Керівниця Координаційного центру мовлення нацспільнот та проєктів з розмаїття Суспільного Анастасія Гудима розповіла Андрію Куликову в інтерв’ю «Громадському радіо» про те, які проблеми підіймає стрічка «Ілюзія рівності», чому фільм про порушення прав, а не їх дотримання, та як проєкт може посприяти зменшенню дискримінації стосовно ЛГБТКІ+ людей.
«Ілюзія рівності» — документальний проєкт, який розповідає три болючі історії ЛГБТКІ+ людей, змушених боротися за базові права людини. Кожен із них працює, волонтерить, служить у лавах ЗСУ, щодня ризикуючи життям на рівні з усіма, але стикається з дискримінацією та браком юридичного захисту, порівняно з іншими українцями.
Читайте також: Історії боротьби за рівноправ’я: проєкт «Ілюзія рівності» презентували в Києві
Як втрата партнерів чи партнерок, неможливість укладання цивільних партнерств, осуд рідних та соціуму змушують українських військових і волонтерів боротись за своє право на рівність дивіться у документальному проєкті «Ілюзія рівності» на ютуб-каналі Першого.
— Про що фільм «Ілюзія рівності» та яке його сприйняття в суспільстві?
— Поки ми рухаємося до перемоги, поки наші воїни захищають нас на лінії фронту, ми маємо рухатися до перемоги й у нашому суспільстві. Звісно, ми розуміємо, що не все гаразд у нас у різних сферах. Але я не погоджуюся з тим, що цей фільм може грати на руку ворога, адже той може використовувати будь-яку нашу тезу у своїх цілях.
Фільм дуже простий, лінійний і легкий для сприйняття порушення прав людини. Легкий у сенсі того, що там немає нав’язливої думки про квір-спільноту, ЛГБТ-спільноту, порушення їхніх прав. Хоча йдеться саме про це, оскільки герої є представниками ЛГБТ-спільноти. У фільмі також йдеться про порушення прав людини через історії героїв.
Ми читаємо коментарі під нашими відео, і нам здається, що більшість людей зрозуміла, наскільки порушують права людини. Ми все-таки за цивілізований вибір, і мова про те, що ментально ми рухаємося якомога далі від нашого ворога.
Дійсно хейтерських коментарів не було. Тому ми робимо висновки, що ми правильно обрали героїв. Нашим режисерам і операторам вдалося їх вибудувати так, що люди сприйняли це більше як історію людини, зрозуміли проблематику конкретної особистості, а не загалом спільноти ЛГБТ.
Читайте також: Кандидат у президенти США — російський пропагандист: нове розслідування Суспільного
— Я так розумію, що ідеологема фільму — це порушення прав. А чому не зробити фільм про дотримання прав? Тобто про те, як їх дотримуватися.
— Хороша ідея. У фільмі наші герої озвучують проблему, із якою зіштовхуються. У ньому немає рішень, абсолютно. Хоча я дуже вдячна експертці, яка долучилася до нашої стрічки. Це Тетяна Касьян, яка є громадською активісткою і керівницею організації «Точка опори». Ми долучили її, щоб вона пояснила деяку термінологію. Тому що коли наші герої говорять слова «квір», «ЛГБТ», «трансгендер», то досі не для всіх це зрозуміло. Також Тетяна пояснює важливість закону про цивільні партнерства, чому він важливий не лише для одностатевих пар; пояснює, чим партнерства відрізняються від шлюбу. Долучення експертки допомогло нам не розв’язати проблему, а вкласти якусь освітню нотку. Нотка, звичайно, дуже маленька, але, зрештою, усе впирається в нашу освіту.
Це фільм про озвучення проблематики, але озвучення до такої міри, щоб людина замислилась. Можливо, це спонукатиме людину вивчити тему досконаліше. А коли людина знає тему краще, то вона може змінити свою думку.
— Яка з трьох історій Вас зачепила найбільше?
— У фільмі мене найбільше зачепила історія Дмитра, до якого не приїхала його родина, коли він отримав поранення і потрапив в лікарню. Він дзвонив і писав своїй мамі, просив, щоб мама приїхала. А та казала, що нема квитків. Дмитро дивився на сайті, і там вони були. Він казав це мамі, пропонував придбати їй квиток, але вона таки не приїхали до нього.
Він це розповідав, і мені було дуже важко слухати. Тому що я уявляю, як до інших людей в палаті приходили рідні, а до нього не приїхали найрідніші люди, мама, яка досі не прийняла його таким. Для мене це була дуже важка історія.
Документальний проєкт «Ілюзія рівності» реалізовано командою Координаційного мовлення національних спільнот та проєктів з розмаїття Суспільного Мовлення за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключно відповідальністю АТ «НСТУ» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
