Чи доречно говорити «інформаційний фронт», про проблеми, із якими зіштовхуються журналісти та як сприймають жінку з мікрофоном на війні? Розповіла Ангеліна Карякіна, генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного, під час дискусії «Жінки, війна та медіа» в межах VI Українського Жіночого Конгресу.
Модераторка дискусії — Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура. Також серед учасниць — журналістка і воєнна кореспондентка Ірина Сампан.
Читайте також: Суспільне Мовлення стало партнером Шостого Українського Жіночого Конгресу
Про недоречність вислову «інформаційний фронт»
Ангеліна Карякіна під час дискусії зазначила, що не вживає вислів «інформаційний фронт»: «Не просто так є військові, а є медійники, журналісти. І не просто так є правила для одних і для інших. Хоча в мене є абсолютне відчуття, що ми всі, перебуваючи, живучи в Україні, навіть за її межами, бувши просто українцями, всі робимо якусь справу, кожен на своєму фронті. Є якийсь волонтерський фронт, є лікарський фронт і т.д. Але як медійниці мені цей вислів не дуже подобається».
Воєнна цензура, доступ до гарячих точок та доступність інформації
Наразі усі журналісти працюють в умовах воєнної цензури із низкою обмежень, які накладає на них цей період та обставини. На думку Ангеліни Карякіної, більшість обмежень ухвалені в межах консенсусу між медійниками, військовими і владою — місцевою, центральною або представниками профільних міністерств. «У перші тижні вторгнення ми зрозуміли ціну помилки або ціну того, що ми працюємо так, як ми працювали до вторгнення. Повідомляємо, щойно щось сталося, даємо повну картину, тобто працюємо за стандартами: повнота, оперативність, баланс і т.д. Повідомляючи, наприклад, про наслідки обстрілів, ми бачимо, що через деякий час обстріл повторюється з більшою точністю. Відповідно, ці обмеження прийшли до нас емпіричним шляхом, і ми зрозуміли, що так працювати не можна, напрацювали якось разом ці правила», — розповіла Ангеліна.
Складнощі доступу до гарячих точок на фронті, де продовжуються активні бойові дії, для всіх ЗМІ пояснюються часом й обставинами: «У нас були і досі є проблеми з потраплянням на фронт у найгарячіші точки. Зараз це Луганський напрямок, до цього — Південний напрямок. Уся історія з відібраними, а потім поверненими акредитаціями так само свідчить і про обмеження, і про інші проблеми».
Ангеліна Карякіна додала, що є певні проблеми з повною картиною щодо втрат українських військових: «Йде війна, і повну картину нам надати не можуть. Це все те, що, з одного боку, ускладнює роботу, з іншого боку — десь щось ми розуміємо. З третього боку, відкритість, доступність інформації в цій війні, мені здається, є безпрецедентною для світу. Станом, здається, на літо, приблизно до 6 тисяч журналістів з усього світу працювали в Україні, тобто мали акредитацію ЗСУ».
Про вплив гендерних стереотипів на роботу
Ставлення до жінок-журналісток та жінок у війську зокрема, за словами Ангеліни Карякіної, покращилося в порівнянні з періодом вісім років тому, однак лишилися нюанси: «Часто жінок сприймають як волонтерок. Деяких журналісток простіше кудись пропускали: думали, що вони або місцеві, або супроводжують родину. Журналістки не ховалися, не приховували причину свого в’їзду і мету, але поки що це дійсно працює так. Від чоловіків — дійсно є стереотип — відчувають більше загрози. Хоча знову-таки це впирається в особисту харизму, людський досвід і т.д.»
При цьому вона додала, що багато хто з командирів відмовляв у приїзді, спираючись на гендерні стереотипи: «Казали, що зараз приїде знімальна група, “а у вас там відеографка дівчина і журналістка, репортерка дівчина, зараз оце почнеться, зараз вас кудись повезуть, почнуть стріляти в повітря, кому це треба?”. Це геть не проблема жінок, які там працюють. Але з цим можна працювати. Чим більше жінок на фронті, чим більше жінок у професії, в одній, другій, третій, тим ситуація швидше покращиться».
Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві мовники. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
