Про це йдеться в заяві експертки Європейської мовної спілки Радки Бетчевої з нагоди 25-ї річниці приєднання до ЄМС у 1993 році членів із Центрально-Східної Європи – 13 країн, серед яких і Україна. Цим приєднанням було покладено кінець понад чотирьом десяткам років аудіовізуальної "холодної війни". Європейська мовна спілка розширила обсяги своєї географії, членства, культури, аудиторії та доходу.
ЄМС надійно підтримувала створення та розвиток суспільного медіа в Україні. 19 січня 2018 року НСТУ відзначила першу річницю створення відповідно до закону "Про суспільне телебачення та радіомовлення України" – саме 19 січня було зареєстровано юридичну особу ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України", а 15 травня виповнився рік, як Наглядова рада НСТУ шляхом таємного голосування обрала шістьох членів правління Суспільного.
"Реформування цього важливого інституту демократії є значущим для демократичних процесів в Україні загалом, і уряд визнав, що медіареформи є основними з-поміж демократичних реформ у країні", – зазначила Радка Бетчева.
За словами Радки Бетчевої, ЄМС разом з іншими міжнародними організаціями, такими як Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Європейська федерація журналістів тощо, –надзвичайно стурбовані недофінансуванням НСТУ.
"Тепер, коли минув лише рік із моменту створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, надважливим є належне, стабільне, прогнозоване та стале фінансування НСТУ з метою дати їй можливість виконувати свою суспільну роль, яка полягає в інформуванні, навчанні та розважанні аудиторії, а також для сприяння національній ідентичності, історії, культурі, галузям і консолідації суспільства. Важливо дозволити продовження реформ, розпочатих керівництвом мовника, і дозволити останньому провадити свою діяльність таким чином, у який би той щонайкраще слугував усім прошаркам суспільства у якнайліпший і найпрофесійніший спосіб", – наголосила вона.
Радка Бетчева нагадала, що країни-члени ЄМС із Центрально-Східної Європи почали перетворюватися з державних у суспільні медіа задля громадян. Своєю чергою, Європейська мовна спілка виділяла спеціальні кадрові та фінансові ресурси на підтримку цього перетворення. Було докладено зусиль для надання правової та професійної експертної допомоги й консультацій щодо нормативно-правової бази, якою регулюється діяльність суспільних медіа, впливу на політиків країн, щоби ті зрозуміли роль суспільних медіа для демократії, проведення тренінгів і навчання персоналу, а також надання технічної підтримки для розширення мереж, що поєднують усіх Членів.
Принцип солідарності, який регулює відносини між членами на благо слухачів і глядачів, був закріплений у Договорі про об’єднання Європейської мовної спілки та Міжнародної організації радіомовлення і телебачення, а тепер передбачено й у ст. 2.2 Статуту ЄМС.
"Зараз, як ніколи раніше, нам необхідно бути згуртованими, адже виклики, кинуті незалежності, ролі, фінансуванню та повноваженням суспільних медіа, стали більшими, ніж коли-небудь, і не лише у Центрально-Східній Європі, але й по всій Європі. Успіх одного Члена буде успіхом для кожного, і невдача одного Члена вплине на всіх", – сказала Радка Бетчева.
На Генеральній асамблеї Європейської мовної спілки 25-річчю входження України та інших країн Східної Європи до ЄМС присвятили окрему панель. На цій панелі член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Інна Гребенюк і представники Грузії та Чехії окреслили виклики, з якими стикаються суспільні мовники зараз. Інна Гребенюк розповіла всім членам ЄМС про реформи, які відбуваються на Суспільному мовнику в Україні, про трансформацію мовника від державного до суспільного та про організаційні зміни в компанії.
Нагадаємо, у держбюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку ПАТ "НСТУ" закладено лише 776 мільйонів гривень, що вдвічі менше за передбачену законом суму, яка мала би в 2018 році становити не менш ніж 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, тобто щонайменше 1,54 млрд грн.
