Про журналістику суспільного інтересу, обмеження воєнного стану та нові правила гри в українському медійному просторі — розповіла Ангеліна Карякіна, генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного, під час практичної лекції «Суспільний інтерес у сучасній українській журналістиці».
Лекцію для регіональних журналістів, студентів факультетів журналістики провела Комісія з журналістської етики у партнерстві з ГО «Жінки в медіа». Модерував її український журналіст Андрій Куликов.
Читайте також: Суспільне отримало нагороду від європейських мовників за роботу під час повномасштабного вторгнення
Що таке журналістика суспільного інтересу?
Починаючи лекцію, Ангеліна Карякіна зазначила, що журналістика суспільного інтересу в першу чергу стосується інформації, яка безпосередньо впливає на щоденні рішення людей у різних сферах — економіка, політика, екологія, права людини, охорона здоров’я. Цим поняттям можуть легко маніпулювати як самі журналісти, так і посадовці, відтак воно у першу чергу лежить у сфері редакційних компетенцій, високого рівня професіоналізму та досвіду редактора.
«Це поняття дійсно широке, іноді маніпулятивне — можна що завгодно назвати суспільним інтересом і під цим приводом, наприклад, лізти в приватне життя людей, або речі, які є сферою державної таємниці. Тут так само можуть маніпулювати й посадовці.
Оновлюючи редакційні засади на Суспільному два роки тому, ми багато про це говорили з колегами. І дійшли згоди, що суспільний інтерес в першу чергу перебуває у сфері редакційного рішення».
Вона також зазначила, що в українській практиці журналістика суспільного інтересу в першу чергу працює з «хардовими» суспільно-політичними, іноді непопулярними темами. Утім, такі глобальні суспільні мовники як BBC, наприклад, своєю місією, крім «інформувати» та «освічувати», також називають «розважати». Водночас для досягнення своєї місії мовникам суспільного інтересу критичним є контакт і довіра аудиторії. Ангеліна Карякіна згадала, що згідно з даними Reuters Digital News Report, глобальна тенденція до падіння довіри до новин зберігається вже кілька років. Відтак мовники змушені посилено працювати із залученням аудиторії та роботою із довірою. Вона згадала, зокрема, дослідження Лабораторії журналістики суспільного інтересу, співзасновницею якого є, та проєкт «НАШІ 30» до 30-річчя незалежності України, який мав на меті створити історичні фільми на теми, що об'єднували б українців.
«Спочатку ми зробили дослідження про те, які історичні теми та підходи до них мають потенціал об'єднувати людей і однаково добре “заходять” у різних регіонах, для різних вікових та соціальних груп українців. Це виявилися теми довкола життя у 1990-х, а саме, позитивного досвіду виживання, протистояння викликам часу, це також теми спротиву — наприклад, шахтарські протести 1990-х та ін. Цей проєкт дозволив нам глибше подумати над редакційними стратегіями, які могли б слугувати медійникам для залученням адуиторії та її довірі: включення аудиторії у редакційне планування, опитування, польова журналістика тощо», — розповіла Ангеліна Карякіна.
Читайте також: Фільм Суспільного «Буча 22» представили на фестивалі журналістських розслідувань у Литві
Про воєнну цензуру
Говорячи про виклики, які стоять перед мовниками в Україні сьогодні, Ангеліна Карякіна зазначила, що український медіаринок продемонстрував вміння консолідуватися. Це підтверджує, зокрема, і той факт, що під час повномасштабного вторгнення Суспільне разом із комерційними медіа змогли об’єднатися у проєкт телемарафону «Єдині новини #UAразом».
Вона також зазначила, що правила воєнної цензури для ЗМІ, які діють під час повномасштабного вторгнення, створювалися радше у діалозі з журналістами, а не просто «спускалися згори»: «Попри те, що не всі з нас на однакових умовах брали участь у зустрічах з Генштабом і не всі мали змогу проговорити проблемні моменти висвітлення війни, у принципі контакт між військовими, урядом і журналістами є, і в нас є можливість донести одне до одного проблеми із висвітленням.
Тому що навіть під час війни наша задача не змінюється. Крім того, що ми даємо людям інформацію, яка безпосередньо впливає на їхнє життя, на їхню безпеку, за нами так чи інакше зберігається функція watch dog, тобто ми маємо вказувати владі на її промахи, на її помилки — це одна із фундаментальних функцій журналістів. І слідкувати за тим, аби воєнна цензура не перетворилася на політичну цензуру. Одразу скажу, що я не вважаю, що в Україні зараз існує така загроза, але у будь-якої влади є така спокуса».
У питанні щодо роботи зі стандартами Ангеліна Карякіна зазначила, що висвітлення широкомасштабного вторгнення росії внесло свої корективи. Так, змінилася робота новинарів зі стандартами оперативності, повноти, балансу: «Скажімо, повідомляти точну інформацію про влучання ракет безпосередньо у момент обстрілів є небезпечним для життя людей, давати картинку — тим більше. Утім, є компроміси, є правила — можна відзняти і почекати з публікацією кілька годин, можна максимально обмежити кадр тощо».
Важливим у роботі з висвітлення України для світу, за її словами, є контекст.
«Багато країн можуть сприймати війну як локальний конфлікт двох сторін, утім це не так. Ця війна потребує пояснення контексту, пояснення феномену українського спротиву, якому не 8 місяців і навіть не 8 років, а століття».
Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.
Public interest journalism during the war: Angelina Kariakina delivers a lecture to regional journalists and students
Angelina Kariakina, General Producer of Suspilne Information Broadcasting Directorate, spoke about the public interest journalism, martial law limitations, and new rules of the game in the Ukrainian media space in her lecture “Public interest in the modern Ukrainian journalism.”
Moderated by a Ukrainian journalist Andrii Kulykov, the lecture for regional journalists and students of journalism faculties was organized by the Journalist Ethics Commission jointly with Women in Media NGO.
Read also: Suspilne wins an award from European broadcasters for working during a full-scale invasion
What is public interest journalism?
Starting the lecture, Angelina Kariakina noted that the public interest journalism primarily refers to the information directly affecting daily decisions by people in various fields, e.g. economy, politics, environment, human rights, or healthcare. This concept can be easily manipulated by both journalists themselves and officials, thus it first of all lies within the editorial competencies, high level of professionalism and editor’s expertise.
“This concept is really broad and somewhat manipulative. Anything can be called a public interest and on that pretext one can interfere in peoples’ privacy, or things that constitute state secret. The officials can also manipulate with that.
Updating the editorial grounds at Suspilne two years ago, we discussed it a lot with our colleagues and we agreed that public interest primarily lies within the field of editorial decision.”
She also pointed out that Ukrainian practice demonstrates the public interest journalism working mostly with hard social and political, sometimes unpopular subjects. Yet, such global broadcaster as BBC, for instance, in addition to “inform” and “cover” also call their mission “to entertain.” At the same time, to achieve their goal, it is crucial for the public interest broadcasters to have contact with and trust of the audience. Angelina Kariakina mentioned that according to the Reuters Digital News Report, a global trend for news trust dropping had been there for a few years. That is why broadcasters have to work harder on attracting the audience and gaining its trust. Specifically, she mentioned a research of the Public Interest Journalism Lab, of which she is a cofounder, and a project Nashi 30 (Our 30 Years) dedicated to the 30th anniversary of Ukraine’s independence, which was meant to create historic films on subjects that could unite Ukrainians.
“First, we did a research on how historic subjects and approaches to them have a capacity to unite people and are equally well taken in different regions by different age and social groups of people. These appeared to be the subjects related to life in the 1990s, i.e. positive survival experience, struggling the then challenges, and also the resistance subjects, e.g. coal miners’ protests in the 1990s, etc. That project enables us to think more over the editorial strategies that could be used by the media staff to attract the audience and win its trust, including involving the audience in the editorial planning, surveys, field journalism, etc.,” said Angelina Kariakina.
Read also: Suspilne film Bucha 22 film presented at the festival of journalistic investigations in Lithuania
About the wartime censorship
Speaking about the challenges faced by broadcasters in Ukraine today, Angelina Kariakina noted that the Ukrainian media market demonstrated an ability to consolidate. It is also confirmed by the fact that during the full-scale invasion, Suspilne together with commercial media were able to unite for the telethon project United News #UARazom.
She also pointed out that the wartime censorship rules for the media, which were enforced during the full-scale invasion, has rather been developed in cooperation with the journalists and not just “ordered from above:” “Even though not all of us were able to participate in meetings with the General Staff on equal conditions and not all of us were able to discuss the difficulties of covering the warfare, basically, there is contact between the military, government and journalists, and we are able to communicate challenges with coverage to each other.
Because even during the war, our task remains the same. In addition to providing people with the information that directly affects their lives and safety, in this or that way we also perform a function of a watch dog, I mean we have to tell the authorities about their blunders and mistakes, it’s one of the fundamental functions of journalists. And watch that the wartime censorship does not turn to political censorship. I tell it straight that I don’t suppose there is such a threat in Ukraine, but anyone in power has such a temptation.”
As for the issue of working with standards, Angelina Kariakina said that covering the russian invasion made its adjustments. Thus, the newsmakers’ work with the standards of efficiency, completeness, and balance has changed: “Say, to give an accurate information about the missile hits right at the moment of shelling is dangerous for people, and to show them is even more so. Yet, there are compromises and rules, thus, we can shoot it and postpone the publication for a few hours, we can limit the frame as much as possible, etc.”
According to her, the context is important in covering Ukraine for the world.
“Many countries can perceive the war as a local conflict between two sides, but it’s wrong. This war requires explaining the context, the phenomenon of the Ukrainian resistance that is not 8 months and even not 8 years old, but a century.”
As a reminder, Suspilne Ukraine is the largest independent media in Ukraine, which includes the nationwide Pershyi and Suspilne Kultura TV channels and channels of Suspilne Radio (Ukrainian Radio, Radio Promin, Radio Kultura), as well as 24 regional Suspilne channels. Read news about Ukraine and the regions on suspilne.media website.
