Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2023
  • «Залишитися в строю»: проєкт Суспільне Вінниця про поранених захисників
«Залишитися в строю»: проєкт Суспільне Вінниця про поранених захисників
«Залишитися в строю»: проєкт Суспільне Вінниця про поранених захисників

Денис, Максим, Сергій та Вадим — із перших днів повномасштабної війни стали на захист Батьківщини. Через поранення та ампутації вони звільнені зі служби. Денис із потрійною ампутацією вчиться на психолога, працює у центрі протезування та реабілітації; Максим і далі хоче бути гранатометником; Вадим об’їздив 12 військових частин із вимогою взяти його на службу, а Сергій планує встановити механічні протези, бо з ними на службі буде зручніше. 

Спогадами про свої поранення, думками про реабілітацію та мріями про повернення до служби захисники поділилися у проєкті «Залишитися в строю» для ютуб-каналу Суспільне Вінниця.

Читайте також: «Оленівка: куратори зла» — фільм-розслідування Kyiv Independent на Суспільному

Денис Кривенко з Кропивницького до військкомату ходив тричі, перш ніж його взяли на службу. Дві ноги та руку втратив під Бахмутом.

«Був приліт пів метра від мене, снаряд СПГ. Зразу втратив праву кінцівку нижню і ліву верхню, а ліва нога була закручена. Я побачив все це поранення, в мене фліска горіла, я загасив і на кілька секунд “виключився”. Прокинувся, коли хлопці натягували турнікети», — згадує Денис.

Через 11 тижнів після поранення Денис став на ноги. Пройшов протезування, зараз він мотиватор і психолог для тих, хто теж пережив ампутації.

«Ці хлопці не готові працювати з психологами, які не були на війні, а ти пройшов все це і розумієш, з чим треба працювати. Хлопці самі кажуть: “Я хочу поговорити”. Буває, що підходять і на нейтральне спілкування, щоб трошки розслабитись, — каже Денис Кривенко. — Зараз я в Києві поступив у “Сковороди” на базову психологію. Потім Говард Баффет (американський філантроп — ред.), можна сказати вже друг мій, обіцяв оплатити Український Католицький Університет. Я й сам міг оплатити, але він не погодився на це».

Вадим Киян з Енергодару, 25 лютого вже був у зоні бойових дій, командир взводу, поранення отримав у березні 2022 року. На Вінниччину бійця евакуювали з Дніпровського шпиталю у важкому стані. За 13 місяців оборонцю провели 22 операції.

«Як все сталось? Ми з пацаном танк спалили Т-64-ку, лупили з РПГ-шки, тоді бились підручними засобами, міський бій. Вийшла БМП-шка, нас обстріляла і почали бити три міномети. Удар такий був, ніби кувалдою хтось мене вліпив. Кров лупила так, що аже через голову перескакувало», — розповідає Вадим.

Військово-лікарська комісія Вадима визнала непридатним для служби, але він на це не погоджується.

«Взяв відношення з частини, що такий чоловік потрібен. Зараз направлю листа в Дніпро, щоб переглянули, зробили обмежено придатним. Я був у 12 частинах і на полігоні був. Скрізь люди потрібні».

Сергій з Черкащини, поранення отримав у жовтні 2022 року, у протитанковій групі працював на «Стугні».

«Поставлять ноги — спробую повернутись. Я розумію, що те, що раніше робив, зараз робити не зможу, вже не побігаю. Але чому не спробувати? Треба їх (росіян — ред.) спиняти».

Максим з Вінниччини служить з 2016 року, контрактник, спочатку був кухарем, потім перекваліфікувався у гранатометника. Каже, не варто жаліти поранених воїнів: «Якщо будуть жаліти, тоді людина просто розкисне і буде лежати… І себе жаліти теж нема чого. Те, що ноги нема, — нічого страшного, піду далі служити. Був гранатометником, ним і залишуся. Що я вдома буду робити?»

Сергій планує освідчитись коханій, а Вадим Киян не хоче залишати війну онучці, яка народилась цього року. Історії сильних — дивіться у відео.

Читайте також: Ірина Цибух: Хочу, щоб моїм загиблим побратимам не було за мене соромно

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Нагадаємо, телеефір Суспільне Вінниця можна дивитись і онлайн.  Оперативні новини від Суспільне Вінниця — на сайті Суспільне | Новини та у соцмережах:

«Залишитися в строю»: проєкт Суспільне Вінниця про поранених захисників
«Залишитися в строю»: проєкт Суспільне Вінниця про поранених захисників

Денис, Максим, Сергій та Вадим — із перших днів повномасштабної війни стали на захист Батьківщини. Через поранення та ампутації вони звільнені зі служби. Денис із потрійною ампутацією вчиться на психолога, працює у центрі протезування та реабілітації; Максим і далі хоче бути гранатометником; Вадим об’їздив 12 військових частин із вимогою взяти його на службу, а Сергій планує встановити механічні протези, бо з ними на службі буде зручніше. 

Спогадами про свої поранення, думками про реабілітацію та мріями про повернення до служби захисники поділилися у проєкті «Залишитися в строю» для ютуб-каналу Суспільне Вінниця.

Читайте також: «Оленівка: куратори зла» — фільм-розслідування Kyiv Independent на Суспільному

Денис Кривенко з Кропивницького до військкомату ходив тричі, перш ніж його взяли на службу. Дві ноги та руку втратив під Бахмутом.

«Був приліт пів метра від мене, снаряд СПГ. Зразу втратив праву кінцівку нижню і ліву верхню, а ліва нога була закручена. Я побачив все це поранення, в мене фліска горіла, я загасив і на кілька секунд “виключився”. Прокинувся, коли хлопці натягували турнікети», — згадує Денис.

Через 11 тижнів після поранення Денис став на ноги. Пройшов протезування, зараз він мотиватор і психолог для тих, хто теж пережив ампутації.

«Ці хлопці не готові працювати з психологами, які не були на війні, а ти пройшов все це і розумієш, з чим треба працювати. Хлопці самі кажуть: “Я хочу поговорити”. Буває, що підходять і на нейтральне спілкування, щоб трошки розслабитись, — каже Денис Кривенко. — Зараз я в Києві поступив у “Сковороди” на базову психологію. Потім Говард Баффет (американський філантроп — ред.), можна сказати вже друг мій, обіцяв оплатити Український Католицький Університет. Я й сам міг оплатити, але він не погодився на це».

Вадим Киян з Енергодару, 25 лютого вже був у зоні бойових дій, командир взводу, поранення отримав у березні 2022 року. На Вінниччину бійця евакуювали з Дніпровського шпиталю у важкому стані. За 13 місяців оборонцю провели 22 операції.

«Як все сталось? Ми з пацаном танк спалили Т-64-ку, лупили з РПГ-шки, тоді бились підручними засобами, міський бій. Вийшла БМП-шка, нас обстріляла і почали бити три міномети. Удар такий був, ніби кувалдою хтось мене вліпив. Кров лупила так, що аже через голову перескакувало», — розповідає Вадим.

Військово-лікарська комісія Вадима визнала непридатним для служби, але він на це не погоджується.

«Взяв відношення з частини, що такий чоловік потрібен. Зараз направлю листа в Дніпро, щоб переглянули, зробили обмежено придатним. Я був у 12 частинах і на полігоні був. Скрізь люди потрібні».

Сергій з Черкащини, поранення отримав у жовтні 2022 року, у протитанковій групі працював на «Стугні».

«Поставлять ноги — спробую повернутись. Я розумію, що те, що раніше робив, зараз робити не зможу, вже не побігаю. Але чому не спробувати? Треба їх (росіян — ред.) спиняти».

Максим з Вінниччини служить з 2016 року, контрактник, спочатку був кухарем, потім перекваліфікувався у гранатометника. Каже, не варто жаліти поранених воїнів: «Якщо будуть жаліти, тоді людина просто розкисне і буде лежати… І себе жаліти теж нема чого. Те, що ноги нема, — нічого страшного, піду далі служити. Був гранатометником, ним і залишуся. Що я вдома буду робити?»

Сергій планує освідчитись коханій, а Вадим Киян не хоче залишати війну онучці, яка народилась цього року. Історії сильних — дивіться у відео.

Читайте також: Ірина Цибух: Хочу, щоб моїм загиблим побратимам не було за мене соромно

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Нагадаємо, телеефір Суспільне Вінниця можна дивитись і онлайн.  Оперативні новини від Суспільне Вінниця — на сайті Суспільне | Новини та у соцмережах: