«Що стоїть за новинами Суспільного? Здогадки, пошук, сумніви, тягуче чекання та врешті — підтвердження. Ми перевіряємо кожен факт, надаючи пріоритет точності та достовірності над гучністю — Бо правда любить терплячих».
З таких слів Суспільне розпочало свою промокампанію Новин минулого тижня. Щоб краще зрозуміти, у чому головна ідея промокампанії «Правда любить терплячих» — чому новини на Суспільному проходять ретельну перевірку — ми розповідаємо історію створення іміджевого відео.
Своїм баченням ідеї і роботою над роликом з виданням Mediasat поділився режисер Гліб Фельдман.
Нижче подаємо фрагмент інтерв’ю.
Розкажіть про вашу участь у проєкті: як ви до нього потрапили й чому вирішили приєднатися?
— Я долучився, коли мистецький конкурс було завершено. Спочатку агенція Bickerstaff.389 запросила продакшн-студію BFF (Best Friends Film). Агенція надіслала мені свої початкові ідеї, а я перейшов безпосередньо до режисерського задуму та як можна інтерпретувати й показати їх.
До початку співпраці з агенцією Bickerstaff.389 та Суспільним у мене була велика навантаженість, вона майже ніколи не завершується, і по часу було важко взяти ще один додатковий проєкт. Але я довірився особистим відчуттям і досвіду.
Для мене важливо, як зараз подаються новини, наскільки вони перевірені, бо це має великий вплив на суспільство. Тому я й погодився взяти участь — мені справді не все одно і хочеться мати певну дотичність до того, як зараз подається інформація, і для мене честь доєднатися до такого проєкту для Суспільного.
Розкажіть про креативну ідею проморолика, як ви її придумали?
— Я отримав бриф від продюсерів, а ті — від агенції Bickerstaff.389. У творчій індустрії є чітка субординація. Прочитав основний задум ролика про кореспондента/-ку, які очікують на підтвердження інформації, щоб її опублікувати. Також мені надали гарні референси від агенції про внутрішній стан персонажа й задум ролика.
Якщо казати про метафори — у нас це стан очікування: людина чекає на підтвердження інформації і сумнівається. Але ці слова не пов’язані напряму з кіномовою, якою розмовляє режисер з глядачем. У кіномові, як правило, має бути якась дія, щоб виразити думку. Без дії неможливо відобразити у кадрі сумніви людини чи її думки. Тому тут з’явилася задача — треба було матеріалізувати це в художній образ.
Я шукав, що може стати метафорою інформації, всього процесу, про який мав бути ролик. Згадував особистий досвід, як я почуваюся, коли перебуваю в стані сумніву, невизначеності, очікування. І зрозумів — наш внутрішній стан задає настрій всьому, що нас оточує, особливо в ситуації, де ми чекаємо. А цей проєкт саме про очікування.
Цей ролик про витримку. Про тишу перед тим, як сказати щось важливе. Про журналістику, яка не женеться за швидкою увагою, а дивиться в бік правди, коли всі біжать за гучним. Це момент, коли ти згадуєш пророблену роботу — і скільки дійсно коштує чесна інформація.
Поговорімо про пошук головного героя. Як вам працювалося з реальними журналістами Суспільного у ролі акторів?
— Кастинг — це була складна історія. Коли починали проєкт, я уявляв у головній ролі чоловіка — не знаю чому, на якомусь підсвідомому рівні. Може тому, що в референсах були чоловіки, але скоріш тому, що хотів показати головного героя втомленим і неголеним декілька днів, бо він за роботою не мав на це часу — такий трохи романтичний образ крутився в голові. Звісно, я розумів, що наш ідеальний кандидат мусить мати акторський досвід. У моєму уявленні журналіст-кореспондент може мати такий досвід.
Під час внутрішніх кастингів співробітники Суспільного надсилали фотографії. Одна з кореспонденток Суспільне Новини Аліна Клименко відразу здалася мені найкращою кандидатурою на роль головної героїні, але ідея про чоловіка мене не покидала. Так буває: коли ти щось собі придумав на початку, то намагаєшся втілити це до кінця. Тому мені було складно змінити вектор думки.
Тож спочатку, шукаючи головного героя, ми спілкувалися з хлопцями. Вони мали гарний вигляд у кадрі, майстерно розмовляли, була й певна емоційна амплітуда, але мій досвід підказував, що цілісно історія не спрацює. Ми не дивимось на людину окремо від історії, адже вона інтегрована в неї. Тобто якщо всі компоненти не збігаються з початковим задумом — глядачі нам не повірять. Тому я зважено аргументував кожне рішення, чому нам не підходять ті чи інші співробітники Суспільного, щоб нікому не було образливо.
До того ж у нас був всього один знімальний день — все мало відбутися швидко й професійно, не було часу на «розкачку героїв» на знімальному майданчику. Я розумів, якщо ми оберемо людину з низькою емоційною амплітудою, то є вірогідність, що не зможемо отримати задумане й у нас посиплеться весь знімальний день.
Тому мав ще й запасний план — взяти на головну роль професійного актора. Ми навіть його знайшли, але в останній момент нам повідомили, що головна умова — справжній кореспондент Суспільного. Тоді ми вирішили, що Аліна більш характерна і краще підходить на головну роль.
Наші очікування виправдались — вона дуже круто виглядає в кадрі, в неї є харизма та впевненість.
Повну версію ексклюзивного інтерв’ю з режисером іміджевого відео промокампанії Суспільне Новини «Правда любить терплячих» Глібом Фельдманом читайте за посиланням.
Матеріал підготувала Ірина Моторна
Фото надані Глібом Фельдманом,
Іваном Григоревським та Борисом Борисовим (BFF Production)
Вперше опубліковано на сайті mediasat.info.
