Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2024
  • Як Суспільне говорить мовами нацспільнот — Анастасія Гудима взяла участь у круглому столі до Дня рідної мови
Як Суспільне говорить мовами нацспільнот — Анастасія Гудима взяла участь у круглому столі до Дня рідної мови
Як Суспільне говорить мовами нацспільнот — Анастасія Гудима взяла участь у круглому столі до Дня рідної мови

24 лютого відбувся інтерактивний круглий стіл «Мова єднає» до Міжнародного дня рідної мови, під час якого виступила керівниця Координаційного центру мовлення нацспільнот і проєктів розмаїття Анастасія Гудима

Під час круглого столу відбулося три дискусійні панелі, на яких обговорювали актуальні питання мовної політики, а саме:

  • забезпечення права на використання рідної мови;
  • мова об’єднує, розмаїття збагачує;
  • викладання української мови в школах із навчанням мовами національних спільнот.

Круглий стіл порушив питання стосовно запобігання маніпулятивним впливам щодо мовного питання в Україні, підтримки та збереження рідної мови нацспільнот і корінних народів, а також оптимізації міжкультурної комунікації та взаємодії багатокультурної  громади.

В одній із дискусій взяла участь Анастасія Гудима, розповівши про унікальність Суспільного в контексті створення локальних проєктів для нацспільнот і знайомства з різними аспектами життя українських болгар, угорців, румунів, ромів, гагаузів та інших. Суспільне Мовлення досі залишається єдиним медіа в Україні, яке створює проєкти мовами нацспільнот і саме для них, зберігаючи локальну тематику. Утім, програми доступні й для носіїв української, адже кожен із сюжетів має українські субтитри. Усі матеріали — це не просто переклад загальноукраїнських історій чи документальних стрічок, а створення унікальних локальних сюжетів, репортажів, інтерв'ю про життя у громадах.

«У нас є ризик у боротьбі з драконами піддатися і собі стати драконом. У стані люті, ненависті і втоми мають працювати інституційні норми, які будуть вказівниками для нас — де є межа, що є правильним, а що ні. Всередині команди Суспільного ми крок за кроком вибудовуємо внутрішні інституційні принципи, якими має керуватись вся команда. Відтак однією з важливих частин нашої роботи є створення медіапроєктів різними мовами для національних меншин з локальною тематикою відповідно до регіонів, де вони компактно проживають. Частково наша функція — повернути нас до себе. Ми створюємо проєкти різними мовами, аби кожен почував себе комфортно всередині країни та кожен міг зрозуміти, ким ми є, таким чином запобігати потенційним конфліктам на етнічному ґрунті всередині держави, надаючи майданчик для діалогу усім. Запит кожної нацспільноти й мови дуже неоднорідний. Десь ми воюємо з угорськими наративами, десь підсвічуємо проблематику ромської спільноти, а десь наголошуємо на традиціях українських болгар. Пізнаючи себе, свої історію, культуру, яка формувалась представниками усіх етносів у країні, ми будуємо мости з іншими країнами, і це дуже важлива додана вартість наших проєктів різними мовами», — розповідає керівниця Координаційного центру мовлення нацспільнот та проєктів розмаїття Анастасія Гудима.

Окрім того, у межах заходу відбувся показ проєкту «Мій Крим» про три корінні народи України — кримських татар, кримчаків та караїмів — які проживають на території півострова. Стрічка оповідає історії представників кожного з корінних народів, на прикладі яких ілюструє, як росіяни упродовж років знищували мультикультурність — одну зі складових української ідентичності.

Серед інших спікерів на панельних дискусіях були: Ескандер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, Ашот Авенесян, голова громадської організації «Спілка національних спільнот України»,  Віктор Коврей, начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС),  Олена Арабаджи, голова «Спілки караїмів України», а також завідувачка відділу навчання мов національних меншин Наталія Богданець-Білоскаленко та завідувачка відділу української мови й літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Олена Горошкіна.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото — Марія Пошивайло

Як Суспільне говорить мовами нацспільнот — Анастасія Гудима взяла участь у круглому столі до Дня рідної мови
Як Суспільне говорить мовами нацспільнот — Анастасія Гудима взяла участь у круглому столі до Дня рідної мови

24 лютого відбувся інтерактивний круглий стіл «Мова єднає» до Міжнародного дня рідної мови, під час якого виступила керівниця Координаційного центру мовлення нацспільнот і проєктів розмаїття Анастасія Гудима

Під час круглого столу відбулося три дискусійні панелі, на яких обговорювали актуальні питання мовної політики, а саме:

  • забезпечення права на використання рідної мови;
  • мова об’єднує, розмаїття збагачує;
  • викладання української мови в школах із навчанням мовами національних спільнот.

Круглий стіл порушив питання стосовно запобігання маніпулятивним впливам щодо мовного питання в Україні, підтримки та збереження рідної мови нацспільнот і корінних народів, а також оптимізації міжкультурної комунікації та взаємодії багатокультурної  громади.

В одній із дискусій взяла участь Анастасія Гудима, розповівши про унікальність Суспільного в контексті створення локальних проєктів для нацспільнот і знайомства з різними аспектами життя українських болгар, угорців, румунів, ромів, гагаузів та інших. Суспільне Мовлення досі залишається єдиним медіа в Україні, яке створює проєкти мовами нацспільнот і саме для них, зберігаючи локальну тематику. Утім, програми доступні й для носіїв української, адже кожен із сюжетів має українські субтитри. Усі матеріали — це не просто переклад загальноукраїнських історій чи документальних стрічок, а створення унікальних локальних сюжетів, репортажів, інтерв'ю про життя у громадах.

«У нас є ризик у боротьбі з драконами піддатися і собі стати драконом. У стані люті, ненависті і втоми мають працювати інституційні норми, які будуть вказівниками для нас — де є межа, що є правильним, а що ні. Всередині команди Суспільного ми крок за кроком вибудовуємо внутрішні інституційні принципи, якими має керуватись вся команда. Відтак однією з важливих частин нашої роботи є створення медіапроєктів різними мовами для національних меншин з локальною тематикою відповідно до регіонів, де вони компактно проживають. Частково наша функція — повернути нас до себе. Ми створюємо проєкти різними мовами, аби кожен почував себе комфортно всередині країни та кожен міг зрозуміти, ким ми є, таким чином запобігати потенційним конфліктам на етнічному ґрунті всередині держави, надаючи майданчик для діалогу усім. Запит кожної нацспільноти й мови дуже неоднорідний. Десь ми воюємо з угорськими наративами, десь підсвічуємо проблематику ромської спільноти, а десь наголошуємо на традиціях українських болгар. Пізнаючи себе, свої історію, культуру, яка формувалась представниками усіх етносів у країні, ми будуємо мости з іншими країнами, і це дуже важлива додана вартість наших проєктів різними мовами», — розповідає керівниця Координаційного центру мовлення нацспільнот та проєктів розмаїття Анастасія Гудима.

Окрім того, у межах заходу відбувся показ проєкту «Мій Крим» про три корінні народи України — кримських татар, кримчаків та караїмів — які проживають на території півострова. Стрічка оповідає історії представників кожного з корінних народів, на прикладі яких ілюструє, як росіяни упродовж років знищували мультикультурність — одну зі складових української ідентичності.

Серед інших спікерів на панельних дискусіях були: Ескандер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, Ашот Авенесян, голова громадської організації «Спілка національних спільнот України»,  Віктор Коврей, начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС),  Олена Арабаджи, голова «Спілки караїмів України», а також завідувачка відділу навчання мов національних меншин Наталія Богданець-Білоскаленко та завідувачка відділу української мови й літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Олена Горошкіна.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото — Марія Пошивайло