З нагоди першої річниці створення Суспільного 19 січня в ІА "Укрінформ" відбулася прес-конференція "Суспільному мовленню в Україні – рік". Рівно рік тому було зареєстровано юридичну особу ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (ПАТ "НСТУ").
У події взяли участь голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, голова Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, старша спеціалістка проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова, заступниця голови Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Світлана Остапа, секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський та головний експерт Групи РПР-Медіа Ігор Розкладай.
Під час заходу представили основні досягнення в роботі команди ПАТ "НСТУ", обговорили виклики, які постали перед компанією, та презентували подальші перспективи її розвитку.
"Зараз на Суспільному триває базовий процес реформ – уніфікація структури, зміна принципів управління. Це саме ті зміни, без яких подальші трансформації в ефірі неможливі. Це процеси, на яких ґрунтуватиметься нова програмна політика Суспільного", – зауважила голова Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва.
"Процес реформування НСТУ породжує дуже багато чуток і маніпуляцій. З дихотомії "зрада – перемога" багато хто свідомо обирає зраду й не помічає позитивних зрушень. Проте Наглядова рада спостерігає за чітким дотриманням закону. Ми готові розглядати всі конструктивні пропозиції та зауваження", – додала Тетяна Лебедєва.
У 2017 році сформували керівний склад НСТУ: Наглядова Рада обрала голову правління – Зураба Аласанію та шістьох членів правління – Інну Гребенюк, Романа Вінтоніва, Юрія Макарова, Олександру Кольцову, Родіона Никоненка та Миколу Чернотицького. За перший рік діяльності нова команда втілила низку адміністративних і структурних змін, а також змінила систему підходів у творчих процесах на Суспільному.
"Суспільне створювали з ключовою метою – дати суспільству об’єктивну інформацію. Незалежність – це лише передумова для того, щоб зростав професіоналізм. Що ближче до виборів – то помітніше, як українські телеканали висвітлюють події в Україні залежно від того, хто є їхнім власником. Суспільне ж має задавати планку в наданні суспільству правдивої та вивіреної інформації. Це супер-амбіція – створювати Суспільне, адже насамперед процес реформування вимагає непопулярних рішень. Важливо, щоб люди відчули, що цей канал примушує глядача думати, а не годує інформаційним фастфудом. Суспільне має бути критичним, і воно є критичним. Ми вже бачимо нові програми, нові формати, зміну картинки. Я рада, що Суспільне поступово стає тим центром, "точкою зборки", де працюють сильні фахівці, котрі розуміють, що таке журналістські стандарти. Віра в те, що Суспільне буде – зміцнилася", – наголосила голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.
Однією з найбільших змін, яка забезпечує баланс управлінських процесів у компанії, є розмежування адміністративної і творчої частин. Зокрема, в НСТУ створено два автономні й незалежні один від одного колегіальні органи – Раду генпродюсерів, котра відповідає за творчі питання, і Директорат, який вирішує адміністративні завдання.
Український суспільний мовник будується на базі колишніх державних телерадіокомпаній, які були окремими юридичними особами і очолювались у кожному регіоні директором. Сьогодні всі регіональні телерадіокомпанії увійшли до складу НСТУ як філії. Було скасовано одноосібний підхід до управління регіональними мовниками. Відтепер регіональними телерадіоканалами керують не директори, а менеджер і продюсер, яких обирають на незалежному конкурсі. Участь у таких конкурсах можуть узяти всі охочі. Продюсер регіонального мовника відповідає за контент, а менеджер виконує лише адміністративні функції та не має повноважень втручатися у творчі питання.
"Уперше в історії керівників регіональних філій не призначали, а обирали шляхом відкритого конкурсу, взяти участь у якому міг кожен охочий. Тут не працюють домовленості, лобіювання чи підкуп. Посаду здобуває найкращий кандидат, а не той, хто має більше впливових друзів. Це чесне змагання професіоналів", – наголосив голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія.
Конкурсний відбір уже провели у 23 областях. Було заповнено 12 із 22 вакансій менеджерів та 16 із 23 вакансій продюсерів. Загалом заявки на участь подали 234 кандидати. У тих регіонах, де конкурс не відбувся, оголошено додатковий конкурс. Прийом документів триває до 25 січня. Конкурс відкрито для зайняття вакантних посад менеджерів для Волинської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської та Хмельницької філій, а конкурсний відбір на посаду продюсера триває для Волинської, Дніпровської, Миколаївської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської філій, а також UA: Донбас. Голова правління закликав усіх охочих, хто відповідає кваліфікаційним вимогам, подаватися на участь у конкурсі.
Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко позитивно оцінив процес переходу від державного до суспільного мовлення та реформи в НСТУ: "На мій погляд, реформа вдалася: над нею разом працювали і представники влади, і громадськість. Ця реформа створюється колективно, й ми далі маємо рухатися уперед разом. Ми на правильному шляху".
В НСТУ триває суттєва оптимізація кадрових, виробничих і фінансових ресурсів компанії. Як результат, співробітники Суспільного отримуватимуть ринкову заробітну плату, відбувається стандартизація виробничих процесів і технічна модернізація каналу. З 2 квітня 2018 року в ПАТ "НСТУ" завершиться оновлення й уніфікація структури центральної дирекції та структури регіональних філій. Буде запроваджено нову штатну сітку й уніфіковано посади співробітників, введено назви посад відповідно до вимог ринку, спрощено систему нарахування заробітної плати й збільшено посадові оклади працівників Суспільного.
Також під час дискусії обговорили питання скорочення штату посад телерадіокомпанії. Голова правління та члени Наглядової ради звернули увагу на те, що понад 70% бюджету компанії витрачають лише на заробітні плати, які не відповідають ринковим. Для того, щоб це змінити і витрачати більше коштів на якісний контент, а також платити працівникам гідні ринкові заробітні плати, необхідно провести скорочення штатних посад і перерозподілити фонд оплати праці. Сітку нових зарплат уже затверджено, і по кожній із позицій вона є не просто конкурентоздатною на ринку, а й найвищою у багатьох регіонах країни. Мінімальні оклади працівників будуть удвічі вищими за ті, що діяли в компанії до скорочення. Це стане можливим тільки завдяки зменшенню кількості штатних посад, адже фонд оплати праці в НСТУ обмежений. Шляхом зменшення кількості посад буде можливо перерозподілити фонд оплати праці.
Окрім цього, щоб підвищити ефективність робочих процесів та забезпечити їхню прозорість, в НСТУ запровадили систему електронного документообігу iDoc, яка суттєво спрощує та прискорює комунікацію в компанії.
Діяльність творчого напряму НСТУ також зазнала суттєвих змін. Генеральні продюсери за напрямами провели ревізію контенту, який виробляють канали, розробили нові плани поточного виробництва й стратегію розвитку своїх напрямів.
Також запроваджується система відкритих конкурсів (пітчингів) на створення програм сторонніми продакшенами. Таким чином компанія заощадить на технічному забезпеченні зйомки програми, отримає якісний продукт і матиме змогу обирати найкраще, що пропонують на ринку. Крім того, такий підхід у майбутньому ще й стимулюватиме розвиток регіональних медіаринків: буде попит на програми, будуть відкриті конкурси, а отже креативні люди, журналісти, творці будуть об’єднуватись у команди, створювати власні проекти для суспільного мовлення свого регіону.
"Довкола створення й реформування Суспільного мовлення зараз дуже багато міфів. Міф перший – розвалили державне мовлення. Маю сказати, що нічого не розвалили, бо не було що розвалювати. Натомість триває нормальний процес оптимізації й реструктуризації компанії. Міф другий – позакривали всі програми. Це неправда. Багато програм на Суспільному перезапустили, зробили конкурентноспроможними. Заплановано систему пітчингів, щоб кожен міг захистити свою ідею перед Радою генпродюсерів. Тож відбувається суттєве оновлення програм", – зауважила заступниця голови Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Світлана Остапа.
За рік роботи на Суспільному оновили й запустили 26 різножанрових проектів і 20 спецпроектів. Окрім цього, запровадили конвергентні редакції, об’єднавши теле- і радіоновини в єдиний департамент, а творчі об’єднання оптимізували за жанрами. Три телеканали Суспільного – UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА і UA: КРИМ – із грудня 2017 року мовлять у широкоекранному форматі 16:9.
Ще одним важливим кроком для мовника стала відмова від трансляції політичної реклами у позавиборчий період відповідно до рішення правління ПАТ "НСТУ", ухваленого 20 листопада 2017 року.
"Реформа Суспільного – це передовсім контент. Ми хочемо якісних новин і якісної політичної дискусії. Для України критично важливо, щоб громадяни мали де взяти правдиву інформацію у період виборів. Це роль Суспільного", – наголосив головний експерт Групи РПР-Медіа Ігор Розкладай.
Окремий новий напрям діяльності НСТУ – перетворення телецентру "Олівець" у знану й відвідувану локацію. Із січня 2018 року вхід у телецентр – вільний. На першому поверсі створили креативний простір UA: HUB, де регулярно відбуваються різноманітні події: фестивальні кінопокази, тематичні лекції, виставки, заходи для співробітників та відвідувачів телецентру, працює читальня й book crossing.
Проте найбільшим викликом, котрий постав перед Суспільним, на думку спікерів, є критичне недофінансування ПАТ "НСТУ". Спікери наголосили на тому, що невиконання Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", згідно із яким НСТУ має отримати 0,2% від державного бюджету, ставить під загрозу подальшу діяльність компанії. Відповідно до закону, у 2018 році Суспільне мало отримати 1,5 млрд гривень, проте Верховна Рада України виділила мовнику лише 776 млн грн, що становить половину від гарантованої законом суми.
"Суспільне мовлення – це форпост демократії в усіх європейських країнах. Колишнє державне мовлення, котре дісталося нам у спадок, тепер потрібно перетворити на такий форпост. Необхідна нова модель фінансування Суспільного", – додав секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський.
"Суспільне має стати джерелом неупередженої інформації, а справжня незалежність мовника базується на достатньому фінансуванні. Тож мають працювати прозорі механізми, які гарантують невтручання в розмір фінансового забезпечення мовника. І ми очікуємо, що Суспільне належно профінансують, а потім буде випрацювано ефективну робочу модель фінансування Суспільного в Україні, яка відповідатиме стандартам Ради Європи", – зазначила старша спеціалістка проекту Офісу Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова. Вона також запевнила, що Рада Європи й надалі допомагатиме в процесі реформ Суспільного: "У плані дій Раді Європи на наступні чотири роки Суспільне – в пріоритеті".
Прес-конференцію організовано за підтримки проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні".
