У четвер, 24 квітня, о 19:00 на Радіо Культура прозвучить прем’єра радіодокументального проєкту «Історія найгучнішого судового процесу 1930 року. Процес Спілки визволення України», присвячений найгучнішому судовому процесу 1930 року — процесу Спілки визволення України. Цей суд став передвісником майбутньої хвилі сталінських репресій проти українських інтелектуалів і діячів мистецтва.
Запис програми буде доступний для прослуховування на сайті Радіо Культура та в застосунку suspilne.radio.
В основі проєкту «Історія найгучнішого судового процесу 1930 року. Процес Спілки визволення України» — суд за сфабрикованою справою над науковцями, письменниками, мовознавцями, священниками, бібліотекарями та студентами, яких радянська влада звинуватила у створенні вигаданої антирадянської організації. Загалом засудили 45 людей, проте за цією справою проходили тисячі.
«Цей процес дійсно нагадував дбало зрежисовану виставу — суд відбувався у Харківській опері й тривав сорок днів — від 9 березня, дня народження Тараса Шевченка. На річницю “жовтневої революції” у тій самій опері відбувся Харківський з’їзд пролетарських письменників. Справа СВУ стала передвісником великого терору — масових сталінських репресій, преамбулою до Розстріляного відродження», — розповіла авторка радіодоку Марина Люта.
Процес СВУ

Для роботи над радіодоком команда проєкту поєднала літературу із документальними свідченнями, використала роман-дослідження Гелія Снєгирьова «Набої для розстрілу», спогади Бориса Антоненка-Давидовича та стенографування радіотрансляції засідання найвищого радянського суду під час харківського процесу СВУ.
Людмила Старицька-Черняхівська (крайня праворуч) під час процесу СВУ. Харків, 1930 рік

У проєкті взяли участь сучасні історики та дослідники: літературознавець Ростислав Семків, письменниця Любов Якимчук, історикиня Яна Примаченко, харківський краєзнавець Андрій Парамонов, директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут, політолог Станіслав Федорчук. Для музичного оформлення використали Увертюру до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, яка вперше була представлена у Харкові 1924 року.
Даний документальний проєкт є преамбулою для подальших радіодокументальних проєктів Радіо Культура про великий терор кінця 30-х років.
«Вражає холодний розрахунок репресивного апарату та побудована ним мережа зв’язків, безапеляційний примус. Ким були засуджені? Здебільшого це представники “старої громади”. У дорадянський час вони брали участь у розбудові української держави, а після програшу у визвольних змаганнях залишились працювати у підрадянській Україні, адже не всі мали можливість виїхати. Ця трагедія стала можлива виключно через втрату державності. Радянська влада вбачала у них загрозу, планувала позбутись у будь-який спосіб, тож каральною системою був сфабрикований процес, який у народі називали “опера СВУ — музика ГПУ”», — поділилася Марина Люта.
Письменники Розстріляного відродження. Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка

Над проєктом працювали:
- авторка — Марина Люта;
- нараторка — Галина Стефанова;
- звукорежисери — Жанна Мірошниченко, Марина Скибало, Вадим Царенко;
- режисерки монтажу — Марина Стишак, Тетяна Шешеро.
Ролі виконували:
- Гелій Снєгирьов — Іван Шаран;
- Борис Антоненко-Давидович — Євген Ковирзанов;
- Людмила Старицька-Черняхівська — Наталія Ярошенко;
«Наша радіопубліцистична робота мені виглядає також дослідженням, наближеним до нашої сучасності. Це історія про непокаране до кінця зло, яке повертається у вигляді репресій щодо українських громадян на територіях, окупованих вже сучасною росією. І хоча мова про судовий процес, який відбувся 95 років тому, на кожному з підсудних 1930 року є силует цивільних і військових полонених, яких ламає вже сучасна російська судова система. Тому ця історія також про важливість збереження незалежної держави у її сучасних кордонах», — підсумувала Марина Люта.
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі можна почути програми про актуальні культурні події України й світу, історичні рубрики та найкращі зразки класичної музики, улюблені літературні передачі — радіодетективи, радіодраму тощо. Слухайте Радіо Культура на хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio в Google Play та App Store, і на сайті suspilne.radio.