Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2018
  • Розвивати критичне мислення – одне із завдань Суспільного, – продюсерка UА: ЛЬВІВ Уляна Антоник
Розвивати критичне мислення – одне із завдань Суспільного, – продюсерка UА: ЛЬВІВ Уляна Антоник
Розвивати критичне мислення – одне із завдань Суспільного, – продюсерка UА: ЛЬВІВ Уляна Антоник

Форум першої молодіжної столиці України відбувся у Львові 6-7 вересня. Одним зі спікерів локації #ЩосьМотиваційне була продюсерка UA: ЛЬВІВ Уляна Антоник.

На Форум першої молодіжної столиці України з’їхалась активна молодь зі всієї країни, а також більше 100 українських експертів та молодих стартаперів. Одночасно працювали 4 зони-лекторії. Модератором на локації #ЩосьМотиваційне був Річард Герц, консультант UNIСEF з питань залучення молоді та співпраці для проекту U-REPORT. У форматі інтерв’ю, продюсерка UA: ЛЬВІВ Уляна Антоник розповіла про роботу Суспільного у Львові, та чому медійна аудиторія має йти за контентом, а не навпаки.

– Уляно, що мотивує в роботі на Суспільному?
– За більш ніж 20 років роботи у медійній сфері, вперше я отримала можливість працювати в ЗМІ незалежному від влади, бізнесу та інвесторів. UA: ЛЬВІВ працює чесно та відкрито, дотримуючись у роботі журналістських стандартів. Я особисто відчуваю кайф від того, що ніхто не може і не має права диктувати Суспільному, кого запрошувати в ефір, а кого не допускати. Дуже важливо для мене те, що законність в нашій компанії – понад усе. І в творчості, і в адміністративній сфері. Всі працюють офіційно. Всі отримують офіційні зарплати. Ніяких конвертів і тіньових схем із податками.

– Розкажи нам докладніше: хто такий продюсер і чим він займається?
– Продюсер – це та людина, яка є носієм ідей, створює та курує медійні проекти. Проте зараз, в умовах недофінансування cуспільного мовлення в Україні, чимало цих творчо-виробничих процесів гальмуються. Немає можливості закупити нове телевізійне та радійне обладнання. Виробництво контенту на застарілій техніці, яка часто ламається, займає набагато більше часу. Щодня доводиться вирішувати різні, саме організаційні питання, які могли б не виникати, якби ми працювали в сучасних комфортних технічних і побутових умовах. Поточна робота забирає більшість часу. Але, незважаючи на усі складнощі, наша команда сумлінно працює, бо ми прагнемо змін на краще і кожен свідомий того, що реформи в нашій країні – це складно й довго.

– Чи справді зараз менше людей дивляться телебачення? Якщо так, то як вважаєш чому?
– Поділюся особистим досвідом. Я перестала дивитися телевізор років 10 тому, коли зрозуміла, що більшість українських телеканалів транслюють такий фоновий контент, який підлаштовується під споживача і не сприяє особистісному розвитку аудиторії. Тенденція українських ЗМІ – транслювати те, що сприймається легко і залюбки: розваги, скандали, сенсації, а також те, хочуть "вкласти в голову" аудиторії власники медіа.

– Який контент має транслювати ТБ, аби аудиторія розвивалася, а не деградувала?
– Я переконана, що абсолютно всі журналісти усіх ЗМІ повинні працювати за журналістськими стандартами. Кожен медійник, перш ніж готувати матеріал чи програму, повинен запитувати себе: "Як те, що я роблю, може змінити на краще людей, які це прочитають чи подивляться?" І самі журналісти, а відтак і їхня аудиторія, суспільство мають ставити собі питання "Чому це так і чи це дійсно так?". Нам дуже бракує критичного мислення, як на мене. І розвивати саме таке мислення – одне із завдань суспільного мовлення.

– У чому полягають журналістські стандарти?
– Це незаангажованість, оперативність, об’єктивність, точність, баланс думок, повнота інформації. Зокрема, ми маємо подавати інформацію простою мовою. Умовно, журналіст повинен провести свого читача/слухача/глядача через усі причино-наслідкові зв’язки проблеми чи конфлікту. В аудиторії не повинно залишитися запитань без відповіді після програми, але, водночас, кожен глядач чи слухач має самостійно зробити власні висновки, маючи повну картину того чи іншого суспільного процесу.

– Як створити звичку фільтрувати контент в медійної аудиторії?
– Я маю надію, що рано чи пізно в аудиторії природньо з’явиться ця звичка. І завдяки українському суспільному мовленню в першу чергу. В Україні Суспільне, наразі, не таке популярне, як в Європі чи США. Західні моделі непросто адаптувати до українських реалій. Зараз такий час, коли наша команда створює алгоритм роботи, адже суспільного мовника в Україні ніколи не було.

– "Презумпція оптимізму" на Суспільному – як це на UA: ЛЬВІВ?
– Дуже важлива складова будь-яких реформ – це оптимізм. Всі наші робочі зустрічі на UА: ЛЬВІВ ми закінчуємо словами "Все буде добре!". І йдемо далі. Творити Суспільне – це унікальний шанс змінювати і розвивати країну. І саме це відчуття нівелює всі-всі складнощі, які трапляються в роботі.

– Що порадиш молоді, яка себе все ще шукає в житті та професії?
– Часто молодим людям кажуть: "За вами – майбутнє!" Це справді так, але це майбутнє настане тоді, коли молодь буде робити своє теперішнє, дотримуючись законів і Конституції України.

Розвивати критичне мислення – одне із завдань Суспільного, – продюсерка UА: ЛЬВІВ Уляна Антоник
Розвивати критичне мислення – одне із завдань Суспільного, – продюсерка UА: ЛЬВІВ Уляна Антоник

Форум першої молодіжної столиці України відбувся у Львові 6-7 вересня. Одним зі спікерів локації #ЩосьМотиваційне була продюсерка UA: ЛЬВІВ Уляна Антоник.

На Форум першої молодіжної столиці України з’їхалась активна молодь зі всієї країни, а також більше 100 українських експертів та молодих стартаперів. Одночасно працювали 4 зони-лекторії. Модератором на локації #ЩосьМотиваційне був Річард Герц, консультант UNIСEF з питань залучення молоді та співпраці для проекту U-REPORT. У форматі інтерв’ю, продюсерка UA: ЛЬВІВ Уляна Антоник розповіла про роботу Суспільного у Львові, та чому медійна аудиторія має йти за контентом, а не навпаки.

– Уляно, що мотивує в роботі на Суспільному?
– За більш ніж 20 років роботи у медійній сфері, вперше я отримала можливість працювати в ЗМІ незалежному від влади, бізнесу та інвесторів. UA: ЛЬВІВ працює чесно та відкрито, дотримуючись у роботі журналістських стандартів. Я особисто відчуваю кайф від того, що ніхто не може і не має права диктувати Суспільному, кого запрошувати в ефір, а кого не допускати. Дуже важливо для мене те, що законність в нашій компанії – понад усе. І в творчості, і в адміністративній сфері. Всі працюють офіційно. Всі отримують офіційні зарплати. Ніяких конвертів і тіньових схем із податками.

– Розкажи нам докладніше: хто такий продюсер і чим він займається?
– Продюсер – це та людина, яка є носієм ідей, створює та курує медійні проекти. Проте зараз, в умовах недофінансування cуспільного мовлення в Україні, чимало цих творчо-виробничих процесів гальмуються. Немає можливості закупити нове телевізійне та радійне обладнання. Виробництво контенту на застарілій техніці, яка часто ламається, займає набагато більше часу. Щодня доводиться вирішувати різні, саме організаційні питання, які могли б не виникати, якби ми працювали в сучасних комфортних технічних і побутових умовах. Поточна робота забирає більшість часу. Але, незважаючи на усі складнощі, наша команда сумлінно працює, бо ми прагнемо змін на краще і кожен свідомий того, що реформи в нашій країні – це складно й довго.

– Чи справді зараз менше людей дивляться телебачення? Якщо так, то як вважаєш чому?
– Поділюся особистим досвідом. Я перестала дивитися телевізор років 10 тому, коли зрозуміла, що більшість українських телеканалів транслюють такий фоновий контент, який підлаштовується під споживача і не сприяє особистісному розвитку аудиторії. Тенденція українських ЗМІ – транслювати те, що сприймається легко і залюбки: розваги, скандали, сенсації, а також те, хочуть "вкласти в голову" аудиторії власники медіа.

– Який контент має транслювати ТБ, аби аудиторія розвивалася, а не деградувала?
– Я переконана, що абсолютно всі журналісти усіх ЗМІ повинні працювати за журналістськими стандартами. Кожен медійник, перш ніж готувати матеріал чи програму, повинен запитувати себе: "Як те, що я роблю, може змінити на краще людей, які це прочитають чи подивляться?" І самі журналісти, а відтак і їхня аудиторія, суспільство мають ставити собі питання "Чому це так і чи це дійсно так?". Нам дуже бракує критичного мислення, як на мене. І розвивати саме таке мислення – одне із завдань суспільного мовлення.

– У чому полягають журналістські стандарти?
– Це незаангажованість, оперативність, об’єктивність, точність, баланс думок, повнота інформації. Зокрема, ми маємо подавати інформацію простою мовою. Умовно, журналіст повинен провести свого читача/слухача/глядача через усі причино-наслідкові зв’язки проблеми чи конфлікту. В аудиторії не повинно залишитися запитань без відповіді після програми, але, водночас, кожен глядач чи слухач має самостійно зробити власні висновки, маючи повну картину того чи іншого суспільного процесу.

– Як створити звичку фільтрувати контент в медійної аудиторії?
– Я маю надію, що рано чи пізно в аудиторії природньо з’явиться ця звичка. І завдяки українському суспільному мовленню в першу чергу. В Україні Суспільне, наразі, не таке популярне, як в Європі чи США. Західні моделі непросто адаптувати до українських реалій. Зараз такий час, коли наша команда створює алгоритм роботи, адже суспільного мовника в Україні ніколи не було.

– "Презумпція оптимізму" на Суспільному – як це на UA: ЛЬВІВ?
– Дуже важлива складова будь-яких реформ – це оптимізм. Всі наші робочі зустрічі на UА: ЛЬВІВ ми закінчуємо словами "Все буде добре!". І йдемо далі. Творити Суспільне – це унікальний шанс змінювати і розвивати країну. І саме це відчуття нівелює всі-всі складнощі, які трапляються в роботі.

– Що порадиш молоді, яка себе все ще шукає в житті та професії?
– Часто молодим людям кажуть: "За вами – майбутнє!" Це справді так, але це майбутнє настане тоді, коли молодь буде робити своє теперішнє, дотримуючись законів і Конституції України.