Про це сказав член правління ПАТ "НСТУ" Микола Чернотицький під час найбільшого українського медіафоруму Kyiv Media Week 19 вересня на панельній дискусії "Радіо в Україні: виклики та перспективи".
В обговоренні також взяли участь член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Владислав Севрюков, виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина Мяснікова та директор із розвитку регіонального мовлення "ТАВР медіа" Володимир Гончаревський. Модерував зустріч генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін.
Учасники панелі зосередили свою увагу на стратегії розбудови радіомовлення в Україні та перспективах розвитку радіоринку, зокрема торкнулися питання вивільнення частот після переходу телебачення на цифрове мовлення, впровадження цифрового радіо DAB+ і можливостей радіо для охоплення нової аудиторії.
"Зараз відбувається процес, який набуває широкого обговорення в медійному середовищі — перехід телебачення на цифрове мовлення. Разом із тим вивільняється діапазон для FM-мовлення українських радіостанцій. Хто буде мовити в цьому діапазоні і що це за нові радіостанції?" — розпочав дискусію генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін.
За словами члена правління НСТУ Миколи Чернотицького, Суспільне дуже чекає на новий конкурс радіочастот від Нацради, щоб поборотися за потужні частоти для радіо Промінь і радіо Культура, які мають бути представлені в усіх обласних центрах.
"Ми зараз маємо історичний шанс, коли вивільняться частоти і Суспільний мовник за допомогою наших партнерів — Національної ради, може вперше в історії розбудувати мережі для Другого і Третього каналів Українського радіо й добудувати Перший. Бо на сьогодні ми не маємо частот у Харкові, Одесі, Івано-Франківську та Ужгороді. У Другого і Третього каналів – радіо Промінь і радіо Культура — ситуація ще гірша. З обласних центрів у Променя тільки Луцьк, у Культури — "стоватки" в Харкові й Івано-Франківську", — сказав Микола Чернотицький.
Своєю чергою, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський зауважив, що під час конкурсу радіочастот у відборі претендентів акцент робиться на розвиток місцевого радіомовлення. Окрім того, як зауважив Сергій Костинський, у Суспільного буде ресурс на добудову мережі Другого і Третього каналів Українського радіо. Зокрема, під час конкурсу радіочастот регіональний мовник має взяти на себе зобов’язання ретранслювати один із радіоканалів Суспільного мовлення.
"Згідно з неформальною стратегією розбудови радіомовлення в Україні на першому місці перебуває Суспільне", — сказав Сергій Костинський.
На пріоритетності розвитку Суспільного мовлення наголосила й виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина Мяснікова. Вона зазначила, що після вивільнення радіочастот стратегія розвитку радіо має бути такою, щоб забезпечити населення якісним продуктом і щоб радіо лишалося прибутковим медіабізнесом.
"Асоціація завжди була проти державної форми власності медіа, і ми вважаємо, що розбудова Суспільного має бути пріоритетом. Саме Суспільне має виконувати всі інформаційні завдання і задовольняти всі потреби населення", — сказала Катерина Мяснікова.
