Про напади на активних громадян як атаки проти демократії, про Суспільне мовлення як велику цінність для суспільства, про очікування від майбутніх виборів в Україні та план дій Євросоюзу у разі російського втручання в українські вибори розповів у програмі "Тема дня" на UA: ПЕРШИЙ єврокомісар Йоганнес Ган. Ведучий програми — Данило Мокрик.
Про роль і виклики Суспільного мовлення в Україні
Йоганнес Ган: Це невипадково, що я відвідую офіс Суспільного мовника України. Таким чином я висловлюю свою солідарність і підтримку Суспільному та самій інституції суспільного мовлення. Я глибоко переконаний, що Суспільне мовлення - це велика цінність для всього суспільства. Воно є необхідним для об’єктивної та нейтральної подачі інформації. Зокрема, одним із завдань Суспільного мовника є виробництво та надання програм для меншин, для певних зацікавлених груп, щоб відобразити все культурне різноманіття суспільства. Так, далеко не всі ці програми можна назвати блокбастерами. Однак це суттєво для функціонування суспільства мати ці різні програми й можливість бути поінформованими про різні сфери життя та різні погляди.
Маю сказати, ми всі були справді вражені, коли закон про суспільне мовлення ухвалили. Я дуже добре це пам’ятаю, я якраз був тоді в Києві та обговорював це з представниками медіа й телерадіокомпанії. Усі були справді вражені, якщо не сказати здивовані, ухваленням цього закону. Однак, на жаль, одразу після того, як закон ухвалили, його почали порушувати. Я ставлю це питання за кожної нагоди, це щоразу одна з тем під час обговорень із представниками влади. І рано чи пізно це може стати частиною заохочувальної угоди.
Данило Мокрик: Ви маєте на увазі: зроби це — й отримай фінансування?
Й. Г.: Так, чому б ні. Як на мене, це буде справедливо. Я б уникав поняття "стимули" до того, що вже й так є у законі. Отже, це про повагу до закону й про примус поважати закон. Це може звучати дивно, але в підсумку єдине, що важить, — це результат. І цим результатом має бути належне фінансове наповнення в бюджеті. А компанія має модернізуватися й відповідати сучасним технологіям та способам виробництва програм.
Про кризу в Україні та напади на активістів
Й. Г.: Насамперед, я хотів би висловити свої співчуття сім’ї та друзям Катерини Гандзюк. Це величезний злочин, від якого я ще й досі в шоковому стані відтоді, як дізнався про її смерть. Хочу сказати, що це не поодинокий випадок, ми розглядаємо такі напади на активних громадян як атаки проти демократії. Із цим треба боротися. Хочу сказати, що міжнародній спільноті не байдужа боротьба таких активних громадян.
Я розумію, що з боку держави є проблеми з розслідуванням таких злочинів, є конкуренція між правоохоронними органами. Вони дискутують між собою щодо того, хто який випадок має розслідувати, чия це компетенція. Для нас, міжнародної спільноти, важливо й необхідно відреагувати на це. Наша позиція така, що слід усіх причетних до таких злочинів, а також тих, хто стоїть за цими злочинами, притягати до відповідальності. Тому найважливіше визначити, хто скоїв ці злочини і таким чином захистити громадських активістів.
Д. М.: Ідея створення міжнародної наглядової комісії дуже цікава.
Й. Г.: Наглядова чи правоохоронна організація, про впровадження якої ви згадували, насправді має бути організацією, яка мала би повноваження вести розслідування і яка була би більш централізованою. Тому що на регіональному рівні правоохоронні органи мають значний ступінь незалежності, а такий централізований орган сприяв би ефективнішим розслідуванням таких випадків.
Д. М.: Чи не очікуєте ви, що хоча б хтось із офіційних осіб України буде проти цього?
Й. Г.: Я сподіваюсь, що українські урядовці будуть зацікавлені в розслідуванні таких випадків. Тому що, окрім таких особистих трагедій, є й інших аспект: наслідки для України як держави і, я сказав би, що це відбивається на тому прогресі, який Україна зробила за останні 20 років. Ми вважаємо, що цей прогрес слід визнати, порівнюючи із ситуацією, яка була 20 років тому. Звісно, такі випадки мають негативний вплив і, на наше переконання, на них слід належним чином реагувати.
Д. М.: Багато людей кажуть, що якби такий випадок стався в Європейському Союзі, то міністр внутрішніх справ, генеральний прокурор подали б у відставку. Чи вважаєте ви, що це питання політичної відповідальності для високопосадовців у таких випадках?
Й. Г.: На жаль, не так багато випадків, коли хтось іде у відставку, але напади на активістів відбуваються і в інших країнах Європи, зокрема в країнах Євросоюзу. Важливо проводити розслідування цих випадків. Ви знаєте, схожі випадки відбулися недавно у Словаччині, на Мальті. Моя позиція така, що ці випадки треба розслідувати, де б вони не траплялися. Значна частина відповідальності лежить тут на політиках, у тому сенсі, що атмосфера, яка спричиняє такі злочини, залежить від того, як політики говорять, як комунікують із громадськістю. Вони повинні думати про те, що вони говорять і як вони говорять.
Відповідальність політиків полягає в тому, як вони говорять про різні проблеми. Можна не погоджуватися з кимось, але важливо, в якій формі ви це робите, як висловлюєте думки. Тобто якщо ви не погоджуєтесь зі змістом висловлювання людини, це не значить, що можна нападати на саму людину, інакше це стає нападом на демократію, бо демократія передбачає наявність різних, іноді й протилежних, думок. Тут важливо, щоб люди належно поводилися один з одним. Те явище, про яке ви говорите, — це не лише випадок України, останнім часом це типово для багатьох країн.
Про майбутні вибори в Україні
Й. Г.: Насамперед, слід визнати, що порівняно з багатьма іншими країнами в Україні є свобода висловлення думок, хоча, як ми знаємо, засоби масової інформації в Україні перебувають у власності певних людей. Але цих людей багато і вони різні, тому є певна конкуренція. Якщо говорити про вибори, я сподіваюся, що вони відбудуться у справедливій атмосфері й у нормальній спокійній манері, що буде прозоро висвітлено питання фінансування виборчих кампаній і розкрито належним чином джерела виборчих кампаній, як це робиться в багатьох інших країнах. Наприклад, у низці країн встановлено межі обсягів фінансування політичних партій і політичних сил, які беруть участь у кампаніях. Це дозволяє робити більш правильний вибір кандидатів, і це забезпечує умови конкуренції. Тут важливо, як люди ведуть цю конкуренція, які політичні висловлювання вони роблять, яким чином вони подають свої думки, просувають свої політичні програми. Тобто така конкуренція, змагальність має стосуватися найкращих ідей. Також тоді видно, що за люди висувають ці ідеї. На жаль, у багатьох випадках політики виступають у такій манері, що це розколює суспільство. Це небажано.
Про реакцію Євросоюзу у випадку російського втручання в українські вибори
Й. Г.: Насамперед, мова не тільки про Росію, а й про інших "гравців", зокрема й тих, котрі всередині країни й втручаються у виборчий процес. Тут ми все-таки маємо забезпечити розмаїття подачі інформації завдяки зокрема різним телерадіомовним компаніям, які забезпечують інформаційний простір для висловлення різних думок та ідей, і з іншого боку ми маємо чинити спротив неправдивим новинам, інформації. У нас уже зараз є спеціальна структура, яка займається відстеженням таких новин. Думаю, що й для України це була б непогана ідея. Важливо, щоб суспільство коректно відгукувалося на ці виклики.
Д. М.: Так, я розумію, що Ви маєте на увазі. Але я хотів би дізнатися, чи є в Європейського союзу якийсь план у випадку можливого маніпулювання або намагання маніпулювати з боку Росії в українських виборах чи його немає?
Й. Г.: У нас є певні інструменти, але для того, щоб вони працювали ефективно, можливо, й не потрібно розголошувати всі ці інструменти.
