Прем’єра документального двосерійного фільму «Вальс із системою» відбудеться 26 квітня о 21:00 на Першому каналі Суспільного Мовлення та 27 квітня о 13:00 на ютуб-каналі Суспільне Культура.
Фільм розповість глядачам, як у 1950–60-х роках створювалися мелодії та пісні, які українці знають і співають досі, — «Два кольори», «Пісня про рушник», «Як тебе не любити, Києве мій», «Черемшина» та інші. Фільм створений ФОП Надії Парфан (Фаланстер Філмз) на замовлення Суспільного Мовлення.
«Це унікально, що така відносно велика кількість радянських пісень з того часу дійшла до сьогоднішнього дня. З десяток суперхітів, які знає вся країна від малого до великого. Як на епоху в 10 років це непоганий результат», — говорить у фільмі музикант Святослав Вакарчук.
Святослав Вакарчук у фільмі «Вальс із системою»
Зародження популярного музичного жанру в УРСР відбувалося в умовах ідеологічного тиску з боку радянської влади, яка, боячись українського національно-визвольного руху, підозрювала творців цих пісень у «буржуазному націоналізмі». Саме через те, що українські митці, які плекали рідну культуру, були змушені стримувати свій патріотизм і цензурувати самі себе («кружляти у такт радянській ідеології»), фільм й отримав назву «Вальс із системою».
«Це був баланс між трішечки народним і тим, що було дозволено партією, але все ще красиво і заспівано правильними людьми. Це такий франкенштейн, зібраний із компромісів», — ділиться у фільмі музикантка Саша Кольцова.
Саша Кольцова у фільмі «Вальс із системою»
Це історія про те, як після смерті Сталіна основний музичний ритм епохи — марш, під акомпанемент якого країна йшла муштрованим кроком, — змінився на вальс, під який кружляють у танці.
«Не одразу всі повірили в те, що зміни будуть — суспільство було настільки залякане цими кількома ешелонами репресій. Це було дуже страшно і пригнобливо для будь-якої культури, будь-якої культурної діяльності… Повертатися з цього стану було не так-то просто. Страх поступово вивітрювався, з’явилося відчуття більшої вільності й більшої свободи. І воно поступово призвело до спалаху», — розповідає у фільмі літературознавець Ростислав Семків.
Ростислав Семків у фільмі «Вальс із системою»
У фільмі глядачі почують відповіді на питання:
- Як український митець умів бути водночас лояльним інтернаціоналістом на роботі й непідробним українцем у дружній компанії?
- Хто з авторів українських пісень і за яких умов озвучував рядки українського гімну та чим це могло обернутися?
- Про що мріяв поет Андрій Малишко, який здавався тоді вірним борцем ідеологічного фронту? Чи все було так однозначно в його історії?
- Коли й чому з’явився стереотип про українців як молодших і недоумкуватих братів?
- Яку роль іноземна музика відіграла у тодішньому конфлікті поколінь?
- Завдяки чому пісні радянської епохи пережили свій час?
Співавтором ідеї та ведучим фільму є журналіст, документаліст і письменник Юрій Макаров. Також у картині взяли участь відомі поети, культурологи й культурологині, музиканти й музикантки, історики, музикознавиці та інші фахівці, які дають свою оцінку тодішнім подіям і розповідають маловідомі факти про стосунки українських митців і радянської влади.
«На кожного повинен бути компромат “у режимі накопичення інформації”. І всі це знали, і всі це враховували», — ділиться у фільмі фактами кінознавець Сергій Тримбач.
Сергій Тримбач у фільмі «Вальс із системою»
«Цензура виконувала у першу чергу ідеологічні функції. Вона була тим фільтром, через який пропускалася свобода, свобода думки. У 1963 році прозвучала вже знаменита промова Хрущова про те, що художня література — це сила радянського суспільства. Лідер партії продовжує задавати естетичні й етичні критерії оцінки художнього твору», — розказує у фільмі культурологиня Наталія Кривда.
Наталія Кривда у фільмі «Вальс із системою»
Двосерійний фільм захопить українців усіх поколінь, адже у ньому йдеться про історію й боротьбу українських митців і народу. У самій картині звучать як відомі донині українські хіти, так і пісні, що залишилися в минулому, але багато говорять про епоху й побут тих часів.
Крім цього, глядач побачить унікальні архівні кадри тих часів: як жили й творили митці, як розважалися українці, яким було їхнє повсякденне життя.
«По-перше, це є наша спадщина, яка не є, а наша. Забути про те, що це було у нашій історії, культурі й літературі — це означає стати безпам’ятними. Ми про це повинні пам’ятати. І про радянський період так само. Повинні взяти все найкраще, що було створено в той період», — говорить у фільмі літературознавиця Ярина Цимбал.
Ярина Цимбал у фільмі «Вальс із системою»
Над проєктом працювали: режисер Сергій Лисенко, сценарист Віталій Бардецький, співавтор ідеї та презентатор Юрій Макаров, продюсери Ілля Гладштейн, Лукʼян Галкін та Альона Голякова, співавторка ідеї Любов Морозова, монтажер Максим Десятерик, композиторка Маргарита Кулічова, лінійний продюсер Віктор Шевченко, звукорежисерка на майданчику Ксенія Виноградова, консультант зі сценарію Ден Бербрідж, редактори архівів Микола Попелуха і Тарас Співак, оператор-постановник Володимир Гуєвський, звукорежисери постпродакшену Маргарита Кулічова, Тарун Мадупу і Джонні Фара, колористка Марина Ткаченко, дизайнерка графіки та титрів Валерія Гуєвська, продакшен-асистентка Марія Бровка.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
