Генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного Ангеліна Карякіна розповіла про найбільш популярну серед українців інформацію під час повномасштабної війни, як проходить «звичайний» робочий день та небезпеку репортажної роботи. А також про солідарність та співпрацю з іншими ЗМІ як засіб виживання медіабізнесу — в інтерв’ю DW Akademie.
Читайте також: Миколу Чернотицького обрали членом Виконавчої ради ЄМС
Ангеліна Карякіна розповіла, що нині журналістика є засобом виживання для людей: «Наші новини про авіанальоти та повітряну тривогу, про гуманітарні коридори, про те, де взяти їжу та ліки, як вибратися з міста, яке перебуває в облозі. Наші новини про те, щоб пояснити людям, де є безпечне місце. Тому базово в Україні журналістика — це засіб виживання».
У «звичайний» робочий день під час повномасштабної війни зазвичай проходять редакційні наради, на яких відбувається планування наступного дня. Команда розуміє, що плани можуть змінитися, однак для того, щоб робота йшла своїм ходом, — важливе планування, навіть довгострокове.
«Планування — це те, що тримає нас розсудливими та зосередженими. Мабуть, однією з найбільших щоденних проблем є координація. У нас регіональна журналістика — це польова журналістика. Ось чому стільки координаційних чатів, зустрічей, таблиць, але без цього наразі ніяк», — додала Ангеліна Карякіна.
Також вона розповіла про небезпеку роботи над репортажами на місцях подій: «Турбота про людей, переконаність, що всі ми в безпеці, — це все величезний виклик. Зараз у нас довші розмови про те, чи потрібно нам їхати у певні місця, чому саме туди, що нам треба взяти з собою? Звичайно, необхідно посилити безпеку довкола нашої репортажної роботи. Але водночас: це війна. Щоб наше життя стало безпечним, війна має закінчитися, а росіяни мають бути зупинені».
Читайте також: «Буча 22». Пошук військових РФ, які розстріляли сім’ю в Бучі, — прем’єра розслідування Суспільного
У відповідь на питання, як повномасштабна війна вплинула на медіабізнес, генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного розповіла про солідарність і співпрацю з іншими ЗМІ. А також додала про зміну фокуса в роботі розслідувальних проєктів.
«Є багато інших редакцій і команд, які діляться ресурсами — знімальними групами, автомобілями, паливом. Ми можемо ділитися контентом, тому що, на відміну від багатьох інших ЗМІ, у нас є така можливість і привілей — мати людей на місцях по всій країні. Солідарність і співпраця також є засобом виживання.
Суспільне Мовлення — це велика медіакомпанія з тисячами співробітників, але через війну та брак фінансів нам довелося скоротити багато програм. І багатьом людям треба було переналаштувати свою роботу — не у відділі новин, звичайно, новини — це основа. Багато талановитих людей приєдналися до нашої команди новин. Багато інших редакцій, наприклад, багато розслідувальних проєктів в Україні, які займалися переважно антикорупційними розслідуваннями, кримінальними історіями, змінили фокус: розшукують російських солдатів, бригади й полки, які могли бути відповідальними за воєнні злочини. Вони досліджують роботу з базами даних, переглядають метадані відео й аудіо та шукають винних. Це величезна робота. Це постійний процес. Але багато редакцій разом почали це робити, і це велике надбання.
Я думаю, що одним із наших завдань зараз є усвідомлення того, що це наша нова норма. Я маю на увазі, що ми будемо жити в цій воєнній реальності, можливо, ще довго, і нам потрібно адаптувати нашу роботу до цього».
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Читайте Суспільне Новини на сайті suspilne.media, а також підписуйтеся в Telegram, Facebook, Youtube, Instagram, Viber, Twitter.
Фото — Анастасія Мантач
