звітності інформації, необхідної для привернення уваги до можливого впливу на фінансовий стан і на прибуток чи збиток, спричиненого існуванням пов’язаних сторін, а також операціями та залишками заборгованості, у тому числі зобов’язаннями між такими сторонами. 

Пов’язані сторони Товариства 

Пов’язаними сторонами Товариства є: 

Міністерство фінансів України та підприємства, установи, організації, які входять до сфери управління Міністерства фінансів України, та на які Міністерство фінансів України має суттєвий вплив; 

провідний управлінський персонал. 

Товариство застосовує параграф 25 МСБО 24 щодо звільнення передбаченого для суб’єктів господарювання, пов’язаних з органами влади, від вимог щодо розкриття інформації, викладених у параграфі 18 МСБО 24. 

Товариство розкриває таку інформацію у фінансовій звітності: 

а) характер відносин з Міністерством фінансів України; 

б) інформацію щодо компенсації провідному управлінському персоналу, яка подається загальною сумою, а також окремо для кожної із зазначених далі категорій: 

короткострокові виплати працівникам; 

виплати по закінченні трудової діяльності; інші довгострокові виплати працівникам; 

виплати при звільненні. 

акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України"

Загальна інформація про Телерадіокомпанію 

Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі – Телерадіокомпанія, АТ "НСТУ", компанія, Товариство, Суспільне мовлення) було утворене шляхом перетворення Національної телекомпанії України відповідно до Закону України "Про суспільні медіа України" (далі – Закон про Суспільне мовлення), постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 693 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та від 05.08.2015 № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" у формі публічного акціонерного товариства. Дата проведення державної реєстрації юридичної особи шляхом перетворення – 19.01.2017. 

Телерадіокомпанія – український суспільний телерадіомовник, який об’єднує найстаріші українські телеканали та радіостанції. Телерадіокомпанію утворено з метою захисту свободи слова в Україні, надання суспільству достовірної та збалансованої інформації про Україну та світ, налагоджування громадського діалогу для збільшення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, зміцнення української мови та культури, особистості та народу України. 

Головною метою діяльності АТ "НСТУ" є задоволення інформаційних і культурних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, забезпечення національного діалогу, сприяння формуванню громадянського суспільства, забезпечення права кожного на свободу думки і слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите й вільне обговорення суспільних питань. 

16.11.2017 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" (далі – Закон). 

Законом було внесені зміни до низки законів, які регулюють відносини у сфері випуску та обігу цінних паперів, регулювання фондового ринку та корпоративного управління, зокрема в частині визначення типу акціонерного товариства та розподілу повноважень між загальними зборами (єдиним акціонером), Наглядовою радою та виконавчим органом. 

Водночас Законом було внесені зміни до Закону про Суспільне мовлення та виключено з найменування публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" слово "публічне". 

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 737 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1039" змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України". 

Крім того, рішенням Київської міської ради від 11.10.2018 № 1876/5940 "Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва" вулицю Мельникова в Шевченківському районі міста Києва перейменовано на вулицю Юрія Іллєнка. 

На сьогодні АТ "НСТУ" є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі, та діє на підставі Статуту акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1039 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 737) (далі – Статут АТ "НСТУ"). Засновником АТ "НСТУ" є держава в особі Кабінету Міністрів України. 

Телерадіокомпанія має 22 філії на території України, середня кількість працівників Телерадіокомпанії на 30.09.2025 становила 3 450 осіб. 

Зареєстровано офіс Телерадіокомпанії за адресою: Україна, 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 42. 

Єдиним акціонером АТ "НСТУ" є держава в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України, що безпосередньо виконує функції з управління корпоративними правами держави в статутному капіталі АТ "НСТУ".  

Органами управління Телерадіокомпанії є: 

1) Наглядова рада; 

2) правління; 

3) ревізійна комісія (до 31.12.2022). 

Крім того, у Телерадіокомпанії утворений спеціальний наглядовий орган у складі органів управління – Редакційна рада. 

Зміни в складі Наглядової ради АТ "НСТУ": 

17.07.2025 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) прийняла рішення про припинення повноважень члена Наглядової ради АТ "НСТУ" Ананьєва Дмитра Юрійовича з 01.08.2025 та виведення його зі складу Наглядової ради АТ "НСТУ". 

11.09.2025 Національна рада прийняла рішення про припинення повноважень члена Наглядової ради АТ "НСТУ" Козака Вячеслава Вячеславовича з 11.09.2025 та виведення його зі складу Наглядової ради АТ "НСТУ". 

Зміни в складі правління АТ "НСТУ": 

15 січня 2025 року Наглядова рада АТ "НСТУ" на своєму засіданні (протокол № 94) достроково припинила повноваження члена правління АТ "НСТУ" Федів Юлії Олександрівни від 09 березня 2025 року. 

15 квітня 2025 року Наглядова рада АТ "НСТУ" на своєму засіданні (протокол № 98) прийняла рішення про обрання Чернотицького Миколи Миколайовича головою правління АТ "НСТУ" строком на 4 роки з дня набрання чинності контрактом.  

20 травня 2025 року Наглядова рада АТ "НСТУ" на своєму засіданні (протокол № 100) обрала Кочубея Родіона Володимировича членом правління АТ "НСТУ" строком на 4 роки з дня набрання чинності контрактом.  

06 серпня 2025 року Наглядова рада АТ "НСТУ" на своєму засіданні (протокол № 102) обрала Козлова Дмитра Федоровича членом правління АТ "НСТУ" строком на 4 роки з дня набрання чинності контрактом. 

Зміни в складі Редакційної ради АТ "НСТУ": 

25 червня 2025 року повноваження голови Редакційної ради АТ "НСТУ" Корнієнко Ірини Іванівни та члена Редакційної ради АТ "НСТУ" Діхтяренка Андрія Олександровича були припинені у звʼязку із закінченням строку таких повноважень. 

Рішенням Наглядової ради АТ "НСТУ" від 06.08.2025 №102 Корнієнко Ірину Іванівну, повноваження якої завершилися 25 червня 2025 року, повторно призначено членом Редакційної ради АТ "НСТУ".  

Рішенням Наглядової ради АТ "НСТУ" від 06.08.2025 №102 Федорів Тетяну Володимирівну призначено членом Редакційної ради АТ "НСТУ".  

Ревізійна комісія АТ "НСТУ": 

Діяльність ревізійної комісії в АТ "НСТУ" припинено у 2022 році у зв’язку з набранням чинності зміни до Закону України "Про акціонерні товариства". 

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Іллєнка Юрія, буд. 42, м. КИЇВ, 04119, Україна

Телерадіокомпанія здійснює свою діяльність в Україні.

Телерадіокомпанія має 22 філій на території України:

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Івано-Франківська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Запорізька регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Житомирська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Закарпатська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Одеська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Полтавська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Львівська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Миколаївська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Черкаська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Кропивницька регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Регіональна дирекція UА:Донбас"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Тернопільська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Херсонська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Хмельницька регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Сумська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Харківська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Чернігівська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Чернівецька регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Вінницька регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Волинська регіональна дирекція"

філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Дніпровська регіональна дирекція"

60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення (основний);

18.12 Друкування іншої продукції;

18.20 Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення;

43.21 Електромонтажні роботи;

79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність;

81.10 Комплексне обслуговування об'єктів;

81.21 Загальне прибирання будинків;

81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів;

81.29 Інші види діяльності із прибирання;

82.30 Організування конгресів і торговельних виставок;

85.52 Освіта у сфері культури;

85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.;

86.21 Загальна медична практика;

86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я;

90.01 Театральна та концертна діяльність;

90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів;

90.04 Функціювання театральних і концертних залів;

93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг;

55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання;

55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування;

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

56.21 Постачання готових страв для подій;

56.29 Постачання інших готових страв;

56.30 Обслуговування напоями;

58.11 Видання книг;

58.12 Видання довідників і каталогів;

58.14 Видання журналів і періодичних видань;

58.19 Інші види видавничої діяльності;

58.29 Видання іншого програмного забезпечення;

59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;

59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;

59.13 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм;

59.14 Демонстрація кінофільмів;

59.20 Видання звукозаписів;

60.10 Діяльність у сфері радіомовлення;

61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку;

61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку;

61.30 Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку;

61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку;

62.01 Комп'ютерне програмування;

62.02 Консультування з питань інформатизації;

62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням;

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;

63.12 Веб-портали;

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.;

70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів);

73.11 Рекламні агентства;

73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;

73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;

33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання;

33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання;

33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів;

33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання

 Основа складання фінансової звітності

Ця фінансова звітність є зведеною і включає показники фінансової звітності Телерадіокомпанії та її філій, які є відокремленими структурними підрозділами без статусу юридичної особи. Телерадіокомпанія є звітуючою компанією.

Фінансову звітність було підготовлено на основі припущення, що Телерадіокомпанія здатна продовжувати свою діяльність на безперервній основі в найближчому майбутньому.

Керівництво проаналізувало здатність компанії продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує лише один суттєвий фактор, а саме невизначеність щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, яка може призвести до дестабілізації діяльності компанії, що може викликати значні сумніви в спроможності компанії продовжувати безперервну діяльність.

Отже, компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи й погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Спираючись на ці фактори, керівництво обґрунтовано очікує наявності в компанії достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив і вживатиме всіх можливих заходів для мінімізації будь-яких наслідків.

З урахуванням цих та інших заходів керівництво Телерадіокомпанії дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності є доцільним.

При складанні цієї фінансової звітності Телерадіокомпанія дотримувалася принципу суттєвості. Інформація вважається суттєвою, якщо її ненаведення, викривлення або завуальовування може, згідно з обґрунтованими очікуваннями, вплинути на рішення, що приймаються основними користувачами фінансової звітності загального призначення на підставі такої звітності.

Товариство в примітках до фінансової звітності розкриває кожну статтю звіту про фінансовий стан, абсолютна величина якої становить більше 3% від загальної вартості, активів, зобов’язань, капіталу відповідно, й кожну статтю Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, абсолютна величина якої становить більше 2% чистого прибутку (збитку) Товариства за річний звітний період.

Умовні активи та зобов’язання розкриваються в примітках у випадках, коли управлінський персонал оцінює їхній потенційний вплив на фінансову звітність на величину, що перевищує 10% валюти Балансу за річний звітний період.

Фінансова звітність складена в національній валюті України – гривні. Суми наведені в тисячах гривень (тис. грн), якщо не зазначено інше.

Події після звітного періоду

У разі виникнення істотних подій, які потребуватимуть коригування, Телерадіокомпанія повинна коригувати суми, визнані у фінансовій звітності, чи визнавати статті, раніше не визнані у звітності.

Коригування у фінансової звітності потребує тільки суттєва інформація, відсутність або спотворення якої може вплинути на економічні рішення користувачів фінансової звітності, які приймаються на основі даних фінансової звітності.

Коригування статей фінансової звітності здійснюється для розкриття впливу подій, які надають додаткову інформацію про умови, що існували на звітну дату, після дати балансу. Статті активів і зобов’язань коригуються за допомогою сторнування раніше зроблених облікових записів або шляхом здійснення додаткових записів в обліку звітного періоду. Ці коригувальні проведення відображають уточнення оцінки відповідних статей унаслідок подій після дати балансу.

Відповідні статті фінансової звітності підлягають коригуванню, якщо отримано інформацію про зменшення корисності активу на дату балансу або сума раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу потребує коригування. Також слід вносити виправлення до відповідних статей фінансової звітності, якщо є рішення в судовій справі, прийняте після дати балансу, яке потребує додаткового коригування або створення резерву.

Не потребують коригування статті фінансових звітів за подіями, які відбуваються після дати балансу та вказують на умови, що виникли після цієї дати. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. У примітках розкривається інформація про події після дати балансу в разі реорганізації, придбання цілісного майнового комплексу, припинення операцій, що є основною діяльністю підприємства, втрати активів унаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної ситуації, емісії цінних паперів, укладання контрактів про значні капітальні та фінансові інвестиції, прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства, зміни ставок податків на прибуток або законів щодо податків, прийнятих або оголошених після дати балансу, які впливають на поточні та відстрочені податкові активи й зобов’язання.

Після завершення 9 місяців 2025 року події, які б суттєво вплинули на показники фінансової звітності, відсутні.

Фінансова звітність підписана від імені акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" комісією у складі:

- Голова правління

- Директор фінансовий

- Директор департаменту – головний бухгалтер департаменту бухгалтерського обліку

2025-02-25

  Основні засоби

Відповідно до Облікової політики АТ "НСТУ" об’єкти основних засобів, які відповідають критеріям активу, оцінюються за їх собівартістю.

Після первинного визнання активів групи "Будівлі і споруди" Телерадіокомпанія обліковує їх, використовуючи модель переоцінки. Усі інші групи основних засобів обліковуються за собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.

Остання переоцінка групи "Будівлі та споруди" здійснювалася станом на 31.12.2024. Результати переоцінки відображено в річному фінансовому звіті станом на 31.12.2024.

Надходження

Сума надходження основних засобів протягом 9 місяців 2025 року становить 53 843 тис. грн.

За поточний звітний період надходження основних засобів за рахунок бюджетних коштів становлять 2 943 тис. грн, це 5,5% від усіх надходжень за поточний період.

Надходження основних засобів за рахунок власних коштів за 9 місяців 2025 року – 6 824 тис. грн, що становить 12,67% від усіх надходжень основних засобів протягом поточного періоду.

Надходження протягом 9 місяців 2025 року основних засобів за рахунок грантів становлять 40 507 тис. грн або 75,23% від надходжень, у тому числі:

За рахунок інших надходжень основні засоби збільшилися на суму 3 569 тис. грн, що становить 6,6% від усіх надходжень за поточний період.

Вибуття

Протягом 9 місяців 2025 року вибуття основних засобів становить 73 715 тис. грн, у тому числі вибуття у зв’язку з переведенням основних засобів на субрахунок обліку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" 63 235 тис. грн, списання основних засобів на суму 10 480 тис. грн.

Необоротні активи та групи вибуття, утримані для продажу

Протягом 9 місяців 2025 року відповідно до наказу АТ "НСТУ" від 20.03.2025 № 287 "Про переведення об’єктів основних засобів до складу непоточних активів, утримуваних для продажу" здійснено переведення основних засобів філії АТ "НСТУ" "Харківська РД" згідно з переліком на субрахунок обліку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу". Первісна вартість основних засобів – 63 235 тис. грн, знос – 63 235 тис. грн, балансова вартість становить нуль.

Модернізація

Протягом 9 місяців 2025 року здійснено модернізацію основних засобів на загальну суму 2 923 тис. грн.

 Інформація про рух основних засобів за 2024 рік та аналогічний період минулого року наведена нижче у відповідних таблицях. 

Надходження 

За поточний звітний період надходження основних засобів за рахунок бюджетних коштів становить 3 115 тис. грн, це 1,4% від усіх надходжень за поточний період. 

Надходження основних засобів за рахунок власних коштів за 2024 рік  – 5 292 тис. грн, що становить 2,4% від усіх надходжень основних засобів протягом поточного періоду. 

За рахунок інших надходжень основні засоби збільшилися на суму 3 204 тис. грн, що становить 1,4% від усіх надходжень за поточний період. 

Надходження за 2024 рік основних засобів за рахунок грантів становили 212018 тис. грн, або 94,8% від надходжень, у тому числі: 

- 178 679 тис. грн. – проєкт розбудови потенціалу Суспільного мовника України від Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (Фаза ІІ);  
- 8 839 тис. грн. – придбані та введені в експлуатацію основні засоби в межах грантового проєкту "Посилення стійкості та потенціалу Суспільного мовлення під час війни";  
- 7 965 тис. грн. – придбані та введені в експлуатацію основні засоби в межах грантового проєкту "Медійна програма в Україні";  
- 3 054 тис. грн. – отримані безоплатно основні засоби за грантовим проєктом "Зміцнення громадської довіри";  
- 2 700 тис. грн. – придбані та введені в експлуатацію основні засоби в межах грантового проєкту "Капіталізація аудіовізуальних архівів НСТУ для залучення громадськості в Україні";  
- 2 510 тис. грн. – грант "Медіа мають значення – ініціатива з розвитку місцевого самоврядування та доброчесності" 
- 2 109 тис. грн. – отримані безоплатно основні засоби за грантовим проєктом "Підтримка обладнанням для забезпечення енергонезалежності";  
- 1 478 тис. грн. – надані безоплатно основні засоби Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA); 
- 1 250 тис. грн. – придбані та введені в експлуатацію основні засоби в межах грантового проєкту "Комплексна технічна модернізація" (надано Державним департаментом США); 
- 1027 тис. грн. - Грант “Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури Суспільного” 
- 717 тис. грн. - Грант “Посилення координації та взаємодії у сфері гуманітарних комунікацій у Дніпропетровській та Запорізькій областях” 
- 674 тис. грн. - Грант "Технічне посилення редакцій Суспільного" 
- 621 тис. грн. – отримані безоплатно основні засоби в межах грантового проєкту "Підтримка Суспільного"; 
- 195 тис. грн. - Грант “Подолання негайних та довгострокових наслідків зростаючого забруднення території України ВНП в Україні” 
- 106 тис. грн. – придбані та введені в експлуатацію основні засоби в межах грантового проєкту "Регіональні дебати";  
- 49 тис. грн. – проєкт розвитку потенціалу суспільного мовника України від Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (FOLLOW UP); 
- 29 тис. грн. – "Підтримка національного суспільного мовника України" від Deutsche Welle;  
- 8 тис. грн. - Грант “Радіоесеїстика створена ветеранами у авторському виконанні на Суспільному”, наданий Міжнародним фондом "Відродження" 
- 8 тис. грн. - Грант "Підтримка безпеки журналістів та медіа" від Ради Європи 

Вибуття 

Протягом 2024 року вибуття основних засобів становить 10 203 тис. грн, у тому числі вибуття у зв’язку з продажем - 4 853 тис. грн., розукомплектація - 451 тис.грн., списання основних засобів на суму 4 899 тис. грн. 

Інші зміни 

В даній статті відображено зміни первісної вартості статті "Будинки і споруди", у тому числі рекласифікація в інвестиційну нерухомість - (1 468) тис.грн., пов’язані з модифікацією довгострокової оренди нерухомого майна в сумі (28) тис. грн, модернізація та комплектація основних засобів на суму 965 тис. грн.