До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту команда Координаційного центру нацспільнот і проєктів розмаїття Суспільного Мовлення підготувала декілька сюжетів про свідків та постраждалих під час Голокосту українських євреїв на території України, здійсненого нацистським режимом під час Другої світової війни. Саме у цей день, 27 січня, коли вдалося звільнити ув’язнених найбільшого концтабору Освенцим, в країнах ООН вшановують пам’ять усіх жертв злочинної політики Третього Рейху.
Команда Координаційного центру нацспільнот та проєктів Суспільного Мовлення нагадає про трагедію й розповість історії очевидців у тематичних сюжетах, які можна буде переглянути 27–28 січня на місцевих телеканалах у межах проєкту «Суспільне. Спротив» (Суспільне Чернігів, Суспільне Черкаси та Суспільне Одеса), на ютуб-каналі Першого, Суспільне Одеса та Суспільне Чернівці. А також сюжет «Свідки. Злочини Голокосту» можна послухати в ефірі Українського Радіо 27 січня о 19:05.
Свідки. Злочини Голокосту
Михайло Федак, Ігор Юрковецький та Герман Розентал — українські євреї, яким вдалося вижити під час Другої світової війни, коли їхні рідні села та селища окупували нацисти.
«Йосип, який брав участь у похованні оцих убитих [євреїв], був нашим сусідом. Тих, кого не розстріляли, він добивав лопатою», — пригадує 87-річний очевидець Голокосту Ігор Юрковецький.
Кожному з героїв сюжету доводилося шукати власні способи, щоб вижити, — змінювати прізвище на «менш» єврейське чи ховатися в самій сорочці в холодній землянці. Утім, свідкам геноциду все одно довелося пережити трагедію, про яку вони пам’яють досі, майже через 80 років після Голокосту.
Чернівчанка вижила у двох гетто під час Голокосту
Гетто в Чернівцях існувало майже два місяці. Його основним завданням було зібрати в штучних поселеннях євреїв, щоб відокремити їх від інших національностей і «очистити» Буковину. А далі — депортувати й знищити єврейське населення.
Героїня сюжету Координаційного центру єврейка Клара Кац згадує: під час депортації вулиці міста були залиті кров’ю. У 6 років її з родиною депортували з Чернівців на Вінниччину, де розташовувався концтабір «Печора» або «Мертва петля».
Під час Голокосту Клара пережила дві втечі з таборів, катування голодом і «марші смерті» — примусові довготривалі марші полонених на великих відстанях без великих запасів їжі й води. Мало хто витримував такі катування, тож багато євреїв помирало від виснаження або зневоднення.
Одесити, які пережили Голокост
До початку Другої світової війни в Одесі приблизно третину населення складали євреї. На території самого міста й області відбувалися одні з наймасовіших злочинів щодо єврейської спільноти в Україні.
У сюжеті Суспільне розповідає про трагедії, які вдалося пережити одеським євреям під час геноциду. Одна з них — масові спалення на артилерійських складах, про які згадує 85-річна Людмила Клейнер. Тоді до околиць Одеси підігнали бензовози, облили будівлі горючою сумішшю й підпалили їх. Люди згоріли живцем.
«Всі гетто в місті та області були спустошені. Всіх, майже 25 тисяч євреїв, спалили на порохових складах біля Одеси. Мама сказала, що запах прийшов у місто на другу добу», — згадує 85-річна героїня сюжету Людмила Клейнер.
Людмила Клейнер — єврейка, яку в трирічному віці викрали з одеського гетто. Водночас її батька, котрий перебував у гетто на Миколаївщині, змушували щотижня здавати кров.
Чому важливо фіксувати свідчення
Голокост — це один із найбільших злочинів проти людства у світовій історії, який зачепив і Україну.
«”Ніколи не думав, що доживу до ще однієї війни!” — каже один із героїв наших сюжетів. Люди, які у дитинстві стали свідками страшних злочинів Голокосту під час Другої світової війни, у зрілому віці знову переживають жахіття війни. Для нашої команди було надважливим зібрати у відео- й аудіоформатах правдиві свідчення, історії, емоції людей, яких знищували за національною ознакою, — очевидців Голокосту, одного із найбільших злочинів проти людяності — аби назавжди зберегти історичну пам'ять як доказ, що це ніколи не може повторитись, проте повторюється зараз з нами», — говорить головна редакторка Координаційного центру нацспільнот Надія Стадницька.
У період 1933-1944 років, за даними Інституту національної пам’яті, нацистський режим знищив близько 6 мільйонів євреїв у Європі. 1,5 мільйона з них проживали на території сучасної України. Крім того, на українських землях було утворено 50 гетто.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
