Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2023
  • Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного
Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного

Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного

Посилення державного мовлення — це загроза демократії України та перепона на шляху до Європейського Союзу. Про це говорили учасники конференції «Суспільне Мовлення: реформа під час війни», організованої Центром демократії та верховенства права, Суспільним Мовленням, а також комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

Читайте також: Метазадача — щоб народні депутати читали телеграм-канали Суспільного, — Корнієнко

«Якщо у попередні роки ми всі зійшлися на політичному консенсусі, що державне телебачення — це зло і ми від нього категорично відмовляємося, то зараз у нас фактично відновлюються державні канали. Це створює дуже неприємний інцидент, що державне телебачення — знову “ок”», — вважає народний депутат України Володимир В’ятрович.

«Суспільне служить інтересам громадян, а однак це публічна інституція, яка народилася із державного, наскрізь відчуженого від людини, мовлення. Отже, своїм прикладом воно робить цю трансформацію можливою», — вважає Олеся Островська-Люта, директорка «Мистецького Арсеналу».

Читайте також: Суспільне — це наше джерело контенту на Захід, — Євгенія Кравчук

«Раніше ми декларували, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, тим більше віддаляючись від “совка”. Ми знову повертаємося в “совок”, бо посилюємо і створюємо нові державні канали», — переконана Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного Мовлення.

На її думку, пояснення про обмеження фінансування Суспільного через оборонний бюджет виглядає непереконливо на фоні посилення та фінансування державних мовників, а також приватних каналів, які транслюють телемарафон: «Ми з першого дня створення боролися за незалежність. Багато політиків декларували демократичні цінності і виступали за реформу Суспільного, але не хотіли відпускати від себе контроль за медіа. Якби представники влади зрозуміли, що з сильним незалежним Суспільним Україна буде по-справжньому демократичною, скоріше увійде до Європейського Союзу, то не забирали б наш законний бюджет на свої підконтрольні державні канали».

Читайте також: Зберегти Суспільне та забезпечити його фінансування, — міжнародні партнери

З нею погоджується Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Вона переконана, що потрібно переспрямувати фінансування з телеканалу «Рада», іномовлення та єдиного марафону на Суспільне Мовлення. «Це буде вирішенням питання і це буде те, за що могла б голосувати Верховна Рада України. Не треба перекладати відповідальність свою, як народних депутатів, на наших партнерів, які, мовляв, мають дати нам більше коштів. Самим зробити умову, на що ми можемо витрачати і в яких розмірах».

Водночас Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, наголошує, що фінансування Суспільного, як і всієї медіасфери, відбувається за підтримки міжнародних партнерів, адже всі внутрішні ресурси акумульовані на війну. 

«Я б не радив користуватися логікою, що знімуть з “Дому” й дадуть Суспільному. Знімуть з “Дому” — дадуть на дрони. Це різні статті видатків бюджету, у них різні задачі. Суспільне — це суспільний мовник. Він має бути за зобов’язаннями і здоровим глуздом, у першу чергу. “Дом” створювався з іншою метою — боротьби за уми і психологію тих людей. Як воно пішло, треба аналізувати, яку виконує функцію з точки зору державного фінансування», — зауважив Олександр Корнієнко.

Також він прокоментував роздержавлення каналу «Рада»: «Коли ведеться розмова про роздержавлення каналу “Рада”, опозиція завжди приходить і каже: “Ні”, бо це погано».

Конференція «Суспільне Мовлення: реформа під час війни» організована Центром демократії та верховенства права та комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У події взяли участь народні депутати, представники громадських та міжнародних організацій. 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Фото Анастасії Мантач

Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного

Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного

Посилення державного мовлення — це загроза демократії України та перепона на шляху до Європейського Союзу. Про це говорили учасники конференції «Суспільне Мовлення: реформа під час війни», організованої Центром демократії та верховенства права, Суспільним Мовленням, а також комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

Читайте також: Метазадача — щоб народні депутати читали телеграм-канали Суспільного, — Корнієнко

«Якщо у попередні роки ми всі зійшлися на політичному консенсусі, що державне телебачення — це зло і ми від нього категорично відмовляємося, то зараз у нас фактично відновлюються державні канали. Це створює дуже неприємний інцидент, що державне телебачення — знову “ок”», — вважає народний депутат України Володимир В’ятрович.

«Суспільне служить інтересам громадян, а однак це публічна інституція, яка народилася із державного, наскрізь відчуженого від людини, мовлення. Отже, своїм прикладом воно робить цю трансформацію можливою», — вважає Олеся Островська-Люта, директорка «Мистецького Арсеналу».

Читайте також: Суспільне — це наше джерело контенту на Захід, — Євгенія Кравчук

«Раніше ми декларували, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, тим більше віддаляючись від “совка”. Ми знову повертаємося в “совок”, бо посилюємо і створюємо нові державні канали», — переконана Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного Мовлення.

На її думку, пояснення про обмеження фінансування Суспільного через оборонний бюджет виглядає непереконливо на фоні посилення та фінансування державних мовників, а також приватних каналів, які транслюють телемарафон: «Ми з першого дня створення боролися за незалежність. Багато політиків декларували демократичні цінності і виступали за реформу Суспільного, але не хотіли відпускати від себе контроль за медіа. Якби представники влади зрозуміли, що з сильним незалежним Суспільним Україна буде по-справжньому демократичною, скоріше увійде до Європейського Союзу, то не забирали б наш законний бюджет на свої підконтрольні державні канали».

Читайте також: Зберегти Суспільне та забезпечити його фінансування, — міжнародні партнери

З нею погоджується Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Вона переконана, що потрібно переспрямувати фінансування з телеканалу «Рада», іномовлення та єдиного марафону на Суспільне Мовлення. «Це буде вирішенням питання і це буде те, за що могла б голосувати Верховна Рада України. Не треба перекладати відповідальність свою, як народних депутатів, на наших партнерів, які, мовляв, мають дати нам більше коштів. Самим зробити умову, на що ми можемо витрачати і в яких розмірах».

Водночас Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, наголошує, що фінансування Суспільного, як і всієї медіасфери, відбувається за підтримки міжнародних партнерів, адже всі внутрішні ресурси акумульовані на війну. 

«Я б не радив користуватися логікою, що знімуть з “Дому” й дадуть Суспільному. Знімуть з “Дому” — дадуть на дрони. Це різні статті видатків бюджету, у них різні задачі. Суспільне — це суспільний мовник. Він має бути за зобов’язаннями і здоровим глуздом, у першу чергу. “Дом” створювався з іншою метою — боротьби за уми і психологію тих людей. Як воно пішло, треба аналізувати, яку виконує функцію з точки зору державного фінансування», — зауважив Олександр Корнієнко.

Також він прокоментував роздержавлення каналу «Рада»: «Коли ведеться розмова про роздержавлення каналу “Рада”, опозиція завжди приходить і каже: “Ні”, бо це погано».

Конференція «Суспільне Мовлення: реформа під час війни» організована Центром демократії та верховенства права та комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У події взяли участь народні депутати, представники громадських та міжнародних організацій. 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Фото Анастасії Мантач

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.