Суспільне Мовлення презентує двосерійний документальний фільм «Вальс із системою» виробництва ФОП Надії Парфан (Фаланстер Філмз). Стрічка розповідає історію відродження української пісні в радянські часи після смерті диктатора Сталіна. У стрічці показані складні відносини українських митців з радянською владою: як в умовах тиску їм вдавалося творити пісні, що пережили Радянський Союз і стали символом епохи.
Архівні кадри з фільму «Вальс із системою»
Режисер Сергій Лисенко говорить про фільм як про «документальний мюзикл», бо побудований він навколо головних вітчизняних хітів того часу — від «Пісні про рушник» до «Черемшини». Та водночас це й колективний портрет творців української пісні: Платона Майбороди, Андрія Малишка, Степана Сабадаша, Ігоря Шамо, Дмитра Павличка, Олександра Білаша. За словами Сергія Лисенка, їхні твори — дорогоцінне надбання, своєрідна система розпізнавання «свій-чужий».
Режисер Сергій Лисенко за роботою
«Буду відвертим — український мелос довгий час був для мене terra incognita. Як нормальний радянський підліток, я зростав на західній рок-музиці, і кухонний “брехунець” був для мене транслятором ненависних совкових наративів. — розповів Сергій Лисенко. — Але час плинув, і я став помічати, що українські пісні пробуджують у мені якісь теплі почуття. Та це була не тільки ностальгія. Раптом я усвідомив, що вітчизняна пісенна класика — це, без дурнів, високий рівень як у музиці, так і в текстах. А починаючи з 2014 року взагалі сприймаю її як потужний засіб нашого самозбереження. Українські пісні — це культурний код нації.
У документальному серіалі “Вальс із системою” ми зробили спробу його розшифрувати. Як режисер, я намагався дослідити складний взаємозв’язок між мистецькою та соціальною сферами в українському суспільстві. Як народжувався український мелос 1950–60-х років? Які події та процеси на нього впливали?»
Співавторами проєкту стали журналіст, документаліст, письменник Юрій Макаров і журналістка, музична критикиня Любов Морозова. За словами Юрія Макарова, основна складність полягала в тому, як нинішнім вільним українцям пояснити, що таке неволя, ідеологічний тиск і звинувачення у «буржуазному націоналізмі». І чому слід на вагу золота цінувати зразки вільної творчості з невільної епохи.
Юрій Макаров під час зйомок фільму «Вальс із системою»
«Українська пісня виявилася тим клеєм, який десятиліттями допомагав дезорієнтованим радянським людям знову й знову віднаходити свою ідентичність. Совіцька адміністративна машина парадоксальним чином допомагала їм у цьому, адже “дружба народів” (звісно, абстрактна) була прописана в її офіційних гаслах, з цього треба було вміти скористатися. Завданням фільму було не лише нагадати пісні, які багатьма вже давно сприймаються як народні, а й поставити їх у контекст епохи, в чомусь жорстокої й безжальної, в чомусь оптимістичної», — поділився Юрій Макаров.
Документальний серіал знайде глядачів як серед людей, які жили в радянські часи, так і серед молоді, яка хоче знати й розуміти історію власного народу. Атмосферу тих часів глядачі відчують через музику й пісні, які звучать у фільмі, та за допомогою історичних кадрів з архівів.
«Сьогодні пісні, написані в 50–60-х роках, набувають все більшої популярності. Ми любимо, співаємо їх і відчуваємо їхню справжність, але нечасто замислюємося, в яких умовах творилися ці легкі та мелодійні твори. — зазначила продюсерка Альона Голякова. — Для мене цінність документального серіалу “Вальс із системою” полягає саме в можливості заглибитися в ту епоху та спробувати знайти відповіді на питання, як композитори й поети, підконтрольні владі, яких можна було б назвати пристосуванцями і кар’єристами, водночас вміли залишатися щирими українськими патріотами у своїй творчості. Як у часи радянського тоталітаризму вони змогли створювати пісні, що стали невіддільною частиною “золотого запасу” української популярної музики. Зараз, коли ми знову шукаємо шляхи до збереження своєї ідентичності, розуміння цієї культурної спадщини допомагає усвідомити, наскільки важливо відстоювати свою культуру в умовах сучасних викликів».
Альберт Цукренко на зйомках фільму «Вальс із системою»
У документальному серіалі «Вальс із системою» взяла участь низка діячів культури, журналістів та істориків, чиї експертні коментарі звучать у кадрі. Зокрема поет Юрій Рибчинський, культурологиня Наталія Кривда, літературознавець Ростислав Семків, музикант Святослав Вакарчук, історик Олександр Палій, музикант Кирило Стеценко, музикознавиця Валентина Кузик, кінознавець Сергій Тримбач, музикант Альберт Цукренко, радіожурналістка Олеся Білаш, поет Віктор Герасимов, радіоведуча Галина Бабій, музичний журналіст Філ Пухарєв, музикант Михайло Хома, музикантка Олександра Кольцова, журналіст Ярослав Щербаков, радіоведучий Дмитро Бакал, літературознавиця Ярина Цимбал, колекціонер музики Ігор Калиниченко, ексдиректор Національної філармонії Дмитро Остапенко, директор музею Українського Радіо Анатолій Табаченко.
У фільмі також дають відповіді на такі питання:
- Як ці часи й побут впливали на українську інтелігенцію та їхні твори?
- За яких обставин народилася одна з головних пісень епохи «Два кольори»? Чого боявся автор композиції?
- Чи правда, що пісня «Києве мій» була написана на замовлення радянської влади?
- Чому були популярні й куди зникли пісні про дорогу, шахтарів і кукурудзу?
Віталій Бардецький, Галина Бабій і Сергій Лисенко
Над проєктом працювали: режисер Сергій Лисенко, сценарист Віталій Бардецький, співавтор ідеї та презентатор Юрій Макаров, продюсери Ілля Гладштейн, Лукʼян Галкін та Альона Голякова, співавторка ідеї Любов Морозова, монтажер Максим Десятерик, композиторка Маргарита Кулічова, лінійний продюсер Віктор Шевченко, звукорежисерка на майданчику Ксенія Виноградова, консультант зі сценарію Ден Бербрідж, редактори архівів Микола Попелуха і Тарас Співак, оператор-постановник Володимир Гуєвський, звукорежисери постпродакшену Маргарита Кулічова, Тарун Мадупу і Джонні Фара, колористка Марина Ткаченко, дизайнерка графіки та титрів Валерія Гуєвська, продакшен-асистентка Марія Бровка.
Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
