Суспільне Мовлення щоденно створює контент, який відображає культурне розмаїття та багатонаціональність України. У ньому розповідається про життя спільнот, їхні традиції, мову, мистецтво, взаємодію, підтримку одне одного та спільні ініціативи. З нагоди Дня національної злагоди та культурного розмаїття, який є частиною ширшого міжнародного контексту, адже саме 21 травня в усьому світі відзначається День культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку, Суспільне зібрало добірку матеріалів, які показують силу спільнот, повагу до різниць і спільне прагнення до злагоди.
Нагадаємо, що з квітня 2024 року на Суспільному створено департамент розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Команда департаменту працює над тим, щоб голоси різних спільнот — етнічних, мовних, релігійних — були почуті в медіа, а кожна людина мала рівний доступ до контенту. Команда переконана, що культурне розмаїття є основою для порозуміння і єдності в українському суспільстві.
Дивіться добірку сюжетів про культурне розмаїття України від Суспільного Мовлення:
ЗАХИЩАЮТЬ, ВОЛОНТЕРЯТЬ, ПІДТРИМУЮТЬ
- Ветерани. Після демобілізації ветерани з позивними Вуйко, Директор та Грузин заснували крафтовий м’ясний бізнес за закарпатськими рецептами. Як їм вдалося перейти до мирного життя, хто допоміг із бізнес-планом і що потрібно для підтримки ветеранів — дивіться в сюжеті.
- «Багато ветеранів відчувають нестачу адреналіну», — каже ветеран Збройних сил України Віталій Будняк. Після поранення та протезування він захопився плаванням, скелелазінням і гірськими мандрівками. Чому ветеранам важко вийти зі своєї «бульбашки» та як отримати безпечний адреналін — Віталій Будняк розповів Суспільному.
- Підтримка. «Stand with Ukraine» — акції з такою назвою у ці дні проходять у багатьох країнах світу. Підтримати Україну зібралися і в Будапешті. За даними місцевої поліції на ходу підтримки прийшли близько тисячі людей. Серед них чимало українців, які живуть в Угорщині, проте висловити свою підтримку українцям та незгоду з політикою Віктора Орбана щодо України, прийшли й місцеві угорці.
- «Мистецтво говорить однією мовою, яку може зрозуміти кожен», — каже Яна Мікутра, художниця, етнічна румунка із Закарпаття, яка з початком війни стала волонтеркою у прикордонному румунському містечку Сігет. Допомагала з адаптацією вимушеним переселенцям з України, паралельно, проводила мистецькі заняття для українських дітей, відволікаючи їх від пережитих втрат та болю від нападу агресора. Саму ж Яну українки надихнули на створення нових мистецьких робіт.
- Волонтерство. Вона керує навантажувачем, автобусом і фурою, координує відправку тонн гуманітарної допомоги в постраждалі регіони України. Тюнде Гнатик — етнічна угорка із Закарпаття з родини благодійників. Ще з підліткового віку вона волонтерка Мальтійської служби допомоги. З початком повномасштабного вторгнення її щоденна праця потребувала не лише витривалості, а й рішучості — як у логістиці, так і в людському співчутті.
СОЦІАЛЬНЕ РОЗМАЇТТЯ
- Освіта/правозахист. Вона понад 20 років бореться за права ромів, руйнує стереотипи та допомагає тим, кого не чують. Зола Кондур — ромська громадська активістка, правозахисниця, яка працює над освітніми, соціальними та правозахисними ініціативами, щоб роми мали рівні права та можливості в суспільстві. Її голос звучить не лише в Україні, а й на міжнародному рівні — у Раді Європи, ООН та ОБСЄ.
- Мова. Для кожної людини рідна мова містить у собі чимало асоціацій, але для етнічної румунки Марії Косташ — це не лише про її предків чи коріння, але й чудова можливість розширити горизонти. Двомовність і знання української й румунської мов дозволяє буковинці успішно будувати кар’єру та навчатися за кордоном.
- Соціалізація. На Черкащині невелика ромська громада обробляє родючі землі й забезпечує себе власною працею. Але для подолання труднощів потрібне не лише завзяття, а й знання: як взаємодіяти з владою, відстоювати права й розвивати спроможність громади. Це історія про гідність, щоденну роботу й прагнення не виживати — а жити на рівних.
КУЛЬТУРНЕ РОЗМАЇТТЯ
- Культура. У селі Підвиноградів на Закарпатті відкрили перше ательє з пошиття традиційного ромського вбрання. Його заснувала місцева родина Богарів, аби зберегти давню традицію виготовлення та щоденного носіння суконь, які залишаються візитівкою місцевої ромської громади. Майстрині кажуть: справжня ромська сукня має бути яскравою і блискучою.
- Традиції. Етнічні угорці Закарпаття зберігають унікальні традиції писанкарства — писанки з золотим пилком, шкрябанки та стародавню архаїчну воскову техніку. У кожному селі — свій стиль, що став великодньою візитівкою громади. Місцеві мешканці кажуть, що традиція поступово відроджується, зокрема завдяки тим, хто, через війну, змушений жити далеко від дому, але прагне мати на святковому столі писанку, яка нагадує про дім.
- Ремесла. Він став «Живим людським скарбом — 2024», отримавши відзнаку UNESCO від Міністерства культури Румунії. З чотирнадцяти років Дмитро Іліуц, етнічний румун, вже у третьому поколінні займається різьбленням по дереву у селищі Красноїльськ. За своє життя він створив сотні унікальних дерев’яних робіт: барельєфи, автентичний іконостас та церковні стільці.
- Мультикультурність. Як на Одещині варять бесарабський борщ. Українські болгари, молдовани та гагаузи поділилися своїми автентичними рецептами національної української страви та розкрили всі секрети приготування.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
