З нагоди року Суспільного мовлення в Україні 19 січня в телецентрі на Мельникова, 42 відбулася панельна дискусія, під час якої обговорювали результати, виклики й перспективи в діяльності ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України".
У заході взяли участь голова правління НСТУ Зураб Аласанія, голова Наглядової ради Тетяна Лебедєва, заступниця голови Наглядової ради Світлана Остапа, член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк, старша спеціалістка проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова, представниця Агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA Ольга Сєдова і координаторка сектору "Громадянське суспільство та ЗМІ" Представництва ЄС в Україні Коломб де Мерсе.
До спілкування з учасниками дискусії у форматі вільного мікрофона мали змогу долучитися працівники Суспільного та гості телецентру. Модерували розмову головний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін і ведуча Громадського радіо Наталя Соколенко.
Підбиваючи підсумки року діяльності Суспільного, голова правління НСТУ Зураб Аласанія зауважив, що, попри всі досягнення, розслаблятися непотрібно, адже це тільки початок реформування мовника.
Останнім часом усіх найбільше хвилюють майбутні скорочення в НСТУ, адже згідно зі стратегічним планом, із 2 квітня 2018 року в компанії має бути 4087 штатних посад. У зв’язку з цим Зураб Аласанія наголосив, що жодна реформа не відбувається безболісно. "Мені теж боляче звільняти працівників, – сказав він. – Тож ми будемо робити все, щоб кожна людина, яка потрапить під звільнення, отримала максимум можливостей знайти собі інше місце роботи. До того ж, треба пам’ятати, що скорочення штатних позицій не означає автоматичного звільнення людей".
Водночас для тих працівників, які отримали попередження про звільнення, організовано юридичні консультації та виділено один оплачуваний компанією день на тиждень для пошуку нової роботи. А коли буде запроваджено пітчинги, ці люди так само зможуть брати в них участь і захищати власні проекти та робити на Суспільному програми, – пояснив голова правління ПАТ "НСТУ".
Попри об’єктивні труднощі й міфи про реформу, з якими доводиться боротися керівництву Суспільного, її результати вже дають про себе знати. Так, зокрема, заступниця голови Наглядової ради Світлана Остапа стверджує, що "новини на Суспільному вже оновилися, й це видно по наших моніторингах". Як медіаекспертка, котра давно досліджує колишні регіональні мовники ОДТРК, вона вважає, що зміни, які зараз відбуваються в НСТУ, – це єдиний шлях перебудовувати цю структуру.
"У людей є дуже багато очікувань від реформи і водночас багато нарікань. Тут треба розуміти, що реформи на Суспільному можна робити або швидко, або відповідно до закону. І керівництво НСТУ все робить так, як того вимагає закон", – зазначила Світлана Остапа.
До члена Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорія Шверка учасники дискусії мали одне питання – чому держава не фінансує Суспільне відповідно до закону, і як так вийшло, що депутати проголосували бюджет, де на НСТУ виділено лише 50% передбаченої законом суми. На це Григорій Шверк сказав, що з фінансуванням Суспільного на 2018 рік вийшла "детективна історія". Він пояснив, що проблема виникла в комітеті Верховної Ради з питань бюджету. Бо після голосування держбюджету раптом виявилося, що ПАТ "НСТУ" виділено 776,6 млн грн замість 990 млн, як планували. І навіть секретаріат фракції не розумів, яку ж остаточну цифру проголосували нардепи.
Також Григорій Шверк зауважив: "Щороку в Мінфіні фактично вирішують, на що вистачить коштів, а на що ні, визначають пріоритети. На жаль, суспільний мовник не є тим пріоритетом, чиє фінансування не можна чіпати за жодних обставин. Він, можливо, навіть не в першій десятці пріоритетів тих людей, які ухвалюють рішення про розподіл коштів". У зв’язку з цим він порадив менеджменту Суспільного шукати додаткові надходження для роботи мовника, оскільки "кожного року буде війна за цю цифру".
Натомість старша спеціалістка проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова звернула увагу на необхідність забезпечити справжню незалежність мовника, зокрема фінансову.
"Для Ради Європи головною невід’ємною рисою суспільного мовлення є його незалежність. Це незалежність і в ухваленні рішень, і в призначеннях на посади. І головне – це фінансова незалежність, тому що це є основою незалежного суспільного мовника. І тут дуже важливо, щоб система фінансування суспільного мовлення була надійною, передбачуваною, стабільною. Щоб Суспільному виділяли достатньо коштів для реалізації своєї місії. Ми сподіваємося, що впродовж року Суспільному буде виділено фінансування в повному обсязі відповідно до закону", – зазначила Галина Смірнова.
Окрім цього, вона наголосила, що в майбутньому має бути розроблена надійна й ефективна модель фінансування Суспільного. І зі свого боку пообіцяла підтримати розробку цієї моделі експертизою та найкращими міжнародними практиками.
Також Галина Смірнова додала, що Офіс Ради Європи в Україні повністю підтримує дії Суспільного мовника з реорганізації та оптимізації персоналу і висловила готовність допомогти з проведенням ярмарків вакансій у регіонах найближчим часом.
"Суспільне мовлення – це справді дуже особлива й унікальна річ і те, що ми святкуємо рік з дня створення суспільного мовлення в Україні – це величезний успіх. Суспільне – це справді унікальний приклад активної співпраці заради дуже важливого результату для країни", – зауважила вона.
Представниця Агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA Ольга Сєдова також позитивно оцінює досягнення Суспільного. Вона зазначила, що в умовах великого спротиву з різних боків дуже багато було зроблено за цей рік, але водночас перед Суспільним, особливо регіональними командами, стоїть потужний виклик – знайти нові місцеві спільноти й еліти та дати їм голос, стати їх платформою.
Ольга Сєдова розповіла про запуск 4-річної програми спільно зі Шведським радіо, в рамках якої модернізують регіональні редакції Суспільного. "Ми б хотіли, щоб ті журналісти, які зараз дають голос аудиторіям у регіонах, мали новітні технічні рішення й були ближчими до свого глядача і слухача", – наголосила вона.
Також за підтримки Швеції в НСТУ проведуть організаційний і фінансовий аудит, щоб оцінити ефективність процесів у компанії і напрацювати дорожню карту для трансформацій, які допоможуть Суспільному стати потужним медіа ХХІ століття.
Свою підтримку розбудові суспільного мовника в Україні висловила й координаторка сектору "Громадянське суспільство та ЗМІ" Представництва ЄС в Україні Коломб де Мерсе. Вона вважає, що команда Суспільного дає Україні приклад, як працювати разом і розповіла про свої враження. "Ми допомагаємо Суспільному створювати новий ньюс-хаус. За час співпраці з НСТУ, я була позитивно здивована, що тут така сильна команда. Суспільне як команда – це символ України, де люди працюють разом, а не один проти одного. Я пишаюся, що працювала кілька років з усіма вами", – сказала Коломб де Мерсе.
Окрім цього, вона зауважила, що перед українським мовником також стоїть завдання вибудовувати свою ідентичність та власну модель мовлення. Цей процес, на думку Коломб де Мерсе, ускладнюється тим, що в українському суспільстві досі немає розуміння концепції суспільного телебачення і радіо.
Коломб де Мерсе наголошує: "Суспільне – це символ демократії. Але це не тільки символ, а ще й інструмент демократії. У період виборів політики хочуть показати реальність, як їм вигідно. А Суспільне як незалежний мовник висвітлює різні точки зору, а це вже багато. І мені здається, ті, хто працює зараз проти Суспільного, дуже добре розуміють, який це інструмент демократії та інструмент інформації. Без суспільного мовника демократія неможлива".
Після панельної дискусії присутні продовжили неформальне спілкування, насолоджуючись виступом Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо, а потім долучилися до святкового пригощання.
