Команди суспільних мовників України та Швеції зустрілись для обміну досвіду щодо розвитку інклюзивного робочого середовища, підтримки розмаїття, роботи з талантами й ветеранських практик у медіа. З 16 по 18 червня 2025 року в Стокгольмі (Швеція) працювала команда Суспільного Мовлення на запрошення шведських суспільних мовників Sveriges Radio (SR) та Sveriges Television (SVT), у якій об’єдналися фахівці Департаменту розмаїття, інклюзії та рівних можливостей і Департаменту управління талантами.
У складі команди були: Анастасія Гудима, директорка департаменту розмаїття, інклюзії та рівних можливостей; Андрій Конопляник, директор департаменту управління персоналом; Дар’я Гонтарєва, керівниця управління розвитку корпоративної культури, яка відповідає за внутрішні комунікації, корпоративну культуру Суспільного та роботу з ветеранами; Олена Кривенко, креативна продюсерка Суспільного та Ірина Миколайчук, вебредакторка й SMM-спеціалістка.
Такий склад команди відображає цілісне бачення змін на Суспільному Мовленні — від створення інклюзивного контенту до формування справедливого й безпечного середовища для співробітників, дозволяє бачити всю «екосистему» змін — від екрана чи мікрофона до внутрішніх активностей, які щодня формують атмосферу в редакціях. Під час повномасштабної війни в Україні злагоджена робота цих двох напрямів визначає, чи зможе медіа лишатися простором безпеки й довіри як для глядачів, так і для власних працівників.
У Швеції партнером діалогу стали одразу два суспільні мовники — Sveriges Radio (SR) та Sveriges Television (SVT). Українській команді важливо було почути, як шведські колеги поєднують редакційні амбіції з правами людини всередині компанії, а шведській — зрозуміти, як Суспільне Мовлення в Україні утримує принцип рівності під виття сирен. Саме тому Сільвія Толмачова, керівниця напряму трудового права HR-відділу Шведського радіо, зібрала для роботи не лише спеціалістів з управління персоналом, а й тих, хто щодня виготовляє контент: журналістів Radio Romano, редакторів інклюзивних програм жестовою мовою, продюсерів, котрі створюють формати українською та мовами національних спільнот Швеції.
«Коли опиняєшся в середовищі шведських суспільних мовників, бачиш цілий інший всесвіт роботи: це і про системність, послідовність і величезний ресурс, вкладений у національні спільноти й теми рівності. Це вражає і водночас надихає, бо демонструє, що людську гідність можна ставити в центр не лише напрацюванням політик, а й щоденною практикою, — поділилась враженнями Анастасія Гудима. — Ми обмінювалися досвідом і я відчула, як колеги слухали, розпитували й казали, що хочуть вчитися в нас. Їм цікаво було, що у нас в компанії розмаїття проростає саме з контентного департаменту, тоді як у них підрозділ інклюзії живе поруч із HR. Для мене ще один доказ того, що цілісна співпраця з HR необхідна, щоби трансформація стала органічною й охоплювала людей, процеси і те, що бачить глядач — і вона у нас є.
Колеги багато разів повторювали, що не можуть уявити, як в умовах війни, втрат, виснаження команд українське Суспільне продовжує працювати з такими темами. Для них це стало доказом того, наскільки важливо підтримувати всіх і серед глядачів, і всередині команд. Бо саме у такі часи турбота про людське в людині це глибока необхідність».
У першому блоці програми українська команда презентувала підходи Суспільного Мовлення до теми розмаїття, інклюзії та рівності. Презентація тривала понад дві години й викликала велику зацікавленість шведських колег, які активно ставили запитання та ініціювали дискусії. Значну частину розмови присвятили унікальності українського контексту — зокрема тому, що Суспільне працює з широким колом національних спільнот, тоді як у Швеції законодавчо визначено п’ять таких спільнот. Йшлося також про багатомовне мовлення, залучення представників громад до створення контенту, а також про роботу з ветеранами — тема, яка викликала особливий інтерес у HR-фахівців та керівників проєктів шведського суспільного мовника. Шведські колеги відзначили глибину інтеграції тем рівності в умовах війни та оцінили приклади, де ці принципи не лише задекларовані, а й реалізуються у складних обставинах.
«Суспільні мовники як в Україні, так і у Швеції, стоять перед схожими викликами — демографічні зміни, технологічна трансформація та дедалі більший запит суспільства на розмаїття, інклюзію й рівні можливості (DEI). Відповіддю на ці виклики є глибока інтеграція принципів DEI у корпоративну культуру, HR-практики та саму місію Суспільного, — зазначив Андрій Конопляник. — Ключовий висновок із візиту — розмаїття — не просто соціальний проєкт, а критично важливий елемент для сталого розвитку медіа й посилення демократії. Щоб бути релевантними та об’єктивними, суспільні мовники мають відображати голос кожної спільноти у своїх ефірах, контенті та командах».
Як Суспільне Мовлення в Україні, так і шведський мовник SR+SVT розглядають DEI (Diversity, Equality, and Inclusion) як стратегічну інвестицію в якість контенту, довіру аудиторії та життєздатність організації. В обох мовниках робота над розмаїттям починалася з внутрішніх змін — від трансформації HR-процесів до побудови інклюзивного лідерства. Зокрема, шведський досвід показав, наскільки важливо впроваджувати DEI не лише як HR-функцію, а як частину управлінської моделі:
- робота з рекрутингом (фокус на пошук талантів з різних спільнот — національних меншин, людей з інвалідністю, представників ЛГБТІК+ тощо);
- корпоративна культура (створення безпечного простору, де кожен може бути почутим, та робота з лідерами над підвищенням їхньої компетентності у сфері інклюзивного управління);
- комунікації (потужні внутрішні кампанії, які пояснюють співробітникам важливість DEI не як політики, а як практики щоденної взаємодії);
- навчання (тренінги для всіх співробітників щодо інклюзії, культурної обізнаності та боротьби з упередженнями).
Не менш важливо інтегрувати ці принципи в редакційну політику. Як показав досвід SR і SVT, саме зв’язок між інституційними цінностями й контентом формує довіру аудиторії і робить суспільне мовлення актуальним для різних груп. Для Суспільного в Україні ця робота є не менш критичною, особливо в умовах війни, коли в компанії зростає кількість співробітників із ветеранським досвідом, людей, які постраждали від війни, або вимушених переселенців. Це змінює і структуру команд, і потреби колективів.
«Проєкти для підтримки ветеранів, безбар’єрність в офісах, впровадження травмаорієнтованого лідерства, розвиток культури зворотного зв’язку — це ті практики, які перетворюють розмаїття не лише на виклик, а на ресурс для посилення стійкості команди, якості контенту та довіри аудиторії. Головний урок, який ми привезли зі Швеції, — розмаїття, рівність та інклюзія — це не додаткова опція, а критичний інструмент для зміцнення демократії, незалежності та якості суспільного мовлення. В умовах сучасних викликів це наш спільний внесок у розвиток демократичних інституцій і зміцнення соціальної єдності», — додав Андрій Конопляник.
Одна з дискусій відбулась навколо запитання: що відбувається з редакційною свободою, коли до роботи приходять люди з різним життєвим досвідом — ветерани, люди з інвалідністю, представники національних спільнот? Андерс Норман, HR-аналітик Шведського радіо пояснював, як вони конвертують юридичні норми в культуру щоденної взаємоповаги: показники різноманіття не зберігають у сейфі кадрового відділу, а щомісяця обговорюють на лідерських зустрічах, щоб кожен керівник чи керівниця бачили, чи справді команда стає різноголосою.
«Такого формату обмін досвідом — надважливий для подальшого розвитку тем розмаїття, рівності та інклюзії як в Україні, так і у світі. Для мене було дуже цінно поділитися інструментами, які ми розвиваємо у нашій культурі, й водночас побачити щирий інтерес до них з боку міжнародних партнерів. Пишаюсь тим, що наші підходи викликають довіру та резонують зі шведськими колегами. Важливо, що ми як компанія і команда пліч-о-пліч з колегами з департаменту розмаїття, рівності та інклюзії — щодня вибудовуємо безпечний простір як для колег, так і для аудиторії. Це не про одну людину чи окремий проєкт — це про системну роботу, яка змінює всіх нас та середовище, в якому ми працюємо», — поділилась враженнями Дарʼя Гонтарєва.
Не менш показовою була зустріч з колегами зі Шведського телебачення (SVT), зокрема з Морін Хопперс, яка очолює новостворений напрям пошуку і залучення талантів та фокусується на роботі з лідерами й лідерками щодо тем розмаїття, інклюзії та рівності в корпоративній культурі. Вона відверто говорила про «опір темам» — про те, що навіть у країні зі сталими демократичними традиціями доводиться щодня переконувати продюсерів робити кастинг ширшим, а HR-менеджерів — переглядати кар’єрні траєкторії так, щоб люди з різним бекграундом бачили шлях уперед.
Особливе враження справили інноваційні студії, де виробляється контент жестовою мовою з ведучими-носіями мови: кулінарне шоу, тревел-серіал і підлітковий ігровий формат. Працівники цього підрозділу — нечуючі або з порушенням слуху. Для української сторони це не лише приклад технологічної сміливості, а доказ того, що люди з порушенням слуху можуть очолювати творчий процес, а не бути пасивними «отримувачами адаптованого продукту». Цей досвід уже закладено в план подальшої співпраці: розробка спільного онлайн-курсу для команд, які хочуть запускати програми жестовою мовою і взаємне менторство під час пілоту.
Олени Кривенко також відзначила ключові ідеї, які її надихнули під час зустрічей:
«Мене найбільше вразило, що у Швеції створюється окремий контент для нечуючих — не просто з перекладом жестовою мовою, а спеціально для цієї аудиторії, з ведучими й героями з самої спільноти. Це окремий підрозділ, який працює системно, й навіть попри нешироку аудиторію, шведські колеги все одно знімають багато різних програм у різних жанрах. Я б хотіла працювати над подібним контентом і у нас, але для цього важливо мати можливість перейняти досвід — як це організовано, як вони працюють із командою, як створюють концепції.
Також мене надихає, що у них є ромська редакція, в якій працюють представники шести різних національностей. Вони створюють радіоконтент — глибокий, професійний, у постійній взаємодії зі спільнотами і, зокрема, з українськими ромами, як у Швеції, так і в Україні. Хотілося б спробувати колаборацію з ними, щоб спільно створити відеороботи, які розширять формат і аудиторію. У їхніх матеріалах видно повагу до спільнот і стратегічну сталість. У цьому досвіді є те, чого нам не вистачає, але що цілком можливо реалізувати».
Це вже друга робоча поїздка української команди до Швеції на запрошення Sveriges Radio. Під час першого візиту основна увага була зосереджена на редакціях, які створюють контент для національних спільнот та корінних народів. Вразила не лише кількість таких редакцій, а й масштабність їхньої роботи — велика кількість контенту, що поширюється на різних платформах: радіо, телебаченні, у цифровому форматі. Особливу увагу звернули на регіональну присутність: редакції розташовані саме там, де компактно проживають відповідні спільноти. У місті Умео команда зустрічалася з журналістами, які створюють матеріали саамською мовою — мовою корінного народу Швеції. У Стокгольмі — з колегами, які працюють з фінськомовною громадою. Практика регулярних зустрічей із представниками спільнот, проведення спільних акцій, участь громад у створенні контенту стала для української команди прикладом глибокої, системної взаємодії між Суспільним Мовленням і своєю аудиторією.
«Було дуже цікаво познайомитися з колегами зі Шведського радіо й телебачення і почути їхній досвід впровадження політик DEI всередині команди та назовні. Дізнатися, що, працюючи в різних країнах та умовах, маємо спільні виклики, й разом обговорювати та шукати можливі рішення. Надихає, що в інших країнах є медіа, в яких команди так само як і ми дотримуються людиноцентричного підходу при створенні контенту і шукають шляхи зробити свої платформи доступними для якомога більшої кількості людей з різними потребами. Вразило, як колеги підтримують розмаїття в середині команд і залучають до створення контенту людей з різним досвідом зокрема людей із порушенням слуху. Тому я привезла зі Стокгольма особисту мрію — створити на Суспільному платформу для дітей та дорослих з порушенням слуху. Щоб всі сюжети й програми створювали саме нечуючі люди, які будуть поза кадром і в кадрі», — поділилася своїми планами Ірина Миколайчук.
Під час цьогорічного візиту ключовим акцентом стала зустріч з командою Radio Romano, яка працює з ромською громадою по всій Швеції. Журналісти розповіли про свою практику виїзних редакційних колегій, коли рішення щодо тем, фокусів і підходів ухвалюються разом із громадою. Це дозволяє переходити від формату «історія про» до формату «історія разом із». Окремий розділ сайту Шведського радіо ромською мовою, присвячений Україні, вразив своєю чутливістю та сталістю: у ньому висвітлюється життя ромської громади в Україні, культурні процеси, бачення війни, а також історії вимушених переселенців, які вже живуть у Швеції. Цей підхід є прикладом побудови справжнього «мосту довіри» — між країнами, між громадами, між людьми. Для української команди це стало цінним інституційним досвідом і нагадуванням, як медіа можуть бути не лише джерелом інформації, а й простором належності.
На тлі цих обговорень звучало головне: розмаїття — не про «символічну присутність», а про стійкість суспільства. Коли на екрані та в редакції присутні всі групи, пропаганда має менше шансів маніпулювати страхами. Для України це питання національної безпеки, а для Швеції — збереження довіри до суспільного мовлення в добу поляризації. І саме тому об’єднання зусиль департаменту розмаїття та HR в українській команді стало природною відповіддю на виклик: без сильного внутрішнього взаєморозуміння і співпраці не може вироблятися сильний інклюзивний контент, і навпаки.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
