Телерадіокомпанія "Запоріжжя" – одна із 23 регіональних дирекцій Національної суспільної телерадіокомпанії України. У її складі – телевізійний канал "Запоріжжя" та однойменне радіо.
Колишня обласна державна телерадіокомпанія трансформується в незалежний від влади суспільний мовник.
"Нині відбувається реформа регіональної структури, – каже член правління ПАТ "НСТУ" Микола Чернотицький. – Колишні державні компанії (ОДТРК), які увійшли до складу суспільного мовника як філії, колись були окремими юридичним особами. Кожна регіональна компанія мала свої сітки мовлення, різну кількість програм власного виробництва, різну кількість штатних працівників – від 80 до 320 осіб. При цьому, великий штат – це далеко не завжди якісніші програми. Також у структурі філій було багато адміністративних ланок управління, які дублювали одна одну. Нині ці керівні функції виконує центральна дирекція. Цілком логічний наступний крок – побудова уніфікованої структури з єдиним механізмом управління та спільними стандартами мовлення Суспільного. Саме така уніфікація регіональної структури триває зараз".
Ідея суспільного мовника загалом не нова. У розвинених країнах світу вже давно працюють суспільні ЗМІ: BBC – у Великій Британії, Deutsche Welle – в Німеччині, NHK – у Японії, NRK – у Норвегії, TVP – у Польщі.
В Україні закон "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" ухвалили 17 квітня 2014 року. У березні наступного року в закон було внесено зміни, і 7 квітня 2015 року його підписав Президент. У січні 2017 року Національна телекомпанія України юридично стала публічним акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України". З того часу в Україні будують власне суспільне мовлення.
Відповідно до Закону, держава зобов’язана щорічно виділяти ПАТ "НСТУ" 0,2% від обсягу держбюджету. Така модель фінансування гарантує мовнику незалежність від органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, юридичних і фізичних осіб, а також дозволяє виконувати основну функцію – всебічно й об’єктивно інформувати українське суспільство.
І якщо раніше обласні телерадіокомпанії були майданчиками для промотування владних структур, то тепер, маючи статус філій суспільного мовлення, вони гарантують громадянам доступ до незалежної об’єктивної інформації, що передбачає суттєву зміну формату діяльності.
Нинішній етап реформування суспільного мовлення в Україні покликаний усунути дублювання адміністративних функцій у кожному регіоні та спростити штатну структуру, оптимізувати виробництво регіонального контенту й підвищити заробітну плату для журналістів суспільного мовлення до ринкового рівня.
"Внаслідок реформи в усіх регіональних філіях будуть уніфіковані штатні розписи та система ухвалення рішень. Також суттєво скоротять кількість "начальницьких" ланок, – пояснює секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський. – Суть змін у творчому напрямку полягатиме в тому, що в регіонах вироблятимуть менше контенту, проте відмінної якості. Штатні журналісти на обласних каналах готуватимуть місцеві теле- і радіоновини протягом дня, ранкове розважальне телешоу, вечірню аналітичну телепрограму, радіопрограми. Решту контенту будемо замовляти на відкритих конкурсах ідей (пітчингах) у сторонніх продакшнів чи творчих груп. За підсумками конкурсу з виробниками програм укладатимуть строкові контракти. Штатні редакції мовами національних меншин, які є в Одесі, Ужгороді та Чернівцях, також буде збережено. А мінімальний журналістський оклад із 2 квітня 2018 року становитиме 8800 грн – для регіонів це навіть вище, ніж ринковий рівень".
Пріоритетом у роботі філій є саме якісні, оперативні, незалежні регіональні новини – це той необхідний мінімум, який має забезпечити суспільний мовник у регіоні. Зараз кожна філія випускатиме ранкову програму, випуски новин упродовж дня та підсумкову вечірню програму синхронно з іншими регіонами. Однак виробництво програм інших напрямів (дитячого, розважального тощо) не зупиниться – ці програми обиратимуть на конкурсних умовах, тож запропонувати і захистити свою ідею зможе кожен охочий.
Запорізька філія вже оновила ранкове шоу, яке виходить тепер щодня у прямому ефірі. "Це для нас вагомий крок. У такий спосіб ми намагаємося залучити більше глядачів, заохотити та зацікавити новим осучасненим контентом. Прямі ефіри – це можливість буквально почути свого глядача завдяки телефону, інтернету. Тепер ми маємо можливість спілкуватиме в інтерактивному режимі", – зазначила продюсерка Запорізької філії Наталія Андрєєва.
Наталія Андрєєва з 2005 до 2017 року працювала редакторкою та завідувала відділом програм для дітей і юнацтва у Запорізькій філії. Під її керівництвом з 2008 року вийшло понад 20 циклових програм музичного, аналітичного, дитячого й молодіжного спрямування, а також програм у форматі ранкових проектів. Її обрали керівницею творчого напряму Запорізької філії Суспільного у грудні на відкритому конкурсі. Це вперше в історії НСТУ керівників регіональних дирекцій – менеджерів і продюсерів – не призначали, а обирали на відкритому й незалежному конкурсі. Ще однією новацією стало розмежування функцій адміністративного й творчого управління філією: творчим напрямом роботи керує продюсер, а всіма адміністративними й господарчими питаннями – менеджер.
Нагадаємо, менеджера для Запорізької філії у грудні не було обрано, тож 4 січня ПАТ "НСТУ" оголосила додатковий конкурс, документи на який всі охочі можуть подати з 12 до 25 січня.
Відкриті конкурси на посади керівників філій, а також незалежність Суспільного створюють супротив політичних кіл, що яскраво простежуюється у питанні фінансування компанії. У 2017 році ПАТ "НСТУ" недоотримала 200 млн гривень, а у 2018 році Верховна Рада для Суспільного проголосувала лише за 776 млн грн, що вдвічі менше за гарантовану законом суму.
Занепокоєння з цього приводу вже висловили іноземні дипломати. Зокрема до української влади з вимогою профінансувати Суспільне звертались 20 послів, серед яких посли США, Франції, Німеччини, Великої Британії, голови представництв ЄС і НАТО в Україні.
У режимі тотального недофінансування компанія вимушена вдаватися до низки непопулярних рішень. Так, наприклад, у багатьох філіях Суспільного, серед яких і Запорізька, колективи телеканалів і радіо переїжджають в одну будівлю. Це дозволяє заощадити на обслуговуванні приміщень та комунальних послугах. Окрім цього, такий крок вивільнює площі для оренди й сприяє збільшенню комерційних надходжень, які згодом буде використано зокрема й для закупівлі якісного контенту й виробництва власних програм.
Окрім цього, через невідповідні "роздуті" штати колишніх ОДТРК, Національна суспільна телерадіокомпанія України має провести скорочення, зменшити загальну кількість штатних посад із понад 7300 посад до 4087 вже у квітні цього року.
Запорізька філія після оптимізації структури матиме в штаті 76 осіб, але частина колективу продовжить співпрацю з філією на договірних умовах. Це зокрема стосуватиметься обслуговуючого персоналу.
"Суспільне має поважати своїх працівників і платити гідні, ринкові заробітні плати. Водночас ми маємо поважати й усіх громадян, бо кожен українець фінансує Суспільне. Тож наша задача – використовувати ці кошти максимально ефективно. Для цього ми будемо працювати колективом не лише зі штатних працівників, а й залучати фахівців на аутсорс: ФОП, цивільно-правові угоди", – пояснив Микола Чернотицький.
Нагадаємо, голова Групи підтримки України при Єврокомісії Пітер Вагнер і прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік виступили з підтримкою українського суспільного мовника та успішно оцінили реформу НСТУ. Проте європейські партнери наголосили, що брак фінансування загрожує модернізації телерадіокомпанії, а, отже, і її майбутньому взагалі, тож чим ближче вибори, тим більшім є тиск на Суспільне.
