30 листопада Суспільне Мовлення запустило нову платформу архівних відео та аудіо Суспільне Медіатека. На офлайн-презентації, яка відбулася у Львові, команда сайту розповіла дослідникам, журналістам, представникам/-цям вишів і музеїв про функції та особливості платформи. 

Зараз платформа Суспільне Медіатека працює у режимі бета-версії й налічує близько півтори тисячі відео та аудіозаписів. Їх можна відшукати у тематичних розділах за назвою чи тегом. Кожен з файлів містить опис. Команда платформи продовжує вивантажувати архівні записи на сайт, тож з кожним днем їх більшає.

«Суспільне Мовлення планує створити величезний архів національного масштабу, який стане корисним як для досліджень істориків, публіцистів та журналістів, так і для створення нових контентних продуктів. Суспільне Медіатека — це лиш вітрина контенту, те з чим можемо познайомити всю громадськість», — сказав Родіон Кочубей, член правління Суспільного, відповідальний за напрям операційної діяльності.

Читайте також: Суспільне Медіатека — відкрита платформа унікальних архівних відео та аудіо Суспільного

«Зараз відбувається боротьба українців за свою суб'єктність, за право бути собою, і поява цього архіву від Суспільного Мовлення як ключової культурної інституції країни — це відновлення пам'яті, це здобуток усвідомлення себе в ширшій і перспективі, ознака дорослішання України як поля, де виростають нові інституції. Суспільне зміцнюється і поява Суспільне Медіатека — це практично ще один крок до того, щоб ми могли повністю керувати своєю усвідомленістю», — сказав Євген Глібовицький, медіаексперт, дослідник суспільних трансформацій, член наглядової ради Суспільного Мовлення у творчій сфері.

Команда Суспільне Медіатека наповнює платформу з серпня 2023 року. Основа редакції працює з львівського офісу Суспільного, крім цього редактори архіву є у кожному регіоні на філіях мовника. Один із них — Олександр Міхерев, який приїхав на презентацію з Харкова. Завдяки його роботі команді вдалося зберегти й описати зйомки із місць російських злочинів.

«Архіви Суспільного — це неосяжна кількість інформації і тисячі годин записів. Головна складність у тому, що велика частина з них — не оцифровані. Зараз ми можемо цифрувати лише з касет, але щойно в нас буде можливість залучити додаткові кошти і придбати додаткове обладнання — перейдемо до цифрування кіноплівок. Наша ціль — оцифрувати абсолютно всі носії, всі архівні записи Суспільного, які зараз розосереджені в різних регіонах України, велика частина з них буде опублікована на платформі Суспільне Медіатека. Це займе не один рік, але перші кроки на цьому довгому шляху вже зроблено», — сказала Таїсія Турчин, керівниця проєкту з оцифрування архівних матеріалів Суспільного.

«Журналістика — це тут і зараз, а робота з архівами — це погляд у вічність та робота на майбутнє. Дуже радію, що цей проєкт втілюється саме у Львові», — сказала менеджерка Суспільне Львів Тетяна Колісніченко.

Оцифрування матеріалів триває спільно з партнерами — львівським комунальним підприємством «Львівське радіо». Частину архівів, опублікованих на Суспільне Медіатека, перевели на цифрові носії у Центрі міської історії. Команда Суспільного також вдячна за співпрацю історику та досліднику Богдану Шумиловичу.

«Нам важливо розповідати історії про те, що створювалося і ким створювалося, бо цих людей вже немає в живих. Магія зафіксованих імен, де звучать голоси Колесси, Ступки, Брилинського, Неборака та багатьох інших. Ці всі матеріали ми описуємо, оцифровуємо, реактивізовуємо, а часом і реінтерпретуємо. Це дає відчуття перебування між часом і будування тяглості. Це неможливо без доброго партнерства», — сказав Андрій Лінік, директор львівського комунального підприємства «Львівське радіо».

Читайте також: Суспільне та Львівське комунальне підприємство «Львівське радіо» спільно оцифровують аналогові радіозаписи

Зауваження та пропозиції до роботи платформи можна залишати у формі зворотного зв’язку у правому нижньому куті сайту Суспільне Медіатека. 

«Це складна, але дуже цікава робота, яка надихає і щодня відкриває щось нове, нових для нас людей та події, які відбувалися в житті країни або конкретної області, — каже Ірина Гоць, продюсерка Суспільне Медіатека. — Аудіофайлів на платформі наразі менше, але це раритетні записи радійних програм та інтерв'ю зі студій Українського Радіо та радіо у Львові. Будемо раді отримувати рекомендації від користувачів через форму зворотного зв’язку на сайті — хочемо удосконалюватися та покращити свою роботу».

Нагадаємо, Суспільне Медіатека — платформа унікальних архівних відео- та аудіозаписів Суспільного Мовлення від 1950-х років і до сьогодні. Разом із партнерами команда розпочала оцифровувати ці записи, впорядковуючи їх у каталоги та вивантажувати на сайт Суспільне Медіатека, де подивитися чи послухати їх зможе кожен. Суспільне Медіатека стане помічницею для усіх, хто цікавиться українською історією, досліджує історичні події й персоналії, розповідає про них у медіа чи вивчає історію, щоб зробити її своєю професією.

Загалом Суспільне Мовлення планує оцифрувати сотні тисяч годин власних архівних матеріалів, де задокументовані події, які несуть історичну цінність у становленні незалежності України.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

* Проєкт співпраці Суспільного Мовлення та Європейського Союзу в особі Європейської комісії «Капіталізація аудіовізуальних архівів НСТУ для залучення громадськості в Україні» триватиме три роки й три місяці — із 2021 до початку 2025-го.

Проєкт виконується за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст документів та матеріалів в рамках цього проєкту є виключною відповідальністю АТ «НСТУ», і ні за яких обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

Фото — Анна Долішня (Срога) / Суспільне Львів